Ухвала суду № 94701541, 05.02.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

в адміністративній справі

05 лютого 2021 року м. Київ № 640/2479/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали за позовом ОСОБА_1 до Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест Світлана Богданівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест Світлани Богданівни щодо складання висновку від 21.09. 2020 за результатами попередньої перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно суддів Південно-західного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- визнання протиправним та скасування висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест Світлани Богданівни від 21 вересня 2020 року за результатами попередньої перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно суддів Південно-західного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує дії члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. щодо складання висновку від 21.09.2020 за результатами попередньої перевірки скарги ОСОБА_1 та просить визнати протиправним та скасувати висновок від 21.09.2020 за результатами попередньої перевірки скарги ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 частини першої 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 КАС України: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт й18); індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII:

член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону); за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи (пункти 1,4 частини першої статті 43);

висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати (частина друга статті 43);

рішення про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає (частина друга статті 46);

рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний з таким рішенням, передається на затвердження до Вищої ради правосуддя у пленарному складі. У такому випадку Вища рада правосуддя розглядає питання на пленарному засіданні без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, і ухвалює рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи або про скасування такого рішення Дисциплінарної палати і відкриття дисциплінарної справи (частина третя статті 46).

З урахуванням наведеного правового регулювання, суд вважає, що на підставі висновку члена Дисциплінарної палати саме Дисциплінарна палата приймає рішення про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, в окремому випадку одне з таких рішень може прийняти Вища рада правосуддя. При цьому наведеними нормами встановлено неможливість оскарження рішення про відкриття дисциплінарного провадження та встановлено, що член Дисциплінарної палати можуть ініціювати процедуру затвердження рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження на пленарному засіданні Вищою радою правосуддя.

Отже, висновок члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. від 21.09.2020 за результатами попередньої перевірки скарги не є рішенням (нормативно-правовим актом чи індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 19 КАС України та яке стосується прав, інтересів позивача.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 справа №9901/497/18 за позовом прокурора про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про закриття дисциплінарного провадження, надаючи тлумачення наведеним норм Основного Закону України та КАС України висловила правову позицію, за якою поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду. Подібних висновків дійшла Велика Палата в постановах 22.03.2018 справа № 800/559/17, від 03.04.2018 справа №9901/152/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.12.2018 у справі №9001/748/18 за позовом особи до Вищої ради правосуддя про скасування рішення Дисциплінарної палати наголошено про необхідність дотримання процедури, передбаченої Законом України "Про Вищу раду правосуддя", зокрема статті 51.

З огляду на встановлені обставини щодо оскарження позивачем дій та висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, зважаючи на проаналізоване правове регулювання, з урахуванням наведеної судової практики Верховного Суду, щодо особливостей оскарження рішень, які ухвалюються під час розгляду дисциплінарних скарг стосовно суддів та суб`єктів оскарження таких рішень, суд доходить висновку, що позов не належить розглядати в судах. Враховуючи такий висновок, суд не роз`яснює позивачу права на звернення до іншого суду.

Крім того, суд зазначає, що інше тлумачення Закону України "Про Вищу раду правосуддя", яке б дозволяло оскаржувати дії членів Вищої ради правосуддя, Дисциплінарних палат під час розгляду скарг на суддів призвело б до нівелювання повноважень незалежного конституційного органу. Оскарження до окружного адміністративного суду дій, висновків членів Дисциплінарних палат унеможливить неупереджений, незалежний розгляд таких скарг.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест Світлана Богданівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець