Рішення № 94709133, 05.02.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 761/23713/20

Провадження № 2/727/356/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: головуючого судді Семенко О.В.

при секретарі судового засідання Семенишин І.Д.

за участю: представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Шевченківського районного суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8), представник позивача адвокат Капля Юлія Сергіївна до ОСОБА_2 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

03 серпня 2020 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. 25.05.2017 року о 17-00 год. на перехресті вул. Миру та вул. Будівельників, 19 у м. Чернівці, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме відбулось зіткнення транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Тоуоtа, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічні пошкодження.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 28.11.2017 року по справі № 725/2346/17 було скасовано постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03.07.2017 року по справі № 725/2346/17 та було визнано винною у ДТП ОСОБА_3 .

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована.

Відповідно до норм закону потерпіла особа повідомила Моторне (транспортне) страхове бюро України про настання дорожньо-транспортної пригоди. В свою чергу останній здійснив регламентну виплату потерпілій особі.

Згідно висновку № 54/17 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 становить 15 679, 49 грн. Без врахування ПДВ відшкодування матеріального збитку становить 15 309, 49 грн. Вказали, що відповідачу до сплати підлягає частина витрат у розмірі 15 309, 49 грн.

В подальшому було встановлено вину потерпілої особи. Відповідно до постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.07.2017 року по справі № 725/2349/17 ОСОБА_2 було визнано винним у настанні ДТП.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 28.11.2017 року по справі № 725/2349/17 залишено без змін постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.07.2017 року по справі № 725/2349/17 в частині визнання вини.

Таким чином, дорожньо-транспортна пригода, що трапилась 25.05.2017 року сталася з вини обох водіїв.

Тобто відповідачем було отримано кошти безпідставно у зв`язку з тим, що наявна вина обох учасників ДТП. Тому кошти у розмірі 7 654, 75 гри. повинні бути повернені Моторному (транспортному) страховому бюро України.

Просить стягнути з відповідача на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 7654,75 грн., а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2101,00 грн.

06 серпня 2020 року ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу передано за підсудністю до Шевченківського райсуду м. Чернівці.

02 жовтня 2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.64).

05 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що позов не визнає, виходячи з наступного. ОСОБА_3 (незалежно від вини ОСОБА_2 ) є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком і за фактом настання якої МТСБУ сплатило ОСОБА_2 регламентну виплату у розмірі 15 309,49 грн. На момент настання страхового випадку ОСОБА_3 не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність. Виходячи з положень ч. 1 ст. 1191 ЦК України та п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що з регресним позовом, МТСБУ могло звернутися лише до ОСОБА_3 , а ніяк не до ОСОБА_2 . Вказав, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не була застрахована. У випадку коли винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тобто не уклав з страховиком полісу обов`язкового страхування, хоча був зобов`язаний це зробити, то в правовідносини пов`язані із таким страховим випадком вступає МТСБУ, а самі правовідносини мають договірний характер. Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування положень ч.1 ст. 1212 ЦК України, на норми якої в позові посилається позивач і взагалі відсутні підстави для звернення з кондиційним позовом. Зазначив, що матеріалами справи підтверджується та визнається позивачем, що МТСБУ було повідомлено про факт настання страхового випадку у відповідності до приписів п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також підтверджується матеріалами справи та визнається позивачем та обставина, що ОСОБА_2 виконав вимоги передбачені ст. 35 вищезазначеного Закону, а саме звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, долучивши до неї всі необхідні документи, передбачені Законом. Наказом МТСБУ № 9452 від 11.10.2018 року, який знаходиться в матеріалах справи, позивачем прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 регламентної виплати у розмірі саме 15 309,49 грн. Враховуючи вищезазначені обставини, беручи до уваги правовий зміст положень п. 34.1 ст. 34 згаданого Закону, позивач був зобов`язаний розпочати розслідування страхового випадку у якому потерпілим був ОСОБА_2 , у тому числі здійснити запити щодо отримання всіх відомостей необхідних і достатніх для прийняття вмотивованого рішення в порядку ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не надав суду жодних доказів які відміняли, або скасовували чинність Наказу № 9452 від 11.10.2018 року, який є документальним відображенням вмотивованого рішення про виплату ОСОБА_2 регламентної виплати у сумі 15 309,49 грн. В свою чергу, з огляду на вищезазначене, мотиви позову МТСБУ, не можуть свідчити про безпідставність набуття відповідачем 15 309,49 грн., у розумінні приписів ст. 1212 ЦК України. Крім цього, висновок автотоварознавчого дослідження, який додав позивач не стосуються автомобіля ОСОБА_2 , і не може бути взятий до уваги. Просить в задоволення позову відмовити.

25 листопада 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де Моторне (транспортне) страхове бюро України посилаючись на вимоги чинного законодавства просило позов задовольнити. Щодо висновку експертного дослідження вказали, що даний висновок стосується транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідає дійсності.

01 лютого 2021 року на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, де представник відповідача зазначив, що аргументи відповіді на відзив МТСБУ жодним чином не спростовують доводів відзиву, є такими, що ґрунтуються на неправильному розуміння позивачем норм матеріального та процесуального права, а тому не заслуговують на увагу суду і не можуть бути взяті до уваги. Просить в позові відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, спрямував до суду заяву в якій просив справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просили в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.05.2017 року о 17-00 год. на перехресті вул. Миру та вул. Будівельників, 19 у м. Чернівці, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме відбулось зіткнення транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Тоуоtа, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічні пошкодження (а.с.16-17).

Постановою Першотравневого райсуду м. Чернівці від 20 липня 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і за його вчинення призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320,00 грн. (а.с.5-6).

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 28 листопада 2017 року постанову Першотравневого райсуду м. Чернівці від 20 липня 2017 року змінено в частинні вказівки повернення посвідчення водія ОСОБА_2 (а.с.7-9).

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 28 листопада 2017 року визнано винною ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, адміністративне провадження закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.11-15).

Тобто, дорожньо-транспортна пригода, що трапилась 25 травня 2017 року сталася з вини обох водіїв.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована у Моторному (транспортному) страховому бюро України, що підтверджується полісом №АК/1032930 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортний засобів, діючого на момент ДТП (а.с.12).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Тоуоtа, державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП не була застрахована (а.с.23).

06 червня 2017 року страхувальник ОСОБА_2 повідомив про дорожньо-транспортну пригоду з транспортним засобом Моторне (транспортне) страхове бюро України (а.с.18).

Згідно висновку №54/17 експертного дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 від 12 липня 2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1 від пошкоджень, отриманих у ДТП 25 травня 2017 року становить 15679,49 грн. з урахуванням ПДВ. Без врахування ПДВ відшкодування матеріального збитку становить 15309,49 грн. (а.с.109-125).

Моторне (транспортне) страхове бюро України на вимогу виконання умов полісу №АК/1032930, на підставі висновку експертного дослідження, визначення коефіцієнту фізичного зносу та ринкової вартості КТЗ, висновку щодо розміру заподіяної шкоди, наказу №9452 від 11 жовтня 2018 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих», виплатило страхове відшкодування в сумі 15309,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №993864 від 12 жовтня 2018 року про виплату страхового відшкодування, що перераховано на рахунок потерпілого ДТП ОСОБА_2 (власнику транспортного засобу) (а.с.51-52).

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до ОСОБА_2 з претензією про регресну вимогу на суму 7654,75 грн. (а.с.53).

Як вбачається з рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12 грудня 2019 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволений. Стянуто з ОСОБА_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування в порядку регресу, а саме грошові кошти в сумі 8254,75 грн.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з даних вимог закону, а також те, що дорожньо-транспортна пригода, яка трапилася 25 травня 2017 року сталася з вини обох учасників, а також те, що позивач правомірно має право на зворотні вимоги до відповідача щодо страхового відшкодування йому суми в порядку регресу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, підлягають задоволенню.

За змістом ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 36, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 116, 117, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, р/р № НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» м.Київ, код ЄДРПОУ 21647131 - завдану шкоду в розмірі 7654 (сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 75 коп. та судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.

СУДДЯ : О.В.Семенко