Ухвала суду № 94706294, 26.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8486/18

Провадження № 2/752/465/21

У Х В А Л А

іменем України

26 січня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

25.04.2018 року позивачі звернулись до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтували тим, що КП «ЖЕО-109» Голосіївського району м. Києва створене рішенням Голосіївської районної в м. Києві ради від 25.11.2004 року № 30/07 та має свою нинішню назву на підставі рішення Київської міської ради від 31.03.2001 року № 102/5489 та здійснював утримання будинків та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 до 01.05.2015 року.

Позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києву» створене на підставі рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» та з 01.05.2015 року здійснює утримання будинків та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 .

Вказали, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку та наймачем квартири АДРЕСА_2 , в ній проживає та користується послугами, що надаються/надавались позивачами, проте, своїх обов`язків по їх оплаті не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем добровільно не погашена, через що вони змушені звернутись до суду.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко О.Л. від 02.05.2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 23-24).

Ухвалою від 26.10.2018 року справу прийнято до провадження суддею Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. (а.с. 35-36).

У ході розгляду вказаної справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 106).

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю у зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», КП «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва 25.04.2018 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 78 396,54 грн.

Як зазначено вище, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином встановлено, що позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідача, яка на час звернення до суду вже померла.

Суд вважає, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у Постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй Постанові від 16.05.2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Тобто, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Разом з тим суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, яка померла ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що, в свою чергу, порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що справа підлягає до закриття на підставі ст. 255 ЦПК України.

Обираючи підстави для закриття провадження по справі, суд вважає за необхідне застосувати норми п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Хоча п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, проте, спірні правовідносини щодо стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги допускають правонаступництво, і законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України.

Однак, як вже зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у Постановах від 16.05.2018 року, у справі № 183/4229/14-ц, 07.03.2018 року у справі № 320/13096/13-ц, 14.02.2018 року у справі № 310/10284/15 та 16.01.2018 року у справі № 654/3928/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. 25 ЦК України, ст. ст. 55, 255, 258-261, 263 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження по справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, - закрити.

Роз`яснити учасникам процесу, що разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко