Рішення № 94701300, 01.02.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року справа № 580/4932/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Бондаренко А.В.,

представника позивача – Драченка В.С. (згідно з довіреністю),

представника відповідача – Пилипенко С.О. (в порядку самопредставництва),

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Черкаській області до Східного офісу Держаудитслужби про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Служба автомобільних доріг у Черкаській області (18006, м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.389; код ЄДРПОУ 05422303) (далі – позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689) (далі – відповідач), в якому з урахуванням уточнень (заяви вх. від 17.11.2020, 02.12.2020) просив визнати протиправним і скасувати висновок від 19.10.2020 №UA-2020-07-03-003742-а.

Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування зазначено про прийняття оскаржуваного рішення за відсутності факту порушення та не містить конкретного заходу, який позивач зобов`язаний виконати. Визнані відповідачем порушеннями факти відсутності документів у складі тендерної пропозиції щодо фінансової спроможності переможця торгів з огляду на наявну фінансову звітність є помилкою, що не давала підстав для відхилення кандидатури в складі учасників процедури закупівлі. Вся інформація, передбачена формою оголошення, внесена позивачем, як замовником, під час проведення відкритих торгів на електронному майданчику. У системі Прозорро не реалізоване поле для заповнення інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, у зв`язку з чим замовник не має можливості внести інформацію до оголошення. Водночас повні відомості наявні в тендерній документації.

Ухвалою від 06.11.2020 суд відкрив загальне позовне провадження.

26.11.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Стверджує, що оспорюване рішення прийняв у зв`язку з виявленням допущеного позивачем порушення законодавства у сфері державних закупівель: відсутність в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій; позивач не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОСТРАДА», який не надав у складі тендерної документації інформаційну довідку про наявність обсягу річного доходу (виручки) у розмірі не менше, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, що передбачено тендерною документацією. Відповідач вважає, що вказані у спірному рішенні заходи є чіткими та не викликають неоднозначного розуміння.

03.12.2020 позивач надав на нього відповідь. Стверджує, що закон встановлює умови підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям. Відповідач не врахував, що ненадання інформації у змісті певного документа, подання якого вимагається згідно з тендерною документацією, за умови наявності повної інформації в інших документах, наданих у складі тендерних пропозицій, вважається замовником формальною (несуттєвою) помилкою та не надає права відхилити таку пропозицію. Спірне рішення не відповідає вимог обґрунтованості акта індивідуальної дії.

10.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшло письмове заперечення на вказану відповідь. Акцентовано увагу на наявності у відповідача повноважень здійснювати моніторинг процедури закупівлі за наявності доручення Держаудитслужби. Тому, отримавши відповідний лист, у відповідача виник такий обов`язок. Повторно наголошує, що тендерна пропозиція відповідного учасника не містила інформаційної довідки щодо обсягу річного доходу, що є порушенням вимог закону. Інші доводи відповідають обґрунтуванням, що зазначені у відзиві.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив клопотання сторін про долучення доказів та щодо участі представників відповідача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

28.07.2020 рішенням тендерного комітету позивача затверджено Тендерну документацію на закупівлю послуг «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-01 Київ – Знам`янка на ділянці км 176+000- км 183+717, Черкаська область. ДК 021:2015:45230000-8» (далі –Тендерна документація позивача).

З інформації офіційного сайту https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-07-03-003742-a суд установив.

Позивач є замовником процедури закупівлі ID UA-2020-07-03-003742-а з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-01 Київ – Знам`янка на ділянці км 176+000- км 183+717, Черкаська область (ДК 021:2015:45230000-8).

03.07.2020 він подав оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-07-03-003742-а вказаних вище послуг. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 12.08.2020. Початок аукціону – 20.08.2020.

Тендерні пропозиції подали: ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», ТОВ ШРБУ-48, ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОСТРАДА»,- та всі були допущені участі в аукціоні. Завершено 20.08.2020. Переможцем визнано ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» та з ним укладено договір від 04.09.2020. Того ж дня підписані зміни до його умов щодо продовження строку дії та зміни сторонніх показників (курсу, тарифів).

16.09.2020 Державна аудиторська служба України направила офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях лист вих.№003100-18/4943-2020, яким доручила провести моніторинг процедур закупівель згідно з переліком з метою оптимізації контролю у сфері закупівель та досягнення максимальної ефективності в реалізації основних її завдань. У додатку серед інших зазначено про необхідність моніторингу відповідачем процедури ID UA-2020-07-03-003742-а, очікуваною вартістю 145756382,00грн, на підставі п.1 ч.2 ст.8 Закону.

