Рішення № 94713251, 05.02.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/3701/20

2-а/311/4/2021

05.02.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григорова Ігоря Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григорова Ігоря Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП. В позові вказав, що 04 листопада 2020 року на 620 км автомобільної дороги М-14 Одеса-Новоазовськ співробітниками Укртрансбезпеки у Донецькій області зупинено транспортний засіб – сідловий тягач MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , який буксирував напівпричіп-контейнеровоз DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 для проходження вагового контролю. Після проведення вагового контролю (приблизно через 2 години) прибув наряд патрульної поліції, у тому числі відповідач, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та незаконно. Згідно оскаржуваної постанови, 04.11.2020 року Донецька область, Мангушський район, 620 км, траса М-14, водій керуючи т/з з навівпричепом DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , який переобладнаний з контейнеровоза в самоскид, чим порушив п.п.31.3.а Правил дорожнього руху України. Водночас, зазначена постанова не містить посилання на відповідні правила, норми та стандарти, які порушені під час переобладнання транспортного засобу - навівпричепом DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , та не зазначено в чому саме полягає переобладнання.

Крім того, переобладнання транспортних засобів регулюється Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою КМУ від 21.07.2010 року №607, згідно п.18 якого передбачено, що перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів

усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388. Як вбачається із свідоцтва про реєстрації серії НОМЕР_3 , транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , вперше зареєстровано 26.05.2018 року, перереєстровано 09.08.2018 року у зв`язку із переобладнанням для перевезення контейнерів, висновок ДЕРЖАВТОТРАНСНДІПРОЕКТ від 02.08.2018 №501808. Таким чином, сам факт реєстрації транспортного засобу спростовує висновки про порушення позивачем п.п.31.3.а ПДР. При цьому, відповідачем у оскаржуваній постанові не зазначено, що переобладнання не відповідає новим особливостям конструкції, що вказані у новому свідоцтві про реєстрацію.

Крім того, під час винесення оскаржуваної постанови відповідач не надав належній оцінці тому, що позивач ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу - напівпричіпу-контейнеровозу DONBUR PM38 BX.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

16 грудня 2020 року на виконання ухвали суду від представника позивача – адвоката Корсіка Я.І. надійшов лист з оригіналом квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, зобов`язано УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національного поліції України надати матеріали, на підставі яких поліцейським батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоровим І.О. було винесено постанову серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП.

16 січня 2021 року ухвала про відкриття провадження отримана відповідачами.

26 січня 2021 року від відповідача Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі мотивуючи тим, що оскаржувана постанова серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року була винесене поліцейським батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоровим І.О. при здійсненні ним владних управлінських функцій на підставі наданих повноважень, під час патрулювання 04.11.2020 року на автодорозі М-14, а саме 620 км співробітниками Укртрансбезпека було зупинено транспортний засіб MAN TGX 26.440, номерний знак НОМЕР_1 , разом з напівпричіпом-контейнеровозом DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , який було переобладнано з контейнеровоза на самоскид, чим порушено вимоги п.31.3.а ПДР України, виявлення адміністративного правопорушення зафіксовано безпосередньо в постанові про накладення адміністративного стягнення та підтверджується наявним відеозаписом, зробленим нагрудним реєстратором патрульного, який долучений до відзиву, на якому в 14 год. 48 хв. позивач підтверджує той факт, що у нього відсутні документи на переобладнання транспортного засобу. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, з дотриманням вимог ст.ст. 222, 278, 258, 280 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, роз`яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 виніс на місці постанову відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП. Позивач у адміністративному позові не надав доказів того, що він не порушував правил

дорожнього руху. Враховуючи, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, що підтверджується доданими до справи доказами, відповідач вважає, що підстави для задоволенні позову відсутні.

Відповідач поліцейський батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоров І.О. у встановлений ухвалою суду строк відзив на позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов наступного.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З матеріалів справи вбачається, що 04 листопада 2020 року поліцейським батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоровим І.О. було винесено відносно позивача по справі ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 04.11.2020 року в Донецькій області Маннушський район, 620 км траса М-14, керуючи транспортним засобом з напівпричіпом-контейнеровозом DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , який переобладнано з контейнеровоза на самоскид, чим порушив вимоги п.31.3.а ПДР України. Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Частиною 2 статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст.121 КУпАП).

Згідно ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічні положення містяться і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення, що було вчинено поліцейським батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоровим І.О.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом з напівпричепом, який переобладнано з контейнеровоза на самоскид, чим порушив п. 31.3.а ПДР України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.31.3.а ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Пунктом 32.2.б ПДР України передбачено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються переобладнання транспортних засобів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, письмові показання свідків правопорушення, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів.

Між тим, зміст оскаржуваної постанови серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП не відповідає вимогам ст.283, 284 КУпАП, оскільки у ній не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, зокрема

доказів наявності переобладнання транспортного засобу без передбаченого законом погодження.

Отже, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, поліцейський батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григоров І.О. вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч.2 ст.251 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості позивача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Сама по собі оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує відповідне фіксування цього правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Копія відеозапису з нагрудної камери патрульного, яка надана суду, не містить жодних фактичних даних, які б підтверджували факт здійснення переобладнання напівпричепу.

Доводи відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 підписав оскаржувану постанову і під час здійснення відеозапису зробленим нагрудним реєстратором патрульного підтвердив факт відсутності у нього документів на переобладнання транспортного засобу, на думку суду не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Як встановлено судом будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, відповідачем не надано, що свідчить про недоведеність вини водія у вчиненні порушення ПДР.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі

колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17.

Посилання відповідачем в постанові про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з напівпричіпом-контейнеровозом DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , який переобладнано з контейнеровоза на самоскид, чим порушив вимоги п.31.3.а ПДР України, спростовуються наявними в матеріалах справи документами, саме: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу виданого на ім`я ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , у якому зазначено, що транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз DONBUR PM38 BX, номерний знак НОМЕР_2 , вперше зареєстровано 26.05.2018 року, перереєстровано 09.08.2018 року у зв`язку із переобладнанням для перевезення контейнерів (одного типу 1А ГОСТ 18477-79 або одного/дво х- типу 1С ГОСТ 18477-79), висновок ДержавтотрансНДІпроект №501808 від 02.08.2018 року.

Суд враховує, що під час винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, поліцейським не здійснено замірів, не зафіксовано їх, не вказано в оскаржуваній постанові про докази які підтверджують, що переобладнання напівпричіпу не відповідає новим особливостям конструкції, що вказані у новому свідоцтві про реєстрацію, не надано таких доказів відповідачем і суду.

В матеріалах справи відсутній акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складання якого передбачене згідно Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 р. №727).

Відтак, факт експлуатації транспортного засобу переобладнаного в порушення вимог правил норм та стандартів,без дозволу МВС, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, відповідно й підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 31.3.а ПДР відсутні.

Таким чином, на переконання суду, факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення поліцейським без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст.251 КпАП України, не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні. А відтак, оскільки позивач ОСОБА_1 заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України, а відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували порушення позивачем ОСОБА_1 вимог ПДР України та відповідно скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП України, підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись статтями 18, 19, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Григорова Ігоря Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення– задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 №777264 від 04.11.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП України, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Василівського районного суду С.О.Нікандрова