Ухвала суду № 94713043, 08.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/317/13- ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Шумило Н.Б.,

за участю секретаря – Єфремової М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №308/317/13-ц, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача ПАТ Комерційний банк «Надра», його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2013 року по справі №308/317/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа по вказаній справі та видати дублікат виконавчого листа по справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 із зазначенням нового стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/317/13-ц від 02.04.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 57156 (п?ятдесят сім тисяч сто п?ятдесят шість) грн. 74 коп., а також судовий збір в розмірі 571,57 грн. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист №308/317/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Згідно Договору №GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги від 30.07.2020 року, який посвідчений Пономарьовою Д.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано за № 1456, право вимоги за кредитним договором №515/07-2004 від 14.07.2004 року, укладені між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк» Надра» та ОСОБА_1 , Первісний кредитор - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк» Надра» відступив права вимоги на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» - (Новий кредитор), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Зазначає, що на даний час, жодного виконавчого провадження з виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 02.04.2013 року по справі №308/317/13- ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не відкрито. На даний час виконавчий документ № 308/317/13-ц на виконанні не перебуває, тому є підстави вважати, що він був втрачений при пересилці. Таким чином, виконавчий лист фактично не було отримано, а строк його пред`явлення до повторного виконання пропущено.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, при цьому, у відповідності до ч.3 ст. 442 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, цивільної справи №308/317/13-ц, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2013 року у справі № 308/317/13-ц позов Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 156,74 грн. а також судовий збір в розмірі 571,57 грн. (а.с. 23-24).

24.08.2013 року представник ПАТ КБ «Надра» Бомбушкар С.П. звернувся із заявою про видачу виконавчого листа по вказаній справ (а.с. 26)і. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази отримання оригінала виконавчого документа стягувачем, а також докази направлення цих документів на адресу ПАТ КБ "Надра".

30 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_І_6, за яким Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1-4 до договору.

Згідно Додатку №3 до Договору №GL48N718070_І_6 від 30 липня 2020 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відносно боржника ОСОБА_1 за договором №515/07-2004 від 14.07.2004 року.

Таким чином, факт набуття прав вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підтверджується Договором відступлення права вимоги №GL48N718070_І_6 від 30.07.2020 року, Додатком №3 до Договору від 30.07.2020 року.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.

Згідно п. 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Крім того, частинами 1, 2 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається із змісту ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК).

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та підтверджено постановою Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Враховуючи наведене, суд вважає вимогу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» щодо заміни сторони стягувача у виконавчому листі обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання та видачу дубліката виконавчого листа, суд прийшов до наступних висновків.

Частина 3 ст. 431 ЦПК України передбачає, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до правового висновку ВП ВС, який викладений у постанові від 21.08.2019 по справі № 2-836/11 (14-308цс19), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Суд звертає увагу, що оскільки рішення суду від 02.04.2013 року, на виконання якого видано виконавчий лист, набрало законної сили в період дії положень ст.22 Закону №606-XIV в редакції, що передбачала строк пред`явлення виконавчого документу протягом року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент відступлення права вимоги первісним стягувачем сплинув.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

У заяві ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, разом з тим не вказує причини, у зв`язку з якими був пропущений строк пред`явлення його до виконання, не обґрунтовує поважність їх пропуску.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що строк пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання сплив, заявником не доведено наявність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку із чим відсутні підстави для його поновлення, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника щодо видачі дубліката виконавчого документу та поновлення строку пред`явлення його до виконання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 55, 258, 260, 442, 443 ЦПК України, пункт 17 частини 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №308/317/13-ц, - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (адреса: 01000, м.Київ, вул.Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (адреса: 49089, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Автотранспортна, буд.2, офіс 205, код ЄДРПОУ: 40696815) у виконавчому листі, виданому Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 02.04.2013 року по справі №308/317/13-ц.

У задоволені решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило