Ухвала суду № 94701526, 27.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 січня 2021 року м. Київ № 640/7408/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Літвінової А.В., суддів Погрібніченка І.В., Шулежка В.П., при секретарі судового засідання Невмержицькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника Міністерства закордонних справ України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства закордонних справ України,

Кабінету Міністрів України

треті особи Рада національної безпеки і оборони України,

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

за участю:

представника позивача - Демидаса Д.А.,

представника відповідача 2 (Кабінету Міністрів України) - Мальцева С.С.,

представника третьої особи 2 (Міністерства з питань реінтеграції тимчасово

окупованих територій України) - Мулюн К.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до Міністерства закордонних справ України (далі-відповідач 1) та Кабінету Міністрів України (далі-відповідач 2), третя особа Рада національної безпеки і оборони України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства закордонних справ України, що полягає у невнесенні до Кабінету Міністрів України пропозиції про скасування санкцій щодо ОСОБА_1 , шляхом виключення позиції 1590 з Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію відповідним Указом Президента України від 21.06.2018 №176/208 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» відповідно до Порядку підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №888;

- зобов`язати Міністерство закордонних справ України внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про скасування санкцій щодо ОСОБА_1 , шляхом виключення позиції 1590 з Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію відповідним Указом Президента України від 21.06.2018 №176/208 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» відповідно до Порядку підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №888;

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, що полягає у невнесенні до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування щодо ОСОБА_1 , санкцій шляхом виключення позиції 1590 з Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію відповідним Указом Президента України від 21.06.2018 №176/208 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України внести до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування щодо ОСОБА_1 , санкцій шляхом виключення позиції 1590 з Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію відповідним Указом Президента України від 21.06.2018 №176/208 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2020 відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачам у встановлений судом строк надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 вирішено розгляд адміністративної справи №640/7408/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Залучено до участі у справі №640/7408/20 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та запропоновано протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали та копії позовної заяви надати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та доказами на їх підтвердження.

Представником Міністерства закордонних справ України у відзиві на позовну заяву від 21.05.2020 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обгрунтування клопотання вказано, що позивачу стало відомо про порушення його прав 02.07.2018, коли останній звернувся з відповідною заявою до Президента України ОСОБА_3 Численні звернення народного депутата України ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, РНБО України та Служби безпеки України в інтересах позивача підтверджують зазначене. На думку відповідача, строк звернення до суду сплив у січні 2019 року, а тому наявні правові підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Представником позивача у відповіді на відзив зазначено щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду. Вказано, що 18.12.2019 ОСОБА_1 , в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян" надіслав лист до Кабінету Міністрів України з вимогою внести до Ради національної безпеки і оборони України пропозицію про скасування застосованих щодо нього санкцій. У відповідь на запит від 18.12.2019, на адресу ОСОБА_1 надійшов лист Міністерства закордонних справ України від 17.01.2020 №610/19-212/4-38, в якому зазначено, що протягом 2019 року на відповідні доручення Уряду, Міністерство закордонних справ України двічі зверталося до причетних центральних органів виконавчої влади щодо надання інформації про правомірність застосування до нього обмежувальних заходів. Отримана від зазначених органів інформація не надала Міністерству підстав для ініціювання пропозицій стосовно внесення змін до діючих санкцій. Враховуючи цю обставину, Міністерство закордонних справ України вчергове звернулося до цих органів влади з проханням терміново надати наявну у них інформацію, що може слугувати підставою для скасування обмежувальних заходів.

Згідно зі статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Враховуючи місячний строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», право на звернення з позовом до Міністерства закордонних справ України та Кабінету Міністрів України виникло у ОСОБА_1 19.01.2020. Оскільки, позовну заяву було направлено до суду 27.03.2020, представник позивача вважає, що позов подано в межах строку, визначеного 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, а також розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України з листом від 18.12.2019, в якому позивач просив внести до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування щодо ОСОБА_1 санкцій шляхом виключення позиції 1590 з Додатку 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 червня 2018 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 21 червня 2018 року №176.

Листом від 17.01.2020 №610/19-212/4-38 Міністерством закордонних справ України повідомлено позивача, що Міністерство закордонних справ України не має компетенції на самостійне прийняття рішення у сфері застосування, скасування чи внесення змін до санкцій. Вказано, що Міністерство вчергове звернулось до органів влади з проханням терміново надати наявну у них максимально повну інформацію, що може слугувати підставою для внесення змін, доповнень чи перегляду (зняття) санкцій, що наразі застосовуються. Такі запити було направлено до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби фінансового моніторингу України та Державної міграційної служби України.

Тобто, строк звернення до суду у позивача розпочався з 18.01.2020.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даною позовною заявою 27.03.2020, що підтверджується поштовим штампом на конверті, в якому надійшов позов.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 до зазначеної постанови №211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX, розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України було доповнено пунктом 3 такого змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, зокрема, 122 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Таким чином, оскільки строк на звернення до суду із даним позовом не закінчився у зв`язку із запровадженням карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника Міністерства закордонних справ України про залишення позовної заяви у справі №640/7408/20 без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Судом також враховується те, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що частина перша статті 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення пункту 1 статті Коневенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Крім того, суд зазначає та матеріалами справи підтверджено, що позивачем вчинялись активні дії, спрямовані на захист особистих прав та інтересів.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного та дослідивши вказану заяву, матеріали справи, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання представника Міністерства закордонних справ України про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Міністерства закордонних справ України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №640/7408/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Судді Погрібніченко І.М.

Шулежко В.П.