Ухвала суду № 94710585, 08.02.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/121/21

Провадження № 2/147/265/21

УХВАЛА

про залишення позову без руху

08 лютого 2021 року смт.Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПОГ «Вінницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до ПОГ «Вінницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, у порушення вимог ст.175 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві, зокрема щодо неодноразового звернення до відповідача з приводу виплати йому зароблених грошових коштів;

- не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору (п.6);

- не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7);

- зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем у позовній заяві не зазначено у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.

Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивач звернувся до суду із позовом у лютому 2021 року, ним заявлено позовну вимогу майнового характеру, ціна позову становить 10502,50 гривень (середній заробіток за час затримки розрахунку), позивачу слід сплатити 908,00 гривень судового збору за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Тростянець/22030101,

Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (IBAN): UA188999980313151206000002844

Код класифікації доходів бюджету: 22030101,

Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (ДСА України 050).

Або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У своїй позовні заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», однак доказі на підтвердження зазначеного не додано.

Довідка МСЕК, яка зазначена в додатках до позовної заяві відсутня, що підтверджується актом канцелярії Тростянецького районного суду Вінницької області від 08.02.2021 р.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПОГ «Вінницьке учбово-виробниче підприємство УТОС» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку — залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає (за виключенням вимог щодо сплати судового збору).

Суддя О.А. Натальчук