Ухвала суду № 94701451, 08.02.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4580/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 29.01.2020 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку та виплати йому пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виходячи не з його основного розміру пенсії – 89% від відповідних сум грошового забезпечення, а виходячи з надуманого основного розміру пенсії – 70% від відповідних сум грошового забезпечення при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 №620/4580/20.

Заява обґрунтована тим, що при виконанні рішення суду від 13.11.2020 у справі 620/4580/20 відповідач зменшив розмір пенсії з 89 % до 70 %, що свідчить про протиправність його дій

Ухвалою суду від 02.02.2021 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу строк для надання пояснень.

Від представника ГУПФУ в Чернігівській області пояснення у визначений судом строк не надійшли.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20, яке набрало законної сили 15.12.2020 (а.с. 24-28), позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

22.12.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом видано заявнику виконавчий лист №620/4580/20 про зобов`язання відповідача вчинити вказані вище дії, який був переданий ним для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). 06.01.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64049109 (а.с. 42).

Листом від 25.01.2021 за №454-6195/П-02/8-2500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 , що на виконання вказаного вище рішення суду Управлінням проведено йому перерахунок пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 43-44).

Разом з тим, проаналізувавши зміст вказаного листа, суд зважає на таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі №620/3365/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення. Вказане рішення набрало законної сили.

У рішеннях від 28.11.1999 р. по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24.07.2003 по справі «Ryabykh v. Russia» ЄСПЛ зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Отже, відповідач не може ставити під сумнів рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 у справі №620/3365/18, оскільки це порушує принцип верховенства права.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано доводів позивача, викладених в заяві, та не надано суду доказів належного виконання рішення у справі №620/4580/20.

Отже суд дійшов висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20 повністю не виконане, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

Відповідно до абз.10 п. 9 рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 №3рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм, суд приходить до висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області допущено порушення вимог статей 14, 370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у не виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20 в повному обсязі, що свідчить про протиправність його дій.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 має бути задоволена у повному обсязі.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із тим, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано порядок вирішення питання про відшкодування судових витрат за заявою, поданою в порядку статті 383 Кодексу.

В той же час, частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заявником сплачено судовий збір в розмірі 681,00 грн., тому з відповідача на користь ОСОБА_1 мають бути відшкодуванню вказані судові витрати.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними у справі №620/4580/20 – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20 щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, виходячи з основного розміру пенсії 70% від відповідних сум грошового забезпечення, замість основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20.

Направити дану окрему ухвалу Пенсійному Фонду України для відповідного реагування: вжиття заходів для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 у справі №620/4580/20.

Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в місячний строк з моменту отримання даної окремої ухвали повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.

Копію даної ухвали направити учасникам справи та Пенсійному фонду України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 08.02.2021.

Суддя С.В. Бородавкіна