Рішення № 94709035, 26.01.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1659/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2021 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Пухарєвої О.В.,

з участю секретаря Кульки О.М.,

представника позивача Попова В.Д.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Заставна справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернівцігазЗбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЧернівцігазЗбут» в особі представника- адвоката Попова В.Д., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ. В обґрунтування вимог посилається на те, що 23.01.2020 позивач звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 2975,11 гривень. 02.03.2020 Заставнівським районним судом Чернівецької області судом по справі №716/133/20 був виданий судовий наказ. Однак, за заявою ОСОБА_1 30.03.2020 Заставнівським районним судом Чернівецької області постановлено ухвалу про скасування вищевказаного судового наказу.

Вказує, що правові відносини щодо постачання природного газу під час споживання природного газу та на момент виникнення у відповідача заборгованості, регулювались відповідним законодавством України.

Зазначає, що згідно чинного законодавства постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовому споживачу, які є однаковими для всіх споживачів. Відповідно з цим ТОВ «ЧернівцігазЗбут», в порядку передбаченими правилами, розмістив на своєму офіційному сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслав усім споживачам заяв-приєднання із супровідним листом по формі, яку споживачам необхідно було підписати та повернути ТОВ «ЧернівцігазЗбут». У разі якщо споживач не повернув заяву-приєднання то фактом згоди споживача є сплачений споживачем рахунок (квитанцію) або саме фактичне споживання природного газу після офіційного опублікування договору.

Крім того у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Нарахування проводилось відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №2496 від 30.09.2015 року.

Також вказує, що в даному випадку споживач не подав відповідної заяви про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припинила, фактично проводила споживання природного газу. В той же час, в результаті неналежної оплати за природний газ за період із листопада 2018р. - вересень 2020р. у відповідачки утворилась заборгованість за природний газ перед позивачем в розмірі 2032,36 грн.

У зв`язку із наведеним позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЧернівцігазЗбут» заборгованість за споживання природного газу в сумі 2032,26 грн., а також судовий збір у розмірі 2102 гривні.

Ухвалою судді від 15.10.2020 відкрито провадження по цивільній справі 716/1659/20,

судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 16.12.2020 по справі 716/1659/20, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 22.12.2020 справу №716/1659/20 призначено до судового розгляду.

Представник позивача ТзОВ «ЧернівцігазЗбут», адвокат Попов В.Д., в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги. Надав суду відповідь на відзив, в якому останній не погодився з аргументами відповідача. Зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, оскільки не подавала до оператора ГРМ заяви про припинення розподілу природного газу та фактично споживала природний газ, що свідчить про її приєднання до умов Типового договору. За спірний період стягнення заборгованості за природній газ ОСОБА_1 субсидія по сплаті житлово-комунальних послуг не надавалася. Докази всіх оплат відповідачки за спірний період надані позивачем та враховані при визначенні заборгованості. Крім того представник позивача уточнив розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на грудень 2020 та просив стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за природній газ в розмірі 2009,52 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Подали суду відзив на позовну заяву, в якому зазначають, що борги за 2018 рік в ОСОБА_1 відсутній, так як користувалась субсидією і в кінці року здійснила перерахунок залишку. В серпні 2018 здійснила передоплату в сумі 222,72 грн. з кінцевим показником лічильника 13570. Відповідно до Акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 06.12.2018 показник лічильника на момент його зняття становив 13449,213 , тобто 121 куб газу в неї було переплачено. Показання лічильника вона передавала по телефону, а також шляхом зазначення показань сплаченому рахунку, квитанції та абонентської книжки. Вважають, що в матеріалах долучених до позовної заяви відсутні показники лічильника, який встановлений у відповідачки, а розрахунок заборгованості за природній газ суперечить витягу з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природнього газу. У зв`язку із наведеним просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підстави, порядок та умови надання житлово-комунальних послуг, їх оплати визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року та Законом України «Про ринок природного газу».

Статтею 19 Закону визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Згідно п.5 Правил, побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву

води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Пунктом 3 цих Правил передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

За змістом п.22 Правил побутовий споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильник газу, представників постачальника після пред`явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред`являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати.

Судом встановлено, що між сторонами склались фактичні договірні відносини зі споживання природного газу, про що свідчать зокрема, фактичне отримання відповідачкою ОСОБА_1 від позивача природного газу за допомогою наявного у відповідачки газового обладнання; довідка постачальника про підтвердження факту споживання природного газу відповідачкою; виписка банківських платежів, отриманих від відповідачки, акт №3234 від 06.12.2018 про демонтаж засобу вимірювання технічки, а також акт № 3234 від 03.01.2019 введення в експлуатацію комерційного ВОГ на базі побутового лічильника газу ( а.с.11, 12, 13-14, 15).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказував на те, що ОСОБА_1 за період з листопад 2018 р. по вересень 2020 р. заборгувала за спожитий 2032,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.11).

Відповідачка із позовними вимогами не погодилася з тих підстав, що за період із грудня 2018 по вересень 2020 постачальником використовувались невірні дані про обсяги спожитого газу.

Розглядаючи аргументи відповідачки, суд зауважує наступне:

Побутовий споживач, який за умовами договору природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісячно станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистаційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період взначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формуваня об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням надання показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу визначається Орепатором ГРМ , згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Відповідно до положень п.16 розділу ІІІ Павил постачання природного газу, затвердженого НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Відповідно до положень п.18 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затвердженого НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника.

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При розрахунку за платіжними документами (рахунками постачальника) оплата за послуги з газопостачання має бути здійснена споживачем у терміни, визначені в рахунку, який не може бути меншим п`яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунку. Рахунок сплачується не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Відповідно до вищевикладеного , розрахунки за спожитий газ здійснюються за фактичним спожитим газом, відповідно до показників засобів вимірювальної техніки, які подаються безпосередньо споживачем або контролером.

Розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку.

Проте, посилаючись на невірні дані про обсяг використаного спожитого газу відповідачкою не надано доказів, які б підтверджували намагання ОСОБА_1 врегулювати розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, а також доказів оплати за спожитий природний газ в повному обсязі.

Разом із тим, суд зауважує, що ОСОБА_1 з будь-якими позовними вимогами до оператора ГРМ щодо вирішення спірного питання в судовому порядку не зверталася.

Натомість ТОВ «Чернівцігаз Збут» звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за період з листопада 2018 року по серпень 2020 року, щодо якої у відповідачки відсутні докази, які спростовують визначені постачальником обсяги спожитого відповідачкою газу .

Із дослідженого у судовому засіданні розрахунків заборгованості (11, 41) видно, що ОСОБА_1 в період із 12.2018 року по 12.2020 року частково сплачувала за спожитий газ, однак станом на грудень 2020 року залишок заборгованості становить 2009,52 грн. Саме таку заборгованість просив стягнути з відповідачки представник позивача.

Крім того судом встановлено, що в період із грудня 2018 року по серпень 2020 ОСОБА_1 субсидія по сплаті житлово-комунальних послуг не надавалася.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для

суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги ТзОВ «Чернівцігаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ підлягають

задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір судовий збір в розмірі 2102 грн.00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ст.ст. 89, 633,634 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТзОВ «Чернівцігаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», ЄДР 39584988, заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 2009 (дві тисячі дев`ять) гривень 52 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у філії Чернівецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» МФО 356334, код ЄДР банку 09356307.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. на точний рахунок № НОМЕР_3 в АБ «Кліринговий дім» МФО 300647.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.02.2021

Суддя О.Пухарєва