25.09.2020 відповідач повідомив про прийняття рішення №195 про початок моніторингу вказаної процедури закупівлі. Запит замовнику на надання інформації від 08.10.2020 відповідач надіслав для з`ясування питань щодо:

причин відсутності в інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій у порушення п.9 ч.2 ст.21 Закону;

встановлення в тендерній документації умови, що проект договору під час підписання може доповнюватися, яка суперечить вимогам ч.6 ст.33 та ч.4 ст.41 Закону;

підстав не відхилення тендерної пропозиції учасника - ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОСТРАДА», яка не відповідала вимогам до тендерної документації згідно з розділом1.4 додатку №1 до тендерної документації;

підстав не відхилення тендерної пропозиції учасника – ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ», що відповідала вимогам п.1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції.

Позивач надав відповідь від 08.10.2020, що визначення таких фактів порушенням є помилковим.

16.10.2020 відповідач прийняв висновок №490 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-03-003742-а (далі – спірне рішення). У констатуючій частині зазначив про встановлення порушення позивачем вимог:

п.9 ч.2 ст.21 Закону – опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій;

п.2 ч.1 ст.31 Закону – не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОСТРАДА», що не відповідала п.4 розділу 1.4 Додатку №1 до тендерної документації (не додано інформаційну довідку про наявність обсягу річного доходу (виручки) у розмірі не менше ніж очікувана вартість предмета закупівлі), та допущено її до оцінки.

Пунктом 3 розділу спірного рішення відповідач зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом недопущення у подальшому порушень вимог ст.31 Закону під час розгляду тендерних пропозицій та протягом п`яти днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Тому позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України щодо обов`язку всіх органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” (далі - ЗУ №2939) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно зі ст.2 ЗУ №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 ЗУ №2939 встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Отже, застосований відповідачем спосіб державного контролю у заявлених спірних правовідносинах відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII “Про публічні закупівлі” (далі – ЗУ №922 ) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з ч.6 ст.8 ЗУ №922 визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до п.5 Загальних положень наказу від 23 квітня 2018 року №86 “Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 01 червня 2018 року за №654/32106 (далі - Наказ №86), висновок про результати моніторингу закупівлі підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису і оприлюднюється в персональному кабінеті Держаудитслужби електронної системи закупівель.

Щодо зафіксованих у спірному рішенні відповідача порушень суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ №922 оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частина друга вказаної статті Закону визначає, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

4) очікувана вартість предмета закупівлі;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

7) умови оплати;

8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;

11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;

12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Дослідивши оголошення позивача (а.с.22) щодо проведення відкритих торгів зазначеної предмета закупівлі, суд установив обґрунтованість доводів відповідача з приводу відсутності в ньому відомостей про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Такі умови мають бути відображені одночасно в рядку відомостей "розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій", якщо замовник вимагає його надати. Тому посилання позивача на те, що відповідні умови відображені в системі Прозорро і не реалізовані в оголошенні, не спростовують факту неповного дотримання ним вимог п.9 ч.2 ст.21 ЗУ №922 і в цій частині спірне рішення відповідає дійсним обставинам.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЗУ №922 разом з оголошенням про проведення відкритих торгів замовником безоплатно оприлюднюється тендерна документація (далі – ТД) в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Частина друга вказаної статті ЗУ №922 встановлює перелік відомостей, які обов`язково зазначаються у ТД. Згідно з ч.3 ст.22 ЗУ №922 ТД може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

ТД - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (ст.1 ЗУ №922). Вона складається Замовником самостійно відповідно до ст.22 ЗУ №922 з обов`язковим зазначенням кваліфікаційних критеріїв та інформації про спосіб документального підтвердження відповідності учасників установленим критеріям (п.2 ч.2 ст.22 Закону №922).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 ЗУ №922, щодо порушення якого стверджується у спірному рішенні, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився.

У заявлених спірних обставинах фактів подання тендерної пропозиції іншою мовою, аніж вимагалося, та закінчення строків дії не встановлено.

Відповідно до п.32 ч.1 ст.1 ЗУ №922 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства відповідно до абзацу третього пункту 1 ч.1 ст.31 ЗУ №922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі.

Згідно з ч.2 ст.31 ЗУ №922 інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Тендерна документація позивача у розділі 1.4 передбачає кваліфікаційний критерій – наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю». Для його підтвердження замовник зазначив про необхідність подання учасником в складі тендерної пропозиції:

фінансової звітності за 2019 рік та за останній звітний період 2020року: баланс (Звіт за фінансовий стан), звіт про фінансові результати підприємства, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до фінансової звітності;

податкової декларації з додатками за 2019 рік та за останній звітний період 2020 року;

податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) учасником на користь платників податку (працівників) і сум утриманого з них податку за останній звітний період з відміткою та/або квитанцією ДФС про прийняття звітності;

інформаційної довідки про наявність обсягу річного доходу (виручки) у розмірі не менше ніж очікувана вартість предмета закупівлі.

Отже, позивач, як замовник, самостійно визначив про необхідність серед документів тендерної пропозиції подання згаданої відповідачем інформаційної довідки. Її зміст полягав у з`ясуванні відповідності учасника фінансовому критерію. Доводи позивача щодо того, що таку інформацію він встановив із даних фінансового звіту учасника, а її неподання є помилкою, що не дозволяла відхилити тендерну пропозицію, не є обґрунтованими з таких підстав.

Згідно з даними Звіту про фінансову результати за 2019 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «АВТОСТРАДА» 131665тис.грн. Водночас очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення становить 145756382,00грн. Жоден показник Звіту за 2019 рік не доводить наявність обсягу річного доходу (виручки) у розмірі не менше ніж очікувана вартість предмета закупівлі.

Відповідно до розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації позивача формальними (несуттєвими) вважають помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме – технічні помилки та описки. Наприклад: орфографічні помилки та технічні описки, в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які надані учасником; зазначення назви документу, необхідність у наданні якого передбачена цією документацією, у спосіб, що відрізняється від вказаного в цій документації, та який підготований безпосередньо учасником, у разі, якщо такий документ за змістом відповідає вимогам цієї документації, відсутність визначеної замовником документації, відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно з тендерною документацією, та за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документа, наданого у складі тендерної пропозиції тощо. Наявність формальних (несуттєвої) помилки допускається в документах, що підготовлені безпосередньо учасником.

Тому відсутність в складі тендерної пропозиції учасника вказаної вище інформаційної довідки вказаного учасника торгів не вважається помилкою. Отже, у цій частині інформація в спірному рішенні підтверджена.

Права органу державного фінансового контролю визначені ст.10 ЗУ №2939:

1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Проаналізувавши вказані вимоги ст.10 ЗУ №2939 у взаємозв`язку з завданням органу державного фінансового контролю, визначеними в ст.2 цього ж Закону, суд дійшов висновку, що основна мета рішення у формі висновку про результати моніторингу полягає в усуненні виявлених порушень. Тому відповідний суб`єкт владних повноважень має зазначити конкретний захід, який має вжити суб`єкт моніторингу задля виправлення виявлених порушень і недопущення негативних наслідків. В іншому випадку рішення суб`єкта владних повноважень не відповідатиме критерію обґрунтованості.

Суд на виконання вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) застосував висновок Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 щодо подібних правовідносин. Зокрема, Верховний Суд зазначив:

«57. Верховний Суд погоджується також з доводами касаційної скарги, що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

58. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

59. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

60. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

61. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18.»

У заявлених спірних правовідносинах відповідач спірним рішенням зобов`язав позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом недопущення у подальшому порушень вимог ст.31 Закону під час розгляду тендерних пропозицій та протягом п`яти днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зазначене формулювання відповідачем заходів, які позивач має обов`язок вжити, не є деталізованим, не стосується усунення встановлених порушень, направлений на врегулювання відносин, що не виникли («на майбутнє»), що суперечить вказаним вище вимогам Закону щодо мети та завдання державного фінансового контролю.

Отже, доводи позивача з приводу невідповідності спірного рішення критерію обґрунтованості підтверджені.

Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення не відповідає вимогам ст.ст.2, 10 ЗУ №2939, є протиправним і підлягає скасуванню у повному обсязі.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими.

Зважаючи на результат вирішеного спору судові витрати відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підтверджені платіжним дорученням від 02.11.2020 №846 на суму 2102,00грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Черкаській області (18006, м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.389; код ЄДРПОУ 05422303) задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689) від 16.10.2020 №490 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-03-003742-а.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689) на користь Служби автомобільних доріг у Черкаській області (18006, м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.389; код ЄДРПОУ 05422303) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в розмірі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2021.