Ухвала суду № 94714580, 03.02.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1070/21 2/335/1246/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просить суд: зобов`язати відповідача здійснити повірку квартирного приладу обліку гарячої води, що знаходиться за місцем мешкання позивача, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок використаної гарячої води та плати за її користування та скасувати заборгованість за послугу гарячого водопостачання.

Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позивач при зверненні до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя керувався Законом України «Про захист прав споживачів», приписами якого надано право вибору, зокрема, пред`явити позов за місцем проживання споживача або за загальним правилом, місцезнаходження відповідача.

Разом з цим, приписами ч.1 ст.30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом позову у цій справі є вимоги про:

-зобов`язання відповідача здійснити повірку квартирного приладу обліку гарячої води, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 ;

-зобов`язання відповідача здійснити перерахунок використаної гарячої води та плати за її користування з 2018 по січень 2021 року по квартирі АДРЕСА_1 ;

-скасування заборгованості за послугу гарячого водопостачання в розмірі 22302,76 грн, нараховану відповідачем позивачу ОСОБА_1 за період з липня 2018 по січень 2021 року.

Тобто, вимоги позивача нерозривно пов`язані з нерухомим майном, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, стосуються надання послуг з водопостачання до квартири АДРЕСА_1 має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17.

Згідно інформації, яка міститься на офіційній сторінці Запорізької міської ради: https://zp.gov.ua/uk/page/perelik-vulic-mista-zaporizhzhya, пр. Соборний, буд. 150, територіально відноситься до Олексанрівського району м. Запоріжжя та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, вважаю за необхідне вищезазначений позов передати за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, оскільки дана справа належить до територіальної юрисдикції зазначеного суду.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 30-32, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії - передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції – Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягомп`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передачу здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя: А.В. Стеценко