Ухвала суду № 94709622, 02.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25689/20

Провадження № 1-кп/761/1655/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Голуб О.А.

судді Антонюк М.С.

присяжних Фірсова Г.В., Глоби Н.О., Федоренка Ю.О.

за участю:

секретаря судових засідань Куліковської А.С.

прокурора Тішина М.В.

захисників Кулика С.С., Кругового Д.С., Ломанова Д.О., Коломійця В.А., Безпалого Т.Г.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 представника потерпілих Мельник О.В.

розглянувши в м. Києві у закритому судовому засіданні із обмеженням доступу осіб, які не є учасниками судового провадження, за виключенням представників засобів масової інформації, кримінальне провадження № 12020000000000490 від 22.05.2020 за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Горлівка, Донецької обл., громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

та

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за № 12020000000000490 від 22.05.2020 обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту, а обвинуваченій ОСОБА_3 про продовження строку дії додаткових обов`язків.

Клопотання прокурора про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивовані тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому ризики, які враховувались раніше при застосуванні та продовженні строку дії застосованих до них запобіжних заходів продовжують існувати та не зменшились, менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать ненастання існуючих ризиків та належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Також, просив продовжити строк дії додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачену ОСОБА_3 , вважаючи, що ризики, які враховувались раніше не змінились, не зменшились та продовжують існувати.

Захисники Круговий Д.С., Кулик С.С., Ломанов Д.О., Коломієць В.А., Безпалий Т.Г., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо всіх клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів та додаткових обов`язків застосованих до обвинувачених на час судового розгляду, заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків на які послався прокурор, позитивні характеризуючі дані, наявність сталих соціальних зв`язків, стан здоров`я, родини, утриманців, місця роботи, волонтерську діяльність, щодо кожного з обвинувачених.

Крім того, захисник Круговий Д.С. надав суду заяви осіб, що виявили бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 , та порушили перед судом питання заслухати цих осіб в судовому засіданні та розглянути можливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Представник потерпілого Мельник О.В. поклалась на розсуд суду при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжних заходів та додаткових обов`язків.

Суд присяжних, заслухавши сторони кримінального провадження та представника потерпілого, вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, дійшов висновків про відсутність на даний час достатніх підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м`який, виходячи із наступного.

Прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення у відповідності до п.2 ч.3 ст. 283 КПК України, про звернення до суду з обвинувальним актом, який був переданий до суду 19.08.2020, у порядку передбаченому ст. 291 КПК України, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 , відповідно до положення ч.2 ст. 42 КПК України набув статусу обвинуваченого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Зважаючи на інформацію з реєстру матеріалів досудового розслідування, зміст вступних промов сторін кримінального провадження, інформацію з клопотання про долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення та опису таких доказів, у суду відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про існування достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

В межах даного кримінального провадження до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався декілька разів, в ході чого, судом неодноразово досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої останньому, що неодноразово констатовано рішеннями суду, які набрали законної сили.

Тобто, судом враховано наявність у цьому кримінальному провадженні обставин, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ця особа можливо, вчинила певний злочин, що за позицією ЄСПЛ в рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» є обґрунтованою підозрою

При цьому, на даний час, суд не вправі піддавати сумніву повідомлену під час досудового розслідування підозру ОСОБА_1 , оскільки останній набув статусу обвинуваченого, а до дослідження доказів сторони обвинувачення щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення суд ще не перейшов, а тому, вибірково наданими стороною захисту копіями матеріалів досудового розслідування, висунуте обвинувачення спростовано бути не може.

Враховуючи стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості дати оцінку та здійснити аналіз висновків експертів та інших матеріалів, на які посилається сторона захисту, до дослідження яких ще не перейшов.

Суд звертає увагу, що при обрані обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду 25.08.2020 та при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта та до спливу продовженого строку повторно, спочатку суд, а потім суд присяжних, дослідив питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому, врахував тяжкість кримінальних правопорушень та існування ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, експертів та дійшов висновку про відсутність у зв`язку із цим підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На час розгляду даного клопотання обставини враховані судом раніше не змінились, ризики не зменшились.

Висновок захисника Кругового Д.С. про незаконність складу суду апеляційної інстанції, яким 06.10.2020 переглянуто в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 25.08.2020, ґрунтується на тому, що суддя Сітайло О.М., яка входила до складу колегії суддів, приймала участь у якості слідчого судді під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Наведене, на думку захисника тягне за собою незаконність послідуючих ухвал суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому.

Разом із тим, такі твердження захисника є безпідставними, з огляду на те, що ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 06.10.2020, якою залишена без змін ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 25.08.2020, у відповідності до ч.4 ст. 532 КПК України набрала законної сили, з моменту її проголошення, як і, відповідно до ч.2 ст. 532 КПК України, рішення суду першої інстанції, яке переглядалось та не було скасовано.

Суду не надано даних про прийняття у встановленому порядку рішення щодо незаконності складу суду апеляційної інстанції, який здійснив перегляд рішення суду першої інстанції, при цьому здійснення висновків щодо незаконності рішення суду апеляційної інстанції не є компетенцією як захисника, так і суду першої інстанції.

Крім того, ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 21.10.2020, якою вирішувалося питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 після подання апеляційної скарги скасована не була, а тому набрала законної сили 07.12.2020.

Ухвала Шевченківського районного суду м.Києва від 10.12.2020 також за результатами апеляційного перегляду залишена без змін, а відтак набрала законної сили.

Так, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 та продовженні строку дії цього запобіжного заходу, судом враховувались наявні ризики можливої неправомірної поведінки ОСОБА_1 , передбачені ч.1 ст.177 КПК України, існування яких обумовлюється тим, що останньому інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які утворюють сукупність тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за одне з яких, зокрема, передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та у клопотанні прокурора про долучення матеріалів, свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам, суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.

Міра покарання, призначення якої передбачається обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі доведення його винуватості та усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, що продовжують існувати такі ризики неправомірної процесуальної поведінки як: переховування від суду, тобто ризик втечі обвинуваченого, а так само здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки суд ще не перейшов до їх безпосереднього допиту.

Також судом, при вирішенні питання можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який чи доцільності продовження строку його дії, відповідно до ст. 178 КПК України враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має неповнолітніх дітей 2008 та 2012 року народження, що підтверджує наявність в останнього сталих соціальних зв`язків, наявність заохочення за моральну підтримку бойового духу та волонтерську допомогу військовослужбовцям, а також враховує існування ризику летальності.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , на які послався прокурор у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та під час судового засідання, та чи переважають характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 ці ризики, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цих правопорушень та наслідки їх вчинення, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання його винуватим у скоєнні цих кримінальних правопорушень, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_1 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Наведені обставини вказують і на високу ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому провадженні, з метою зміни ними своїх показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового.

А тому, при застосуванні до обвинуваченого менш суворішого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти цим ризикам.

Характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_1 : перебування його у шлюбі, хвороба дружини, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, постійного місця проживання, роботи, вік та стан здоров`я, наявність подяк та нагород, його волонтерську діяльність, не є достатніми стримуючими факторами та не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Також дані листа завідувача Київської медичної частини «Центру охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м.Києві та Київської області цьому ОСОБА_4 від 29.12.2020 вих.№ 706, спростовують твердження сторони захисту щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого та неможливості надання йому необхідного лікування з умов утримання в установі попереднього ув`язнення, а навпаки підтверджують факт надання ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятору медичної допомоги на належному рівні.

Слід додати, що за змістом ч.1 ст.182 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваними, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Стороною захисту крім самих заяв осіб, які виявили бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_1 на поруки, де останні зазначили про те, що вважають себе такими, що заслуговують на особливу довіру у зв`язку із обранням народним депутатом України та роздруківок з Веб-порталу Верховної Ради та Вікіпедії, суду не надано інших даних з яких суд міг би дійти переконання, що особи, які виявили бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 є такими, що заслуговують на довіру суду та зможуть гарантувати суду дотримання обвинуваченим відповідних обов`язків.

При цьому, заслуховування таких осіб судом безпосередньо, не передбачено кримінальним процесуальним законодавством та саме по собі за відсутності об`єктивних даних, щодо характеристики таких осіб, їх вчинків, не призведе до виникнення у суду особливої довіри до такої особи.

Доводи сторони захисту щодо недотримання судом розумного строку розгляду кримінального провадження та порушення принципу безперервності, не відповідають дійсності та спростовуються даними журналу судових засідань, а також даними звукозапису та відеозапису судових засідань.

Враховуючи наведене у сукупності, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який в тому числі на особисте зобов`язання та/або на особисту поруку, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_1 .

У зв`язку із чим, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Що ж стосується клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту та продовження строку дії додаткових обов`язків, застосованих до обвинуваченої ОСОБА_3 , то в межах даного кримінального провадження застосовані заходи забезпечення неодноразово продовжувались, в ході чого, на стадії досудового розслідування досліджувалось питання обґрунтованості підозри, повідомленої останнім.

На даний час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули статусу обвинувачених та за результатами судового розгляду, суд здійснюватиме оцінку доказів, що будуть надані сторонами кримінального провадження.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання, зокрема у виді довічного позбавлення волі.

Окрім того, внаслідок вчинення інкримінованих обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень настала смерть людини.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Зважаючи на попередні промови сторін кримінального провадження, обсяг матеріалів долучених прокурором, відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про наявність у нього достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є очевидно необґрунтованими та довільними.

Також судом, при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо осіб обвинувачених.

Так, ОСОБА_2 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, незаміжня, на утриманні має неповнолітню дитину 2006 року народження, працює, з місця роботи характеризується позитивно, займається волонтерською діяльністю.

ОСОБА_3 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, враховується вік і стан здоров`я, незаміжня, проходить військову службу.

На момент розгляду даного клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку дії додаткових обов`язків, обставини, які враховувалися судом раніше фактично не змінилися, крім розірвання шлюбу обвинуваченою ОСОБА_3 , ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, при неодноразовому вирішенні питання про доцільність продовження строку дії заходів забезпечення під час досудового розслідування судами, враховувалось існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування та озвучений в ході попередньої промови прокурора свідчить про їх вагомість, однак ретельнішу оцінку цим доказам суд здійснить під час вивчення їх змісту.

Також, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості.

Усвідомлення обвинуваченими, що в разі доведення їх винуватості їм може бути призначене покарання у виді позбавлення волі довічно, переконливо дає підстави для висновків, що реально існують ризики переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, експертів.

На переконання суду ненастання вказаних ризиків зумовлене саме застосуванням до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом всього досудового розслідування запобіжних заходів.

Інші ризики щодо всіх обвинувачених, на які послався прокурор, суд визнає недоведеними, оскільки, на даний час всі речові докази, якими обґрунтовується висунуте обвинувачення, зібрані, а тому ризик сховати або спотворити будь-які речі чи документи, перестав існувати.

Отже, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим діяння, суд дійшов до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку переважає інтереси обвинувачених, а тому, застосовані раніше заходи забезпечення є виправданими, як заходи процесуального примусу, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 інкримінується вчинення особливо тяжкого, тяжкого кримінальних правопорушень, внаслідок вчинення яких настала смерть людини.

Так, інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлені тяжкими наслідками у вигляді спричинення смерті людини, спосіб вчинення такого злочину, який є небезпечним для вжиття багатьох осіб, а тому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства, суд не вбачає підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених ніж ті, які раніше до них застосовані, та вважає за необхідне дію запобіжних заходів та строк дії обов`язків продовжити.

Так само, характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_2 , наявність на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця проживання, роботи, інформації щодо її волонтерської діяльності, не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.

А тому, на даний час суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченої.

У зв`язку з наведеним, також відсутні підстави для пом`якшення умов застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з цілодобового на домашній арешт у певний час доби, а так само скасування додаткового обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю.

Характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_3 , розірвання нею шлюбу, наявність постійного місця проживання, не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.

Крім того, суд вважає, що саме продовження строку дії запобіжного заходу та покладених обов`язків на обвинувачену ОСОБА_3 забезпечують ненастання існуючих ризиків.

А тому, суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу у в вигляді застави на більш м`який, оскільки наявні обґрунтовані побоювання щодо настання встановлених ризиків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Отже, для забезпечення ненастання існуючих ризиків обвинуваченій ОСОБА_3 слід продовжити строк дії раніше застосованих обов`язків.

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_2 , та продовження строку дії додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених, як на останню, так і на обвинувачену ОСОБА_3 слід встановити 60 днів.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 181, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 02 квітня 2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , по 02 квітня 2021 року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України зобов`язати обвинувачену ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання суду паспорт для виїзду за кордон та або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на підрозділ Національної поліції за місцем перебування під домашнім арештом.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків.

Продовжити строк дії додаткових обов`язків обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- повідомляти суд про зміну місця проживання та засобів зв`язку;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- здати на зберігання суду паспорт для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії додаткових обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_3 по 02 квітня 2021 року включно.

У разі невиконання обов`язків до обвинуваченої може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і може бути покладено грошове стягнення.

Виконання ухвали покласти на працівників органів Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали встановити 60 днів, тобто по 02 квітня 2021 року включно.

На ухвалу суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором, обвинуваченим ОСОБА_1 та його захисниками протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд м. Києва.

Судді Голуб О.А.

Антонюк М.С.

Присяжні Фірсов Г.В.

Глоба Н.О.

Федоренко Ю.О.