Ухвала суду № 94714329, 05.02.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/8194/14-ц

Провадження №2-зз/523/21/21

У Х В А Л А

"05" лютого 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Довіра та гарантія» про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Довіра та гарантія» 01.02.2021р. звернувся до суду із заявою в якій просить зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.06.2014р. у справі №523/8194/14ц, та ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.04.2014р. у справі №523/5613/14ц, посилаючись на те, що такий арешт унеможливлює здійснити права Товариства, як іпотекодержателя, зокрема звернути стягнення на предмет іпотеки.

Суддя вивчивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як було роз`яснено в пункті 9 Постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК в редакції до 17.12.2017р.). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи №523/5613/14-ц судом розглядалась позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу. Також судом розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення заборгованості (справа №523/8194/14-ц). В межах вказаних справ судом було постановлено ухвали, якими були забезпечені позовні вимоги ОСОБА_1 . При цьому, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Довіра та гарантія» у двох зазначених вище справах не приймало участі в їхньому розгляді, ані в якості сторони, ані в якості іншого учасника справи.

За таких обставин, заява про зняття арешту внесена до суду особою, яка не є стороною по справі, а відтак підлягає поверненню без розгляду. При цьому Товариство не обмежено у праві на звернення до суду із позовною заявою про зняття арешту в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.158 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Довіра та гарантія» про зняття арешту повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено та підписано 05 лютого 2021р.

Суддя