Ухвала суду № 94712664, 08.02.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/945/21

2/303/705/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій О.В., розглянувши позовну заяву № 303/945/21 позовом Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Мукачівська центральна районна лікарня» про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,-

в с т а н о в и в:

Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Вивчивши заяву з доданими до неї документами, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суддя приймає до уваги, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції).

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

За змістом ч.3 ст.23 цього закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під «виключним випадком» і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч.3 ст.23 закону «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий — відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень — він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Така практика Верховного Суду зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення від 31.03.2005 у справі «F.W. v. France», п.27).

Верховний Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Крім того, як вбачається з матеріалів позову, в такому відсутні докази, що відділ охорони здоров`я Мукачівської міської ради звертався до Мукачівської місцевої прокуратури із проханням представництва інтересів у суді для стягнення відповідних коштів із ОСОБА_1 .

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із п.1ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн.)

Також представником позивача неоплачений судовий збір.

Згідно вимог ч.1ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Мукачівська центральна районна лікарня» про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення вказаних недоліків до п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали та одночасно роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо у встановлений судом строк не буде усунено ці недоліки, позовна заява буде вважатися не поданою і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Гутій