Вирок № 94705066, 08.02.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1120/20

Провадження № 1-кп-58/21

В И Р О К

іменем України

08 лютого 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

за участю прокурора Тютюна І.М.

захисника Шаповалової І.М.

представника потерпілого Філоненка А.П.

представників цивільних відповідачів Шмонденка Д.В., Кравченка Р.Ю.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019110230001404 від 29.12.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українка, Обухівського району, Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, який не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2019 року приблизно о 07 годині 40 хвилині, ОСОБА_3 , за сприятливих погодних умов, керуючи технічно справним транспортним засобом, автомобілем марки «Opel», модель «Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Квадро Інтернешнл», рухався автодорогою яка сполучає місто Українка із автодорогою Р-01 (сполученням Київ-Обухів), в напрямку від міста Київ до міста Українка, Обухівського району, Київської області. Наближаючись до домоволодіння №2, що розташовано по вулиці Малишка, в селі Плюти, Обухівського району, Київської області, яке розташовано вздовж, зазначеної автодороги, ОСОБА_3 , проявив неуважність, не стежив за дорожніми умовами, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на їх зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також здоров`ю громадянина, на вказаному транспортному засобі, внаслідок чого не обрав безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу та втратив контроль над його рухом, а також порушуючи вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), згідно з яким передбачено, що: п.12.1. ПДР України - «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», що призвело до зміни напрямку руху автомобіля, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Geely», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 із пасажиром ОСОБА_2 , який рухався в напрямку від міста Українка, Обухівського району, Київської області до міста Київ.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля марки «Geely», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , заподіяно тяжке тілесне ушкодження, а водію вище зазначеного автомобіля ОСОБА_1 , спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку судомо-медичної експертизи № 40 від 25.03.2020 року встановлено, що у ОСОБА_2 , згідно наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 3,4,5 ребер з ліва, перелому 6,7,8,9 ребер зліва із зміщенням відламків, лівобічного гідро пневмотороксу, перелому лівої лопатки із зміщенням відламків. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею та за ступенем тяжкості відносяться: комплекс ушкоджень в області грудної клітини зліва - до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, перелом лівої лопатки до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я понад 21 день за звичайного перебігу. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин вказаних при ДТП яка мала місце 29.12.2019 року і можуть знаходитись в причинному зв`язку з вище вказаною ДТП.

Відповідно до висновку судомо-медичної експертизи № 20 від 26.03.2020 року встановлено, що у ОСОБА_1 , згідно наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, гематоми лівої лобної ділянки, компресивних переломів тіла 1,2,3 грудних хребців. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею та за ступенем тяжкості відносяться: комплекс ушкоджень в області голови - до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров`я, перелом грудних хребців до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я понад 21 день за звичайного перебігу. Виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин вказаних при ДТП яка мала місце 29.12.2019 року і можуть знаходитись в причинному зв`язку з вище вказаною ДТП.

Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху України, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , і спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Суду ОСОБА_3 показав, що в кінці грудня 2019 року близько о 7 год. 40 хв. він їхав на автомобілі марки «Opel», що належить ТОВ «Квадро Інтернешнл», який він взяв з дозволу керівника підприємства, де працював. Він рухався автодорогою від міста Київ до міста Українка Обухівського району, Київської області. Погодні умови були несприятливими, оскільки була ожеледиця. Біля селища Плюти, його автомобіль занесло на зустрічну смугу і він не встиг зреагувати та відбулося зіткнення з автомобілем «Geely», в якому перебували потерпілі. Свою вину у вчиненому визнає, відчуває провину перед потерпілими та відшкодував ОСОБА_1 частково спричинену шкоду. Просив суворо його не карати та призначити покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі і не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального права керування транспортним засобом, дуже шкодує, що так сталося. Цивільні позови потерпілих обвинувачений не визнає, та вважає занадто завищеними суми відшкодування.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 29.12.2019 року він їхав в якості пасажира, знаходячись позаду водія, в автомобілі марки «Geely», під керуванням ОСОБА_1 , в напрямку від міста Українка в місто Київ. Дорога була хороша. Біля селища Плюти він бачив як в автомобіль в якому він їхав в якості пасажира в`їхав інший автомобіль, відчув удар, а що було далі він не пам`ятає. Свій цивільний позов в повному обсязі підтримав та просив задовольнити оскільки внаслідок ДТП було завдано шкоду його здоров`ю, йому зробили дві операції та він поніс значні моральні страждання, а обвинувачений шкоду не відшкодував. При призначенні міри покарання потерпілий поклався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що в кінці грудня 2019 року він керував автомобілем та їхав в напрямку в місто Київ. Біля селища Плюти він бачив як на зустріч їхав автомобіль, він почав гальмувати, відчув удар і відбулось зіткнення, а далі він втратив свідомість. Свій цивільний позов в повному обсязі підтримав та просив задовольнити оскільки внаслідок ДТП було пошкоджено належний йому автомобіль, і він потребує ремонту, завдано шкоду його здоров`ю та він переніс моральні страждання. Просив призначити покарання у виді позбавлення волі та позбавлення права керування транспортними засобами.

Представник цивільного відповідача АТ «СК «Інго» Кравченко Р.Ю. в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов просив відмовити в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що заявлені до АТ «СК «Інго», оскільки відсутні підстави для їх задоволення.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Квадро Інтернешнл» в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов просив відмовити в задоволенні позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що заявлені до ТОВ «Квадро Інтернешнл», оскільки на момент вчинення ДТП, внаслідок якого потерпілі отримали тілесні ушкодження та механічні ушкодження отримав автомобіль марки «Geely», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 перебуваючи за кермом автомобіля марки «Opel», модель «Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Квадро Інтернешнл» здійснював поїздку у свій вихідний день за особистими потребами, які жодним чином не пов`язані з його трудовою діяльністю, а тому відсутні підстави для їх задоволення та стягнення моральної та матеріальної шкоди з ТОВ «Квадро Інтернешнл».

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, потерпілі, представник потерпілих, представники цивільних відповідачів, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, окрім дослідження доказів в частині цивільних позовів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він працює на ТОВ «Квадро Інтернешнл», де обвинувачений працював випробувальником. В п`ятницю на роботі ОСОБА_3 дали службовий автомобіль «Opel», оскільки йому не було на чому повертатись додому, автомобіль надавався обвинуваченому для власних потреб, а не для виконання трудових обов`язків. Він особисто надав дозвіл на виїзд автомобіля. Автомобіль обвинуваченому для поїздки додому надавався неодноразово.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного злочину також підтверджується письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні в частині цивільних позовів, зокрема:

-Акт про надання медичних послуг №50393 ОСОБА_1 (т.1 а.с.30),

-Квитанції та чеки на придбання ліків (т.1 а.с. 31-33),

-Звіт про оцінку вартості матеріального збитку №76/92.03.20 від 09.03.2020р. (т.1 а.с. 34),

-Квитанція за послуги експерта на суму 2500 грн.(т.1 а.с.35),

-Квитанції (т.1 а.с.40-41),

-Рахунок-фвктура №03428 від 28.01.2020р. (т.1 а.с.42),

-Квитанції на придбання ліків (т.1 а.с. 43-49),

-Звіт про експертну оцінку на відшкодування витрат у зв`язку з лікуванням (т.1 а.с. 94-95),

-Розрахунок на відшкодування шкоди у зв`язку з лікуванням (т.1 а.с.96),

-Заява на відшкодування шкоди(т.1 а.с.98),

-Висновок експертного дослідження №3893 (т.1 а.с.111-115),

-Акт технічного стану автомобіля (т.1 а.с.116-119),

-Ремонтна калькуляція №3893 (т.1 а.с.120-127),

-Висновок експертного дослідження №3893/1 (т.1 а.с.128-129),

-Ремонтна калькуляція (т.1 а.с.130-133),

-Трудова книжка ОСОБА_3 (т.1 а.с.155-159),

-Наказ (розпорядження) від 16.09.2019 року про переведення на іншу роботу ОСОБА_3 з 16.09.2019 року переведений з посади водія-випробувача на посаду слюсаря з механоскладальних робіт (т.1 а.с.160),

-Посадова інструкція слюсаря з механоскладальних робіт ТОВ «Квадро Інтернешнл» (т.1 а.с. 161-164),

-Наказ від 01.06.2018 року про внесення змін до Правил внутрішнього розпорядку ТОВ «Квадро Інтернешнл», та листок ознайомлення з наказом (т.1 а.с.165-170),

-Звіт про експертну оцінку на відшкодування витрат у зв`язку з лікуванням (т.1 а.с. 234),

-Розрахунок на відшкодування шкоди у зв`язку з лікуванням (т.1 а.с.235),

-Звіт про оцінку вартості матеріального збитку №76/92.03.20 від 09.03.2020р. (т.2 а.с.33-56).

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, їх представника, цивільних відповідачів, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази долучені до цивільного позову, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.286 КК України.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, є активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Окрім цього, суд враховує дані досудової доповіді Обухівського РВ філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області, від 18.06.2020 року, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з врахуванням ст.ст. 50, 65 КК України, суд вважає можливим призначення покарання обвинуваченому в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, судом не встановлені.

Разом з тим, ураховуючи позицію прокурора, потерпілих та представника потерпілого, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування шкоди, вчинення злочину з необережності, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивні характеристики з місця роботи, та місця проживання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України із покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Суд також вважає, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, його наслідки, за необхідне застосувати відносно обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та є грубим порушенням обвинуваченим Правил дорожнього руху, крім того, він не має офіційного місця роботи, характер якої був би пов`язаний із необхідністю керуванням транспортними засобами.

Вирішуючи питання про законність та обгрунтованість заявлених у справі цивільних позовів, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільні позови у даному кримінальному провадженні заявлені потерпілими ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з цивільних відповідачів ОСОБА_3 , ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та ТОВ «Квадро Інтернешнл».

Так 15.04.2020 року потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить про стягнення з цивільного відповідача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на його користь матеріального відшкодування здійсненого на лікування в розмірі 582,00 грн. та матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 43185,00 грн. та заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.. А також ОСОБА_1 в своєму цивільному позові просить стягнути з відповідача ТОВ «Квадро Інтернешнл» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 43 229,95 грн., що становить різницю між розміром страхового відшкодування та розміром витрат на ремонт автомобіля, та простить стягнути солідарно з цивільних відповідачів ТОВ «Квадро Інтернешнл» та ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в розмірі 65 000,00 грн.

15.04.2020 року потерпілий ОСОБА_2 також звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить про стягнення з цивільного відповідача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на його користь матеріального відшкодування здійсненого на лікування в розмірі 6 617,00 грн. та заподіяну моральну шкоду в розмірі 1975,00 грн.. А також ОСОБА_2 в своєму цивільному позові просить стягнути солідарно з цивільних відповідачів ТОВ «Квадро Інтернешнл» та ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в розмірі 148 025,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи питання про обґрунтованість цивільного позову ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків у зв`язку з лікуванням з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго», суд не приймає до уваги докази понесених витрат пов`язаних з придбанням ліків - кардіомагнілу, небілету, нітроксоліну, аналізу крові на алкоголь, спазмалгону, оскільки відповідно до наданого суду звіту про експертну оцінку відшкодування шкоди у зв`язку із лікуванням потерпілого від 10.07.2020 року складеного лікарем спеціалістом ОСОБА_6 вказані витрати відносяться до медикаментів, що застосовуються при іншій хронічній патології, та позивачем жодним доказом не спростовано, а тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Щодо обґрунтованості позовних вимог цивільного позову ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків за пошкодження автомобіля марки «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» в сумі 43 185,00 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експертного дослідження №3893 від 04.06.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 142644,41 грн., ринкова вартість автомобіля до пошкодження складає 84357,00 гривень, а ринкова вартість автомобіля після пошкодження складає 27541,80 гривень.

Отже, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті власнику автомобіля марки «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 складає: 84357,00 гривень - 27541,80 гривень=56815,20 гривень, та вказані кошти було виплачено 07.07.2020 року АТ «СК «Інго» на рахунок цивільного позивача ОСОБА_1 . З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків за пошкодження автомобіля марки «GEELY», з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» в сумі 43 185,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, оскільки страховиком, АТ «Страхова компанія «Інго» було виплачено добровільно ОСОБА_1 страхову виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 5 327,90 грн., що є документально обґрунтованою, а отже сума моральної шкоди в розмірі 5 відсотків від цієї суми складає 266 грн. 40 коп.

Вирішуючи питання про обґрунтованість цивільного позову ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальних збитків у зв`язку з лікуванням з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» в сумі 6 617,0 грн., суд не приймає до уваги докази понесених витрат пов`язаних з придбанням батончика, вітамінів, дитячого харчування, комісії банку, льодяників, нокспрей, які відносяться до медикаментів, що застосовуються при іншій хронічній патології, харчі, інше та витрати у сумі 6 400,00 грн. на оплату договору страхування, які не відносяться до втрат на лікування, відповідно до наданого суду звіту про експертну оцінку відшкодування шкоди у зв`язку із лікуванням потерпілого від 19.05.2020 року складеного лікарем спеціалістом Цокало В.М. Також судом враховано добровільно виплачені АТ «Страхова компанія «Інго» ОСОБА_2 витрати на лікування в сумі 32 886,82 грн..

Отже, оскільки сплачено на користь ОСОБА_2 страхову виплату за шкоду, заподіяну здоров`ю в сумі 32 886,82 грн., що є документально обґрунтованою, а отже сума моральної шкоди в розмірі 5 відсотків від цієї суми складає 1 644 грн. 30 коп. та підлягає стягненню з цивільного відповідача АТ «Страхова компанія «Інго».

Щодо вимог цивільних позовів заявлених цивільними позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення шкоди з цивільного відповідача ТОВ «Квадро Інтернешнл» суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц та , постанові КЦС у складі Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 654/4218/15-ц.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 2016 року дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ "Квадро Інтеренешнл" та з вересня 2019 року і на момент вчинення ДТП обіймав посаду слюсар механоскладальних робіт, що підтверджується випискою з трудової книжки та наказом (розпорядженням) про переведення на іншу роботу №189-К - 0000000045 від 16.09.2019 року. Відповідно до посадової інструкції слюсаря з механоскладальних робіт, затверджених директором Товариства "Квадро Інтеренешнл" від 12.01.2017 року, до повноважень, прав чи обов`язків товариства на посаді слюсаря з механоскладальних робіт не належить використання службового транспортного засобу для виконанням своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що ДТП за участю ОСОБА_3 сталося 29.12.2019 року у неділю о 07:40 годині ранку, тобто у не робочий день та час, оскільки відповідно до правил внутрішнього розпорядку із змінами, затвердженого 01.06.2019 року №29-од/кп графік роботи становить щоденно з 08:00 до 17:00. вихідні дні - субота та неділя, а отже ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Opel» д.н. НОМЕР_1 29.12.2019 року здійснював поїздку у свій вихідний день за особистими потребами, які не пов`язані з його трудовою діяльністю.

Відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху України, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог цивільних позивачів (потерпілих) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині щодо стягнення шкоди з цивільного відповідача ТОВ «Квадро Інтернешнл», оскільки вони заявлені до неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

П. 9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд вважає, що діями ОСОБА_3 завдано моральну шкоду потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривалого часу вести звичайний спосіб життя, злочинними діями обвинуваченого заподіяно моральні страждання, які також полягають в тому, що внаслідок ДТП вони пережили сильне нервове потрясіння, їм доводиться переживати негативні емоції, що потягнуло за собою погіршення їх психічного та фізичного здоров`я та інші негативні наслідки і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим.

Тому суд задовольняє вимоги потерпілих з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого та вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_1 щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 65 000,00 грн. та ОСОБА_2 в сумі 148 025,00 грн. підлягають до часткового задоволення, а саме: на користь потерпілого ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в сумі 30 000,00 гривень, а на користь потерпілого ОСОБА_2 в сумі 70 000,00 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавленя волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на Обухівський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 11 461 грн. 73 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 13.01.2020 року на автомобіль марки «Opel», модель «Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-транспортний засіб, автомобіль марки «Opel», модель «Omega», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Обухівського ВП ГУНП в Київській області, автостоянка № 2, КП «Міське господарство» по вул. Київська, в м. Обухів, Київської області повернути власнику;

-транспортний засіб, автомобіль марки «GEELY», модель «MK JL7162», реєстраційний номер НОМЕР_2 , передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 залишити останньому;

-медична карта стаціонарного хворого № 5994/109, № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , надані ОСОБА_2 8 (вісім) рентгенівських знімків, один диск, медична карта стаціонарного хворого № 5992/143 на ім`я ОСОБА_1 , надані ОСОБА_1 4 (чотири) рентгенівських знімків, 2 (два) МРТ знімки та один диск, що передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Обухівського ВП ГУ НП в Київській області повернути власникам.

Цивільний позов в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлений потерпілим ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1 644 грн. 30 коп..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Цивільний позов в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди заявлений потерпілим ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 266 грн. 40 коп..

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Потабенко Л.В.