Рішення № 94709408, 02.02.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16572/20

пр. № 2-а/759/52/21

02 лютого 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації ( м. Київ, вул. Леонтовича, 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» ( м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, оф. 43) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24.09.2020 року приблизно о 09 год. 00 хв. він рухався на по вул. Верхній Вал, 28/30 в м. Києві де здійснив зупинку з метою купівлі кави, припарковавши автомобіль «Фольксваген», н.з. НОМЕР_1 на узбіччі дороги де не заборонено зупинку транспортного засобу. Повернувшись о 09 год. 10 хв. побачив, що його автомобіля не має. Звернувшись до свідків, які були поруч дізнався, що автомобіль було погружено на евакуатор, який повіз його у невідомому напрямку. Зателефонувавши за номером 102 дізнався, що автомобіль був евакуйований на спеціальний майданчик для зберігання автомобілів за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 4. Звернувшись до працівників ТОВ «Евакуатор Сервіс» з метою повернення його автомобіля, було повідомлено, що транспортний засіб можливо забрати за умови сплати коштів за адміністративне правопорушення за зупинку автомобіля в місці, де така зупинка заборонена в розмірі 255,00 грн. та сплати коштів за евакуацію автомобіля в розмірі 1270,00 грн. та коштів за збереження транспортного засобу на спецмайданчику в розмірі 144,00 грн. Зазначив, що в зв`язку з тим, що йому терміново необхідно було їхати в Київську міську дитячу клінічну лікарню № 1, де перебувала на стаціонарному лікуванні його донька він сплатив вищевказані кошти та забрав свій автомобіль. Однак з даною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту. Просить суд скасувати дану постанову та стягнути з ТОВ «Евакуатор Сервіс» кошти, що сплачені за евакуацію автомобіля в розмірі 1270,00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2020 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем 20.11.2020 року до суду було надіслано відзив, яким останній просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на його необґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2020 року головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Подільського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Серяк Євгенієм Михайловичем складено відносно водія ОСОБА_1 постанову серії АС № 0000088211 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно з постановою серії АС № 0000088211 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 24.09.2020 року о 09 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Верхній Вал, 30 в м. Києві позивач здійснив стоянку ближче 30 метрів від посадкового майданчику маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9. «е» Правил дорожнього руху України.

Згідно вищевказаної постанови такими діями, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб «Фольксваген», н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням ч. 3 ст. 122 КУпАП та п. 15.9 «е» Правил дорожнього руху був доставлений для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 4.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється, зокрема: г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Не дотримання вказаних вимог тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 cт.260 КУпАП з метою припинення адміністративних правопорушень та для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається тимчасове затримання транспортного засобу.

Відповідно до cт.265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик (ч.3 ст.265-2 КУпАП).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що для правильного вирішення даного спору необхідно встановити, чи був розміщений транспортний засіб позивача таким чином, що суттєво перешкоджав дорожньому руху, оскільки це є необхідною умовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та відповідно для затримання та доставки транспортного засобу на спеціальний майданчик.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи фото про місце розташування транспортного засобу позивача, встановлено, що, дійсно, автомобіль позивача створював перешкоду дорожньому руху та ніс загрозу безпеці дорожнього руху, оскільки знаходився на проїзній частині по вул. Верхній Вал в м. Києві в зоні дії знаку 5.41.1 ПДР, що мало наслідком порушення позивачем п.п. 15.9. «е» Правил дорожнього руху.

Посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовує здійсненого ним адміністративного правопорушення. Крім того, суд вважає, за необхідне зазначити, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.

В матеріалах справи наявні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про наявність вини в діях позивача та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в частині вимоги про те, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, докази, які б спростовували факт порушення позивачем ч. 3 ст. 122 КУпАП, судом не встановлені, а тому вимоги позивача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі є необґрунтованими.

Враховуючи, що постанова відповідача серії АС № 0000088211 від 24.09.2020 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, тому позовні вимоги про відшкодування коштів за витрати на оплату послуг евакуатора та зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику у розмірі 1270,00 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 122 ,ч.3 ст.122 251, 265,268, 278,279, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 242-246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації ( м. Київ, вул. Леонтовича, 6), Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» ( м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6-Д, оф. 43) про скасування постанови - відмовити.

У задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко