Ухвала суду № 94712134, 04.02.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 255/4306/13-ц

Провадження № 2-в/242/13/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., секретар судового засідання Фоміної Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 255/4306/13-ц за позовом Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулись до суду з заявою про заміну стягувача у справі № 255/4306/13-ц його правонаступником.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 05 січня 2021 року ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження в цивільній справі № 255/4306/13-ц.

Учасники справи в судове засідання не з`явились про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що втрачене провадження по цивільній справі № 255/4306/13-ц підлягає відновленню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року № 1632-VІІ (зі змінами та доповненнями) та розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14, Селидівському міському суду Донецької області визначено територіальну підсудність справ Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Під час розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження судом з`ясовано, що цивільна справа № 255/4306/13-ц була втрачена, що підтверджується довідкою Селидівського міського суду № 1/21, згідно з якою цивільну справу за позовною заявою Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором, яка перебувала у провадженні Ворошиловського районного суду м.Донецька, до Селидівського міського суду Донецької області не передано. Відповідно до відомостей бази даних Ворошиловського районного суду м.Донецька, яка надана у користування Селидівському міському суду Донецької області, 07 червня 2013 року ухвалено заочне рішення, яке набрало законної сили 18 червня 2013 року.

Таким чином, під час розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження судом з`ясовано, що цивільна справа № 255/4306/13-ц була втрачена.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст..489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно із ст. 493 ЦПК України, передбачено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги, зокрема: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ст..494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи, що цивільну справу № 255/4306/13-ц, яка перебувала у провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області, до Селидівського міського суду Донецької області не було передано. Відомостей щодо неможливості передачі матеріалів зазначеної справи з Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області до Селидівського міського суду Донецької області не надходило, але по справі № 255/4306/13-ц 07 червня 2013 року ухвалено заочне рішення, яке набрало законної сили 18 червня 2013 року та суд позбавлений можливості вирішити питання про заміну стягувача у справі без відновлення змісту зазначеного рішення, суд приходить до висновку про необхідність відновлення втраченого судового провадження по вищевказаній цивільній справі.

Враховуючи вищевикладене, та з урахуванням наявних в матеріалах справи копій, суд вважає за необхідне використати ту частину провадження, що збереглася до втрати провадження, та відновити рішення ухвалене 07 червня 2013 року Ворошиловським районним судом м. Донецька Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 488-493 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження в цивільній справі № 255/4306/13-ц за позовом Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором.

Відновити заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 07 червня 2013 року, наступного змісту:

«

255/4306/13-ц

Провадження № 2/255/1466/2013

Справа № 255/4306/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Орєхова О.І.

при секретарі – Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

05 жовтня 2010 р. між публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MSBKIZGF.1547.001. В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором Банк і ОСОБА_2 05.10.2010 року уклали Договір іпотеки квартири № ZX019521.1459.001.

Відповідно до п.п. 1.1, 7.1 Кредитного договору Банк зобов`язався надати відповідачу кредит шляхом видачі готівки через касу банку у вигляді строкового кредиту у розмірі 214000,00 гривень на термін до 04.10.2012 р., а відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені Кредитним договором.

07 лютого 2012 року Куйбишевським районним судом м. Донецька було винесено рішення, згідно якого позовну заяву ПАТ «ВБР» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості було задоволено у повному обсязі. Згідно вказаного судового рішення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIZGF.1547.001 від 05 жовтня 2012 року, було звернуто стягнення на загальну суму 218 793,17 грн., на предмет іпотеки.

Станом на 03.01.13 року рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька виконано не було та дія кредитного договору не припинялася, що призвело до зростання простроченої заборгованості, заборгованості за комісіями, прострочення за процентами та нарахуванням штрафів.

На дату винесення судового рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька загальна суму заборгованості за кредитним договором №MSBKIZGF.1547.001 від 05 жовтня 2012 року становила 218 793,17 гривень.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв`язку з тим, що кредитний договір №MSBKIZGF.1547.001 від 05 жовтня 2012 року продовжує свою дію згідно з п.5.1 договору та діє до повного виконання сторонами зобов`язань, за період з 18.01.12 року по 03.01.13 року утворилась заборгованість на загальну суму 127 373,66 гривень.

Позивач заявою від 11.02.2013 року (а.с. 73) уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIZGF.1547.001 від 05.10.2010р. донараховану суму заборгованості за період з 18.01.2012р. по 03.01.2013р. в розмірі 127 373,66 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1273,80 гривень.

Представник позивача Ляшенко Г.В., який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відповідно до абз.5 ч.5 ст.74 ЦПК України про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телеграма в матеріалах справи, не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого, не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 05 жовтня 2010 р. між публічним акціонерним товариством «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MSBKIZGF.1547.001 (а.с. 6-12).

Відповідно умов Кредитного договору Банк зобов`язався надати відповідачу кредит шляхом видачі готівки через касу банку у вигляді строкового кредиту у розмірі 214000,00 гривень на термін до 04.10.2012 р., а відповідач зобов`язався повернути Кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені Кредитним договором.

Пунктами 2.2.2, 3.1, 3.2 Договору передбачено, що позичальник зобов`язується сплачувати необхідні щомісячні платежі у визначені строки, а також виконувати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором Банк і ОСОБА_2 05.10.2010 року уклали Договір іпотеки квартири № ZX019521.1459.001 (а.с. 15-20).

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

05.10.2010 року за умовами договору ОСОБА_1 було отримано грошові кошти в розмірі 214 000,00 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки №4666 від 05.10.2010 року (а.с. 22).

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором.

Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконував взяті на себе кредитні зобов`язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим у договорі графіком, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 07.02.2012 року позовні вимоги ПАТ «ВБР» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості було задоволено у повному обсязі, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIZGF.1547.001 від 05.10.2012 року, було звернуто стягнення на загальну суму заборгованості станом на 17.01.2012 року у розмірі 218 793,17 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки. Дане рішення набрало законної сили. (а.с. 30-31).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародним договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Суд зазначає, що дострокове присудження до виконання основного зобов`язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку).

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 передбачено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст. 526, 599 ЦК України.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору даний договір діє в обсязі виданих Позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 03.01.13 року рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька не виконано та дія кредитного договору не припинена.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором перед банком за період з 18.01.2012р. по 03.01.2013р. заборгованість складає 127 373,66 гривень (а.с. 32-35), з яких:

- поточна заборгованість за процентами – 0,15 грн.;

- заборгованість за простроченими процентами – 25 977,65 грн.;

- заборгованість по комісії – 1 284,00 грн.;

- сума нарахованої пені – 95 494,76 грн.;

- сума штрафу – 4 617,10 грн.;

Даний період нарахування заборгованості по кредитному договору не був предметом розгляду в іншому судовому процесі та дана заборгованість за попереднім рішенням суду не стягувалася.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 127 373,66 гривень.

Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1273,80 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 599, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 30, 60, 62, 88, 202, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованої суми заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIZGF.1547.001 від 05.10.2010р. донараховану суму заборгованості за період з 18.01.2012р. по 03.01.2013р. в розмірі 127 373,66 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1273,80 гривень, а всього 128 647,46 гривень (сто двадцять вісім тисяч шістсот сорок сім гривень 46 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов».

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О.Хацько