Вирок № 94715347, 08.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/6253/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Палюх Н.М.,

при секретарі Фіс В.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Денис О.М.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Мелька М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження № 12019140060002436 від 03 серпня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм Концерну «Хлібпром», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 близько 15.45 год. 2 серпня 2019 року, перебуваючи неподалік головного залізничного вокзалу м. Львова, що на площі Двірцевій, 1 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із потерпілим ОСОБА_1 , який стосувався місця паркування транспортних засобів, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, умисно наніс ОСОБА_1 правою рукою удар в грудину, внаслідок чого потерпілий отримав згідно з висновком судово-медичної експертизи № 717 від 12 серпня 2019 року тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці грудини, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що він надавав неофіційно послуги з перевезення пасажирів на таксі. Так, у серпні 2019 року він припарковав свій автомобіль на тротуарі в місці стоянки таксі біля залізничного вокзалу, що на площі Двірцевій, 1 у м.Львові. Через деякий час на площу Двірцеву приїхав ОСОБА_1 , який попросив його від`їхати та припарковати автомобіль в іншому місці, що він відмовився робити. Далі ОСОБА_1 підійшов до його автомобіля та став з ним сваритися, погрожуючи побиттям. Почувши, що він таксує неофіційно, ОСОБА_1 зняв з даху його автомобіля шашку таксі і кинув її йому на переднє сидіння автомобіля. В цей момент він вийшов з автомобіля та припалив сигарету, однак ОСОБА_1 , продовжуючи сваритися, вибив сигарету з його руки, чому він припалив іншу сигарету. На їх крики підійшли інші таксисти, які також стали сваритися з ним. Оскільки ОСОБА_1 став наближатися до нього, він відштовхнув його рукою в груди, чим не міг спричинити останньому синець в ділянці грудини. Далі ОСОБА_1 несподівано наніс йому удар в ліву сторону підборіддя, а потім удар в груди. Відтак, він став захищатися, відбиватися кулаками, між ними виникла шарпанина, в ході якої вони впали на проїзну частину дороги, при цьому ОСОБА_3 опинився зверху на ньому. Лежачи, ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари, аж поки їх не розборонили. Коли він піднявся, ОСОБА_1 знову наніс йому декілька ударів по тілу, а він, захищаючись, також наніс ОСОБА_1 пару ударів. В подальшому прийшли працівники поліції та затримали їх обох.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненому, його вина в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень прямо та опосередковано підтверджується наступними зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що він вже довгий час офіційно надає послуги з перевезення пасажирів на таксі. 02 серпня 2019 року він, таксуючи на своєму автомобілі, приїхав на головний залізничний вокзал, що на площі Двірцевій,1 у м.Львові. Оскільки на той час проводилася реконструкція вказаної площі, вільного місця для паркування не було, він зупинився на проїзній частині дороги біля автомобіля з шашечкою таксі, який знаходився на тротуарі в місці стоянки таксі. Тоді він попросив водія цього автомобіля перепаркувати свій автомобіль, щоб він зміг стати рядом, що останнім було проігноровано. Відтак, він підійшов до автомобіля ОСОБА_2 , на даху якого знаходилася шашка таксі, і попросив обвинуваченого трохи від`їхати, при цьому запитав, чи останній офіційно надає послуги з перевезення пасажирів. Зрозумівши, що обвинувачений не має ліцензії на надання таких послуг, він зняв з даху його автомобіля шашку і передав таку йому через вікно. Далі обвинувачений, тримаючи в руці припалену сигарету, вийшов з автомобіля та наніс йому удар кулаком в груди, пропаливши при цьому сигаретою його сорочку. Тоді він запитав, що той робить і у відповідь вдарив останнього. Потім обвинувачений накинувся на нього, наніс пару ударів кулаком в обличчя, між ними виникла шарпанина, під час якої вони впали на проїзну частину дороги. Коли піднялися, обвинувачений, продовжуючи висловлюватися нецензурними словами, зробив спробу знову нанести йому удар, однак він, діючи на випередження, наніс останньому удар в щелепу, від якого той впав. В подальшому прийшли працівники поліції та затримали їх обох.

Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що 02 серпня 2019 року він припарковав свій автомобіль на площі Двірцевій,1 у м.Львові за автомобілем обвинуваченого. За деякий час під`їхав автомобіль потерпілого, який надає послуги з перевезення пасажирів на таксі. Оскільки вільних місць для паркування автомобілів не було, потерпілий підійшов до обвинуваченого, який сидів у своєму автомобілі, та попросив його перепаркувати автомобіль, на що обвинувачений обурився і став нецензурно висловлюватися. Тоді потерпілий зняв з даху автомобіля обвинуваченого шашку таксі і поклав таку в середину автомобіля, після чого обвинувачений вийшов зі свого автомобіля. В ході сварки обвинувачений рукою, в якій тримав припалену сигарету, перший наніс удар потерпілому в груди. У свою чергу потерпілий запитав, що той робить та наніс у відповідь удар обвинуваченому. Далі між ними виникла шарпанина, під час якої вони впали на проїзну частину дороги, де лежачи, продовжили шарпанину, перевертаючись по дорозі. В подальшому підійшли працівники поліції та затримали їх обох.

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що 02 серпня 2019 року біля піцерії «Неаполітано» на площі Двірцевій,1 у м.Львові він припарковав свій автомобіль, в якому сидів близько 20 хв і чекав клієнта. За деякий час біля його автомобіля на тротуарі обвинувачений припарковав свій автомобіль з шашкою таксі. В цей час до останнього підійшли інші таксисти та попросили його від`їхати, що він відмовився зробити, сказавши, що чекає клієнта. Через деякий час під`їхав потерпілий та, залишивши свій автомобіль на проїзній частині дороги, підійшов до обвинуваченого, що сидів у своєму автомобілі, і попросив останнього перепаркувати свій автомобіль. З цього приводу між ними виник конфлікт. Далі обвинувачений вийшов з автомобіля та кулаком, в якому тримав припалену сигарету, наніс удар у груди потерпілого. Потерпілий у відповідь також вдарив обвинуваченого, після чого вони обидва впали. Коли вони піднялися, обвинувачений став висловлювати нецензурною лайкою і знову кинувся на потерпілого з кулаками, однак потерпілий швидше наніс удар останньому. В подальшому підійшли працівники поліції та затримали їх обох.

Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що 02 серпня 2019 року на пл.Двірцевій,1 у м.Львові він припарковав свій автомобіль перпендикулярно до проїзної частини дороги, при цьому автомобіль обвинуваченого стояв вздовж дороги. За деякий час під`їхав автомобіль потерпілого. Так як вільного місця для стоянки таксі не було, потерпілий підійшов до обвинуваченого, який сидів у своєму автомобілі з відчиненим вікном, та попросив його перепаркувати автомобіль, що останній відмовився зробити, сказавши, що 90-і роки закінчилися. Тоді потерпілий зняв з даху автомобіля обвинуваченого шашку таксі та поклав її всередину його автомобіля. В цей момент обвинувачений вийшов зі свого автомобіля і рукою, в якій тримав припалену сигарету, наніс удар у груди потерпілого. У відповідь потерпілий вдарив обвинуваченого. Далі між ними виникла шарпанина, під час якої вони впали на дорогу, а коли піднялися, продовжили шарпанину. В цей час прийшли працівники поліції, які припинили їхні протиправні дії.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 02.08.2019 у Залізничний ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 звернувся із заявою про нанесення йому невідомою особою тілесних ушкоджень.

Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 02.08.2019, згідно якого прийнято заяву від ОСОБА_1 про завдання тілесних ушкоджень, в якій він зазначив, шо 02.08.2019 він, працюючи приватним підприємцем, заїхав на залізничний вокзал на постійне місце праці. Однак на його місці стояв незнайомий автомобіль таксі. На його прохання переїхати трохи далі, таксист цього автомобіля став нецензурно лаятися, після чого вчинив бійку і наніс йому удари руками.

Протоколом одночасного допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 19.08.2019, протоколом одночасного допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 19.08.2019, згідно яких свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 надали пояснення, які аналогічні за змістом показам, які свідки та обвинувачений дали у судовому засіданні.

Витягом Укртрансбезпеки, згідно якого 04.04.2017 ОСОБА_1 отримав ліцензію на здійснення внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.

Висновком експерта №717 від 12.08.2019, згідно якого при обстеженні ОСОБА_1 лікарями травмпункту №1 м.Львова 05.08.2019 було встановлено діагноз: «забійні садна лобної ділянки справа, обидвох ліктьових суглобів. Підшкірна гематома верхньої третини лівого плеча». На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено плями на шкірі чола та в ділянці шиї – сліди загоєних саден, синець в ділянці груднини, садна в ділянці обох ліктьових суглобів. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів, могли виникнути незадовго до звертання за медичною допомогою 02.08.2019 та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.09.2019 та відеозаписом до цього протоколу, за якими потерпілий ОСОБА_1 розказав і показав, як саме 02 серпня 2019 року на пл.Двірцевій,1 у м.Львові під час конфлікту, що виник з приводу місця паркування автомобілів, ОСОБА_2 , тримаючи в руці припалену сигарету, перший наніс йому удар кулаком в груди та пару ударів по голові збоку, чому він, з метою захисту, також завдав останньому декілька ударів.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.09.2019 та відеозаписом до цього протоколу, за якими ОСОБА_2 розказав і показав, як саме 02 серпня 2019 року на пл.Двірцевій,1 у м.Львові під час конфлікту, що виник з приводу місця паркування автомобілів, ОСОБА_1 наніс йому удари кулаком по голові та тілу.

Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 07.10.2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Даним вироком встановлено, що 02 серпня 2019 року, приблизно о 15 год. 45 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи неподалік головного залізничного вокзалу м. Львова, що на пл. Двірцевій,1 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 , який стосувався місця паркування транспортних засобів, умисно наніс ОСОБА_2 удари рукою в обличчя та голову, внаслідок чого потерпілий отримав згідно з висновком судово-медичної експертизи №714 від 12 серпня 2019 року тілесні ушкодження у вигляді: синців у лівій завушній ділянці на обличчі з лівої сторони, рубця, який є слідок загоєної рани на слизовій оболонці верхньої губи, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд не приймає до уваги покликання обвинуваченого та його захисника, про недоведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, так як обвинувачений першим не наносив удару кулаком в груди потерпілого, а лише відштовхнув останнього рукою в груди, оскільки таке спростовуються показами потерпілого, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які в суді ствердили, що під час конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виник з приводу місця паркування автомобіля, ОСОБА_2 перший наніс удар кулаком в груди потерпілого, після чого між ним виникла шарпанина і бійка, а також даними слідчих експериментів та висновком судово-медичної експертизи. Крім цього, підстав недовіряти показам потерпілого ОСОБА_1 та вказаних свідків у суду немає, оскільки вони є послідовними, детальними, не містять суперечностей щодо обставин, локалізації та механізму спричинення тілесних ушкоджень та співвідносяться з аналізом досліджених під час судового розгляду доказів.

Суд розцінює показання обвинуваченого, як такі, що дані ними з метою ухилення від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Судом не встановлено, що ОСОБА_2 діяв в стані необхідної оборони.

Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він своїми умисними діями заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, одружений, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, суд вважає за необхідним обрати йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 370, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: