Рішення № 94713768, 28.01.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/7316/18

Номер провадження 2/333/37/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю секретаря судового засідання Курочкіної І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 206) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2018 року, адвокат Дерев`янко І.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд: усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ; зобов`язати ОСОБА_2 знести (демонтувати) паркан зведений на земельній ділянці спільного користування між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ; встановити для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою, розташованою між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , за результатами проведеної судово-будівельної експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачу на праві власності приватної власності належить 29/100 частини будинку АДРЕСА_5 . Відповідачу на праві приватної власності належить 3/20 частини будинки АДРЕСА_5 . Земельна ділянка не приватизована та перебуває у спільному користування співвласників будинку. Власником земельної ділянки є Запорізька міська рада. Між будинками АДРЕСА_5 розташований паркан, який був заведений відповідачем з порушенням правил добросусідства та прав позивача як користувача земельної ділянки, позивач має ускладнення проходу до свого будинку, а також відповідач порушила межі співкористуванні земельною ділянкою.

Позивачу не вдалося врегулювати спірне питання в досудовому порядку. Відповідач не виконала вимоги органу місцевого самоврядування щодо пропозиції дотримуватись правил добросусідства та про усунення недоліків, у зв`язку з цим позивач звертається до суду, оскільки в інший спосіб відновити порушене право позивача не можливо.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2019 року справу прийнято в провадження судді Стоматова Е.Г., вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 20).

24 січня 2019 року на адресу суду через канцелярію надійшли письмові пояснення представника третьої особи Запорізької міської ради - Лісняк Є.О. (а.с.24)

11 лютого 2019 року на адресу суду через канцелярію надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач ОСОБА_1 не повідомила суд про ту обставину, що вона вже зверталася до суду із позовною заявою від 07 червня 2018р. «про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення паркану та зобов`язання вчинити певні дії» з метою приховати від суду правдиву інформацію про фактичні обставини, які мають істотне значені для законного вирішення справи і відмови у задоволенні її позовних вимог у зв`язку із пропуском строку позовної давності. Так, у своєму позові від 07 червня 2018р. позивач ОСОБА_1 вказувала, що «приблизно біля п`яти років тому назад у 2012-2013 роках відповідачка та її чоловік, з яким вона проживає у цивільному шлюбі побудували паркан на межі мого домоволодіння». Оскільки, позивач сама вказала і визнала у своєму позові від 07 червня 2018 року для відмови їй у позові. Викладені позивачем обставини не відповідають дійсності. Жодних перешкоди у користуванні спільною земельною ділянкою розташованою між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідач не здійснює. Ніяких самочинно встановлених парканів між будинками не зводила. Домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 належить на праві спільної власності кільком власникам.

Згідно даних вказаних у технічному паспорті на домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 складеного станом на 26.12.2007р. співвласниками домоволодіння зазначені: ОСОБА_3 (3/25), ОСОБА_4 (3/25), ОСОБА_2 (3/20), ОСОБА_1 (29/100), ОСОБА_5 (3/25), ОСОБА_6 (1/5). ОСОБА_2 належить 3/20 частки вказаного домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого ОСОБА_7 , державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори від 16 січня 1998р. р. №3-128. Земельна ділянка площею 1000 кв.м., на якій розташоване домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 є не приватизованою та перебуває у власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Порядок користування будівлями та земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_5 у судовому порядку визначено не було. Між співвласниками склався певний порядок користування житловими і підсобними будівлями розташованими на території вказаного домоволодіння. Відповідач із своєю родиною займає житловий будинок зазначений на плані у технічному паспорті літ. А. та користується підсобними приміщеннями, розташованій на земельній ділянці біля займаного будинку літ. А. Позивач із своєю родиною проживає в житловому будинку зазначеному на плані в технічному паспорті літ. Г. та користується підсобними приміщеннями, розташованій на земельній ділянці біля займаного нею житлового будинку літ. А. Займані житлові будинки та земельні ділянки якими користуються розділені парканом позначеним на технічному паспорті № 10 та № 11 . Ці паркани внесені до технічного паспорту на домоволодіння є узаконеними спорудами та існують багато років починаючи з побудови цього будинку його колишніми власниками на початку 20 сторіччя. Час від часу відповідач робить їх укріплення, але не пересуває. Тому вказані у позові ОСОБА_1 доводи про те, що відповідач самовільно збудувала паркан між займаними будинками та земельними ділянками є бездоказовим, не відповідає дійсності. Будь-яких технічних креслень, технічного паспорту, де б було зафіксоване не відповідність розташування паркану позивач не навела. В наданій суду позивачем копії технічного паспорту на вказаний будинок за адресою АДРЕСА_5 від 21 03.2003р. також зазначені ці паркани № 10 та №11 які розташовані між займаними житловими будинками літ. А і літ Г. Вказані паркани № 10 і № 11 є узаконеними спорудами, вони існують дуже багато років з початку забудови колишніми власниками домоволодіння та відповідають фактичному користуванню земельною ділянкою і житловими будинками між співвласниками домоволодіння, вони відображені на технічних паспортах складених БТІ на це домоволодіння за адресою АДРЕСА_5 . Згідно листа Запорізької міської ради по Комунарському району від 29.03.2017р. М-0213, зазначається, що 15.03.2017р. проведене комісійне обстеження земельної ділянки та встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці розташовані чотири домоволодіння: власники яких користуються даною земельною ділянкою. Між будинками АДРЕСА_1 та розташований паркан. У зв`язку із тим, що земельна ділянка не приватизована і перебуває у власності Запорізької міської ради, а всі власники домоволодінь за вищевказаною адресою є лише користувачами земельної ділянки, тому всі спірні питання мають вирішуватися за згодою сторін. Також, у позові від 07 червня 2018р. позивач вказувала, що «приблизно біля п`яти років тому назад у 2012-2013 роках відповідач чоловік, з яким вона проживає у цивільному шлюбі побудували паркан на межі мого домоволодіння». Але, відповідно до ст. 257 ЦК України, позовна давність встановлює тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення с права, або про особу, яка його порушила. Відповідно до ст. 267 ч. 4 ЦК України, сплив позовної давності, про застосуванні якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2019 року призначено по цивільній справі будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження про справі (а.с.67).

24 січня 2020 року надійшов висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №355-19 від 19 січня 2019 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2020 року провадження поновлено та призначено підготовче засідання.

17 лютого 2020 року через канцелярію суду надійшла уточнена позовна заява (а.с.116-117).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті (а.с.138).

01 липня 2020 року від представника відповідача - адвоката Лічман І.І. надійшли письмові пояснення (а.с.146).

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи були повідомленні своєчасно та належним чином, надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи були повідомленні своєчасно та належним чином, надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, заперечують, щодо задоволення заяви, просить відмовити, підтримують доводи наведенні у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Взявши до уваги заяви учасників процесу, дослідивши письмові матеріали, встановивши чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу, ОСОБА_1 , на праві приватної власності належить 29/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9673369 від 26.01.2006 року (а.с. 11).

Відповідачу, ОСОБА_2 , належить 3/20 частки домоволодіння на домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 січня 1998 року (а.с. 45).

Сторони по справі набули право користування спірною земельною ділянкою, як співвласники будинковолодіння, що розташований на цій земельній ділянці з метою користування частинами цього будинку та його обслуговування.

Згідно технічного паспорту на будинковолодіння АДРЕСА_5 від 26.12.2007 року власниками є ОСОБА_8 - 3/25 частки; ОСОБА_9 - 3/25 частки; ОСОБА_10 - 2/25 частки; ОСОБА_2 - 3/20 частки; ОСОБА_1 - 29/100 частки; ОСОБА_11 - 3/25 частки; ОСОБА_6 - 1/5 частки (а.с. 46-47).

Власником земельної ділянки є Запорізька міська рада.

Статтею 89 ЗК України встановлено, що в осіб - співвласників жилого будинку виникає спільна сумісна власність на земельну ділянку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі переходу права власності на будинок і споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будинку і споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будинку і споруди.

Згідно роз`яснення, викладеного у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до ст. 88 ЗК слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Отже, між сторонами не встановлено порядку користування спільною земельною ділянкою.

Відповідно до висновку експерта № 355-19 від 19.12.2019 року, на основі відповідних документів, які наявні в матеріалах цивільної справи та надані на клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, з врахуванням розміру часток в праві власності на території досліджуваної земельної ділянки, з дотриманням вимог державних будівельних норм та земельного законодавства на час складання висновку, а також враховуючи щільність історично сформованої забудови, фактичну площу земельної ділянки, яка має надлишки місця розташування яких не встановлено, з урахуванням того, що фактичні розміри земельної ділянки не відповідають розмірам, в наданій на дослідження геодезичній зйомці, визначити можливі варіанти порядку користування на території земельної ділянки площею 1000,00 м2 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 згідно часток належних кожному із співвласників домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_5 - не надається за можливо. Для реалізації запропонованого варіанту порядку користування на території досліджуваної земельної ділянки необхідно виконати незначну перебудову, а саме: змінити місце розташування споруд - парканів літ. «№11» та літ. «№20» шляхом перенесення їх згідно схематичного плану.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, висновку експерта, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно дост.ст.88, 89, 120 ЗК України, ст.ст. 319, 391 ,ЦК

України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, буд. 206) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 08 лютого 2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов