Ухвала суду № 94708181, 25.01.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8855/20

Провадження № 1-кс/428/1794/2021

УХВАЛА

іменем України

25 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Соха К.С., за участю прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Ткачука А.В., старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Скиби Д.Ю., адвокатів Сімейка А.М., Кізіми В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання адвокатів Сімейка Артура Миколайовича, Кізіми Валентина Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чмирівка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

обвинуваченого за ст. 28 ч. 1 ст. 162 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 28 ч. 2 ст. 357 ч. 1КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання адвокатів Сімейка Артура Миколайовича, Кізіми Валентина Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого за ст. 28 ч. 1 ст. 162 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 28 ч. 2 ст. 357 ч. 1КК України.

В обґрунтування доводів та вимог клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В. від 04.11.2020 року клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Луганській області Скиба Д.Ю., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Гоянець Ю.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено, підозрюваному ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначена застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315 300 грн.

Згідно з ч. 1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Сторона захисту вважає, що застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду ОСОБА_2 від 04.11.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на більш м`який запобіжний захід, з огляду на наступне.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно зі ст.1 КК України та ст.2 КПК України - кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності; а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження

Відповідно до роз`яснення, яке міститься в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02.07.2004 р. №13.

Суди зобов`язані вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні. Уразі, коли потерпілий не з`явився за викликом, суд відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК вирішує питання про розгляд справи або його відкладення залежно від того, чи можливо за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси.

За приписами кримінально-процесуального закону (ст.ст.7, 10, 55 та ін. КПК України) та за змістом роз`яснення, яке міститься в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02.07.2004 р. №13 потерпілий бере участь у судовому засіданні як сторона обвинувачення і користується рівними з іншими учасниками судочинства, в тому числі і з прокурором, правами.

Таким чином, підсумовуючи викладене, відповідно, як до кримінального закону, так і кримінально-процесуального закону, кримінальне провадження та притягнення винного до кримінальної відповідальності того чи іншого виду та розміру, здійснюється виключно з метою захисту прав та інтересів потерпілого від злочинних посягань.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, з огляду на перелічені вище застереження, сторона захисту вважає, що дане клопотання має бути розглянуто, виходячи з мети застосування запобіжного заходу та з врахуванням позиції і думки потерпілого.

Згідно з останнім реченням ч.4 ст.182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Згідно з приписами ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням, зокрема, майнового та сімейного стану підозрюваного.

З даного питання ВССУ в абзаці другому п.16 свого листа №511-550/0/4-13 зазначає, що слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Щодо визначення розміру застави, то слідчий суддя в обґрунтування розміру застави послалася на декілька рішень ЄСПЛ, в яких викладена відповідна практика Суду. Зокрема, слідчий суддя послалася на рішення ЄСПЛ у справі «Александр Макаров проти Росії», в якому ЄСПЛ зазначив, що сума застави повинна встановлюватися виходячи з того, що б перспектива втрати суми застави була би достатнім стримуючим фактором та виключала бажання зникнути.

Разом з тим, сторона захисту звертає увагу, що зазначене правило, сформульоване ЄСПЛ, є загальним принципом визначення застави, підходом до визначення застави, тим орієнтиром, виходячи з якого, слідчий суддя призначає конкретний розмір застави, з урахуванням, зокрема, майнового стану підозрюваного.

Тобто, конкретний розмір застави повинен призначатися виходячи із зазначеного принципу, сформульованого ЄСПЛ, але з урахуванням майнового стану підозрюваного, оскільки визначений розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Оскільки, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 04.11.2020 року, слідчий суддя, з одного боку, взяла до уваги принципи, сформульовані ЄСПЛ, щодо підходу до визначення застави, але, з іншого боку, залишила поза увагою фактичні обставини справи, які впливають на визначення конкретної суми застави, зокрема, майновий стан ОСОБА_1 , що, як наслідок, привело до визначення непомірного для нього розміру застави.

Як зазначено вище, згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на те, що судове рішення слідчого судді мотивовано посиланням на практику ЄСПЛ, сторона захисту хоче звернути увагу на наступну практику ЄСПЛ, має бути взята до уваги.

Так, Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини розглядають, тлумачать та використовують у своїй практиці Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, як складову частину спільної спадщини Договірних держав, складовими елементами якого є принципи: адекватності, справедливості, рівності, співмірності (пропорційності) та доцільності.

Щодо співмірності (пропорційності): на думку сторони захисту визначений слідчим суддею завідомо непомірний розмір застави порушує принцип співмірності (пропорційності), що дає підстави вважати, що завідомо непомірний розмір застави був визначений ОСОБА_1 не з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а виключно з метою кари (retribution), яка, з огляду на фактичні обставини справи та розмір призначеного розміру застави є нічим іншим, як прикриттям примітивної помсти (теорія відплати).

Щодо адекватності та справедливості: та обставина, що іншим співучасникам інкримінованого кримінального правопорушення, який був вчинений ОСОБА_1 у складі групи осіб, роль, характер та ступінь участі яких (інших осіб), з позиції сторони обвинувачення, є більш тяжкою - обрано менше суворий запобіжний захід, дає стороні захисту підстави стверджувати, що запобіжний захід нашому підзахисному обрано з порушенням принципу справедливості та адекватності.

Як зазначено вище, на переконання сторони захисту дане клопотання має бути розглянуто з врахуванням позиції і думки потерпілого, оскільки сторона обвинувачення, враховуючи те, що наш підзахисний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перекручує фактичні обставини справи, перебільшує роль нашого клієнта, перебільшує ступень та характер існуючих ризиків.

Зі слів та пояснень потерпілої, роль ОСОБА_1 виглядає не такою, якою її намагається видати сторона обвинувачення лише тому, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

На думку сторони захисту на сьогоднішній день більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, наприклад цілодобовий домашній арешт, буде здатним забезпечити виконання нашим підзахисним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні захисник - адвокат Сімейко А.М. просив задовольнити клопотання та змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні захисник - адвокат Кізіма В.В. просив задовольнити клопотання та змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав клопотання та просив його задовольнити та змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні слідчий та прокурор просили відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши захисників, підозрюваного, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.11.2020 року клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області Скиба Д.Ю., погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Гоянець Ю.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.

Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 04 листопада 2020 року по 02 січня 2021 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановив ОСОБА_3 заставу у розмірі сто п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315300 (триста п"ятнадцять тисяч триста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Код банку отримувача (МФО): 820172

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

Роз"яснено, що в разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснені положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Згідно ухвали Луганського апеляційного суду від 24.11.2020 року апеляційну скаргу захисника Сімейка Артура Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.11.2020 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 289 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 04 листопада 2020 року по 02 січня 2021 року включно, із визначенням розміру застави 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 315300 грн. залишено без змін.

03.11.2020 року відповідно до вимог статей 276-278 КПК, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 3 КК України.

20.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 28 ч. 1 ст. 162 ч. 1, ст. 289 ч. 2, ст. 28 ч. 2 ст. 357 ч. 1 КК України.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний. обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов"язків, передбачених частиною п"ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу відбувається за процедурою обрання запобіжного заходу, з обов`язковим встановленням обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У зв`язку з чим, слідчий суддя, розглядаючи подане захисниками клопотання, виходить з того, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 , яка пояснила, що у неї у користуванні є автомобіль BMW 3 серії 1999 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29.09.2020 у період часу з 16 до 17 години її чоловік ОСОБА_5 на вищевказаному автомобілі поїхав у невідомому їй напрямку. Разом з ОСОБА_5 на іншому автомобілі ВАЗ 2102 червоного кольору поїхали його знайомі. Через деякий час ОСОБА_5 повернувся без автомобіля та попросив її надати документи на автомобіль, проте ОСОБА_4 відмовила. У подальшому ОСОБА_4 після погроз фізичною розправою з боку ОСОБА_6 віддала останньому технічний паспорт на автомобіль BMW 3 серії 1999 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_4 , в ході чого вона впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 29.09.2020 разом з ОСОБА_7 вимагали у неї реєстраційний документ автомобіля BMW реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що у нього у користуванні є автомобіль BMW 3 серії 1999 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29.09.2020 у другій половині дня до нього додому, за адресою: АДРЕСА_1 , приїхали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які запропонували йому разом з ними оглянути на місці його земельну ділянку. ОСОБА_5 поїхав за кермом свого автомобіля BMW 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 поїхали на автомобілі ВАЗ 2102 червоного кольору. На автодорозі в районі АЗС «ТНК» при виїзді з м. Сватове у напрямку м. Старобільськ ОСОБА_5 зупинився та, будучи введеним в оману, під вигаданим приводом необхідності привезти спеціалістів з м. Старобільськ для огляду земельної ділянки, передав вищевказаний автомобіль та ключі від нього ОСОБА_13 . У подальшому, у зв`язку з відсутністю документів на вказаний автомобіль ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 на автомобілі ВАЗ 2102 червоного кольору поїхав до себе додому за документами. Після чого біля будинку АДРЕСА_3 , дружина ОСОБА_5 ОСОБА_4 , після погроз фізичною розправою з боку ОСОБА_6 , віддала технічний паспорт на автомобіль BMW 3 серії 1999 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, 05.10.2020 до нього додому приїжджав ОСОБА_10 , який говорив ОСОБА_5 відмовитись від свідчень стосовно незаконного заволодіння транспортним засобом, на що він відмовив;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_5 , в ході чого він впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 29.09.2020 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 незаконно заволоділи автомобілем BMW реєстраційний номер НОМЕР_1 та погрожуючи фізичною розправою вимагали у ОСОБА_4 реєстраційний документ вказаного автомобіля;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що 29.09.2020 приблизно о 17:30, він, перебуваючи біля будинку ОСОБА_5 , бачив як дружина ОСОБА_5 ( ОСОБА_17 ) після погроз фізичною розправою з боку ОСОБА_6 віддала останньому технічний паспорт на свій автомобіль BMW;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що він знайомий з ОСОБА_19 з м. Старобільськ, який 29.09.2020, приблизно о 12:00 годині, зателефонував йому і запропонував придбати у нього а/м BMW 3 серії, а о 15:20 надіслав фото автомобілю BMW 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Приблизно о 20-й годині ОСОБА_18 приїхав до м. Старобільськ Луганської області, де також на вказаному автомобілі приїхав ОСОБА_19 , після чого ОСОБА_18 оглянув автомобіль BMW 3 серії, реєстраційний номер НОМЕР_1 та придбав його за 1200 доларів США;

- протоколом огляду місця події від 01.10.2020, в ході чого в гаражному кооперативі «Ювілейний» по вул. Крута в м. Куп`янськ Харківської області, де біля гаража № НОМЕР_2 виявлено та вилучено автомобіль BMW реєстраційний номер НОМЕР_1 та техпаспорт;

- протоколом огляду предметів від 08.10.2020, в ході чого оглянуто оптичний диск DVD+R «Patron» серійний номер M817, добровільно виданий потерпілою ОСОБА_4 , та встановлено, що на ньому міститься відеозапис, на якому зафіксовано погрози життю та здоров`ю в адресу потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , якщо вона не передасть техпаспорт.

Таким чином, враховуючи характер вчинених підозрюваним ОСОБА_1 злочинів та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289,ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний, який неодноразово був засуджений, останній раз 08.02.2019 року за скоєння тяжкого злочину, вчинив нові злочини в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, з метою ухилення від зазначеного покарання та наслідків, які тягнуть за собою притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може переховуватися від органу досудового розслідування. Тим самим встановлено про наявність ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли і не зменшилися.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

За своїм змістом клопотання захисників не містить і слідчим суддею при його розгляді не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 .

За таких обставин, незважаючи на те, що змінилась правова кваліфікація дій ОСОБА_1 , але об"єм висунутої ОСОБА_1 підозри збільшився, останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя вважає наявними у кримінальному провадженні обставини, що свідчать про те, що продовжують існувати ризики, встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу та продовження запобіжного заходу.

Зазначені ризики не зменшилися, тому слідчий суддя не вбачає підстав для зміни раніше застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м"який - цілодобовий домашній арешт.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177-181, 186, 193, 194, 196, 201, 205, 309, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні вимог клопотання адвокатів Сімейка Артура Миколайовича, Кізіми Валентина Віталійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 29.012021 року о 14-30 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко