Ухвала суду № 94712977, 25.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9696/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Лецак Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Я. Мельник про скасування заочного рішення ,-

встановив:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 25.01.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.02.2021 року.

Представник - ОСОБА_1 , адвоката Я. Мельник, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 28 вересня 2020 року було укладено договір про надання правової допомоги № 09/28 від 28.09.2020 року, ордер серія ЗР № 54473 від 29.09.2020 року. В подальшому, адвокату стало відомо про наявність заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2016р. у справі № 308/9696/16, яке стосується прав та інтересів ОСОБА_1 , 05 жовтня 2020 року адвокат Я.Мельник ознайомився з матеріалами справи № 308/9696/16, що підтверджується відповідною відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 29.09.2020р.

Заявник зазначає, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2016р. у справі № 308/9696/16 позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.03.2011 року у розмірі 70130,44 грн., яка складається з наступного: 8606,21 грн. - заборгованість за кредитом; 57678,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3845,62 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 1378,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Поважність причин неявки відповідача в судове засідання по розгляду вказаної справи, не подання відзиву на позовну заяву адвокат обґрунтовує тим, що громадянка ОСОБА_1 в період з липня місяця 2016 року по лютий місяць 2017 року у зв`язку із сімейними обставинами тимчасово мешкала у своєї сестри ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , яка може підтвердити даний факт, а тому фактично проживала не за адресою місця реєстрації АДРЕСА_2 та відповідно не була обізнана про судовий процес за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості.

При цьому адвокат зазначає, що матеріали справи № 308/9696/16 не містять доказу, того, що відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду у судовому засідання від 03.11.2016р. разом із позовом та додатками до нього; належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (відсутні відомості про отримання нею судових повісток), внаслідок чого і не з`являлася у судові засідання. Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2016 року вона не отримувала, що підтверджується відсутністю доказів такого отримання. Про наявність такого рішення дізналася лише 30.09.2020р. від адвоката Я.Мельника при повторній зустрічі. У заяві про перегляд заочного рішення, адвокат стверджує, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.12.2016 року пропущений ОСОБА_1 з поважних причин та не залежали від її волі.

Окрім того у заяві про перегляд заочного рішення адвокатом наведені також заперечення проти вимог позивача. Зокрема при обґрунтування заперечень посилається на положення ч.ч.1,2,ст. 207,ст.549, ст.ст. 626,628,ч.ч.1,2 ст. 633, ст.634, ч.1 ст. 638, ст. 562, ст. 1054,ст. 1055, ч.1-3 ст. 1056-1, 1048, ст. 1049, ст.1050 ЦК України. При цьому адвокат зазначає, що в анкеті - заяві ОСОБА_1 про приєднання до «Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку» відсутність встановленої відсоткової (процентної) ставки; відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Як зазначено у заяві про перегляд заочного рішення, ПАТ КБ «Приватбанк» пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту стягнути проценти, пеню, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. При цьому Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за анкетою - заявою, посилається на Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті: https:www.privatbank.ua, як невідємної частини спірного договору. Разом із тим адвокат звертає увагу на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач - ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання нібито відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Адвокат стверджує що, роздруківка із сайту ПАТ КБ «Приватбанк» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої ст.634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин (02.03.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.09.2016 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, як вказує адвокат, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу - ОСОБА_1 . Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому у заяві по перегляд заочного рішення вказано і на те, що витяг з Умов та правил надання банківських послуг та витяг з Тарифів банку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача ОСОБА_1 , а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.03.2011 року шляхом підписання анкети - заяви, тому на думку заявника, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (штрафів, пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Разом із тим, у заяві про перегляд заочного рішення заявник звертає увагу суду, і на те, що позивачем - ПАТ КБ «Приватбанк» не надано належний та допустий доказ факту перерахунку (видачі) коштів у розмірі 8000 ,00 (вісім) тисяч гривень відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується додатками до позовної заяви від 31.08.2016 року.

Таким чином з огляду на викладене адвокат просить суд: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року; переглянути заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року; скасувати заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року та призначити, справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

16.11.2020 від представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення.

Зокрема представник позивача посилаючись на ст.ст. 43,44, 288, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах», зазначає що відповідач будучи наділений відповідно правами, на розгляд справи не з`явився, клопотань, зяав не подавав, поважність причини неявки суду не повідомляв, при цьому на переконання представника позивача належним чином про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Окрім того представник позивача вказує, що підставою для скасування заочного рішення є те, що відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. Однак, на думку представника позивача таких доказів відповідачем не надано, оскільки, підставами перегляду рішення є нез`явлення до суду та неподання доказів (ст. 288 ЦПК України) Проте відповідач надає суду практику ВС, яка отримана в 2019 році, як доказ того, що суд мав би врахувати її в 2016 році відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України: При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Проте станом на 2016 рік такої судової практики не існувало.

Щодо форми кредитного договору то представник позивача посилаючись на положення ч.1 ст.509, ч.2 ст. 639, ч.1ст.634 ст. 207 ЦК України, вказує на те,що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Так, відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила). Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов). При цьому зазначає, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг..

Як стверджує представник позивача, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://cliet-bank. privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднення.

За твердженням представника позивача, підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Разом із тим представник банку відзначає, що Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Аргументуючи свої доводи, представник банку також посилається і на те, що до матеріалів позовної заяви долучено “Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 55 днів пільгового періоду” з якої чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку, вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, на переконання представника Банку, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови, яку окрім того є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.

Разом із тим у відзиві вказано і на те, що згідно наданого до суду розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).

При цьому представник позивача посилаючись на норми ЦК України,зазначені вище, Умови та Правила надання банківських послуг, наводячи формулу нарахування пені, вважає що пеня була нарахована правомірно.

Банком надана виписка по рахунках, Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

При цьому представник Банку зазначає, що із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Окрім того як вказано у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення, згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Враховуючи викладене, представник Банку просить суд відмовити у перегляді заочного рішення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про час та місце розгляду заяви повідомлялася належним чином про причини неявки не повідомляла, клопотань не подавала.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд заяви за його відсутності, вимоги заяви підтримує, просить залишити без розгляду його клопотання про застосування процесуального примусу.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, подав заяву про розгляд зави про перегляд заочного рішення за його відсутності, у скасуванні заочного рішення просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 та ч. 1 ст. 287ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 232 ЦПК України( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України( в редакції ЦПК України на час ухвалення рішення) суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.284ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст.287ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Суд приймає до уваги обґрунтування представника заявника про те, що неявка відповідача в судове засідання відбулася з поважних причин. Судом вжито усіх заходів спрямованих на повідомлення відповідача про розгляд справи, однак повернулись до суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання», а неодержання таких відбулись із незалежних від суду причин.

Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року, за результатом розгляду цивільної справи 441/169/16-ц висловлено позицію, що публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження того, що відповідачем по справі ОСОБА_1 , отримано заочне рішення, вказане підтверджуєте наявним у матеріалах справи конвертом із копією заочного рішення суду від 19.12.2016, що повернувся на адресу суду без вручення адресату із відміткою «за терміном зберігання».

Слід зазначити, що в постанові Великої Палати Верховного Суді віл 02.04.2020 р. в справі № 200/7261/13 міститься висновок про те, що застосування норм права: «23 березня 2020 року поштове відправлення повернуто до суду з поміткою «повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не може свідчити про вручення судового рішення.».

Відповідачем наведено аргументи з посиланням на докази, які за його твердженням при їх належній оцінці в сукупності з іншими доказами, які є у справі, вказують на те, що при повторному розгляді справи рішення суду буде іншим, що на думку суду потребує більш ретельного дослідження та з`ясування усіх істотних обставин справи.

Щодо доводів представника позивача про те, що в задоволенні заяви слід відмовити, то суд вважає за необхідне вказати на те, що при постановленні рішення, суд враховував докази, надані тільки позивачем, без врахування тверджень відповідача та наданих ним документів, які підлягають перевірці та оцінці судом.

Крім того, з матеріалів заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що відповідач посилається на докази, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи та загалом забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, надання сторонам можливості подавати свої докази та доводити належність таких доказів перед судом.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в спрощеному порядку, оскільки відповідач в судовому засіданні присутнім не був, тому не мав можливості реалізувати свої процесуальні права та надати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:1) малозначні справи;2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті( ч.2 ст.274 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з ч.4 ст.274ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Таким чином, з огляду на категорію заявлених позовних вимог, вважаю за можливе проводити розгляд даної цивільної справи у спрощеному позовному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що згідно поштової відмітки на конверті, заочне рішення відповідачем не було отримано, а конверт з вказаним рішенням повернувся на адресу суду у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Окрім того, у справі наявна заява представника відповідача адвоката Я.Мельник, згідно якої він ознайомився із матеріалами справи, в тому числі із заочним рішенням суду 05.10.2020.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач з поважної причини пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі викладеного, клопотання відповідача, про поновлення строку подання заяви про перегляд заочного рішення належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 274, 287, 288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити відповідачу, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року.

Заяву адвоката відповідача Жданович Олени Борисівни, ОСОБА_4 , про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року - задовольнити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року, за позовом за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити судове засідання на 16.03.2021 року о 14 год. 20 хв., у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив протягом пятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом пяти днів з дня вручення відзиву, відповіді на відзив.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на веб-сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області офіційного веб-порталу судової влади України в мережі "Інтернет" http://ug.zk.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош