Рішення № 94700990, 28.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 січня 2021 р. Справа № 520/16322/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Остропільці Є.Є.,

за участю:

представника позивача - Тамазликара Л.Й.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (вул. Вернадського, буд. 1, кв. (оф.) 87, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 39193728) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1918609/39193728 від 10.09.2020; №2022953/39193728 від 09.10.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп": № 14 від 27.08.2020; № 6 від 29.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.08.2020 ТОВ «Машинері Груп» (надалі - товариство, позивач) через електронний кабінет отримало квитанцію № 9217056651 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою зупинено реєстрацію податкової накладної № 14 від 27.08.2020, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та 30.09.2020 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в СРПН за № 9249207212, відповідно до якої податкову накладну № 6 від 29.09.2020 доставлено до ДПС України, прийнято та реєстрація зупинена.

Позивачем надіслано пояснення та документи по заблокованим ПН.

Так, позивач склав та надав контролюючому органу пояснення № 70 від 04.09.2020, № 75 від 05.10.2020 разом з додатками.

Відповідно до вказаних пояснень позивач повністю пояснив зміст та цілі господарських операцій, по яких було заблоковано ПН.

В реєстрації вказаних ПН було відмовлено з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено у підготовче засідання.

До канцелярії суду представником Головного управління ДПС у Харківській області було подано відзив на позовну заяву від 07.12.2020 за №01-26/96540/2020, у якому просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Державна податкова служба України правом подання відзиву на адміністративний позов не скористалася.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 17.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №520/16322/2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021 о 16:00 год..

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на зміст позовної заяви та відповіді на відзив.

Представник Головного управління ДПС у Харківській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на зміст відзиву на адміністративний позов.

Представник Державна податкова служба України в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Причини неприбуття суду не повідомив.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача наполягали на розгляді справи за відсутності представника другого відповідача, з посиланням на те, що останніх належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, а отже відсутність представників позивача та другого відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням вищевказаних положень КАС України суд приходить до висновку про наявність беззаперечних підстав для розгляду адміністративної справи без участі представника другого відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 31.08.2020 ТОВ «Машинері Груп» (надалі - товариство, позивач) через електронний кабінет отримало квитанцію № 9217056651 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою зупинено реєстрацію податкової накладної № 14 від 27.08.2020, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та 30.09.2020 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в СРПН за № 9249207212, відповідно до якої податкову накладну № 6 від 29.09.2020 року доставлено до ДПС України, прийнято та реєстрація зупинена.

Позивачем надіслано пояснення та документи по заблокованим ПН.

Так, позивач склав та надав контролюючому органу пояснення № 70 від 04.09.2020 разом з додатками та № 75 від 05.10.2020 разом з додатками.

Відповідно до вказаних пояснень позивач повністю пояснив зміст та цілі господарських операцій, по яких було заблоковано ПН.

Разом з цим, позивач у якості додатків надав контролюючому органу копії наступних документів: копію договору № 25032020-ТО від 25.03.2020 Шахта Сургая; копію акту виконаних послуг № 86 від 27.08.2020 Шахта Сургая: копію рахунку № 107 від 25.08.2020 Шахта Сургая; копія платіжного доручення № 773 від 28.08.2020 Шахта Сургая: копію акту списання № 52 від 27.08.2020; копію ОСВ рахунку 281 від 27.08.2020; копію ОСВ рахунку 361 від 28.08.2020; копію рахунку № 27517 від 12.08.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копія платіжною доручення № 975 від 12.08.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копія видаткової накладної № 25988 від 12.08.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію ТТН № 4250/25988 від 13.08.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію рахунку № ДТ-08/12-25 від 12.08.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копія видаткової накладної № ДТ-08/20-59 від 20.08.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копію платіжного доручення № 976 від 12.08.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копію рахунку № ХВ-2130092 від 15.06.2020 ТОВ ТПК «Омега-автопоставка»; копію платіжного доручення № 874 від 15.06.2020 ТОВ ТПК «Омега-автопоставка»; копію видаткової накладної № ХВ-1508 від 16.06.2020 TOB ТПК «Омега-автопоставка»; копію ТТН № 1166762 від 16.06.2020 ТОВ ТПК «Омега-автопоставка»; копію рахунку № 2752709 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію платіжного доручення № 90 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копія видаткової накладної № 1110668 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію ТТН № 725502 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію рахунку № 814 від 25.04.2018 ТОВ «Гроут»; копію платіжного доручення № 900 від 01.07.2020 ТОВ «Гроут»; копію видаткової накладної № 764 від 22.06.2020 ТОВ «Гроут»; копію ТТН № Р764 від 22.06.2020 ТОВ «Гроут»; копію договору оренди авто № ННН 436680 від 10.06.2019; копію штатного розпису за серпень 2020 ТОВ «Машинері Груп»; копію табелю обліку робочого часу за серпень 2020 ТОВ «Машинері Груп»; копію договору оренди нежитлового приміщення під офіс та склад № 36/20-П від 01.02.2020; 10.09.2020 відповідачем-1 було видано рішення про відмову вреєстрації ПН № 1918609/39193728, яким відмовлено у реєстрації ПН № 14 від 27.08.2020.

Разом з цим, позивач у якості додатків надав контролюючому органу копії наступних документів: копію договору № 01/06-2018 від 01.06.2018 ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЕЛИДІВСЬКА»; копію акту виконаних послуг № 91 від 29.09.2020 ТОВ «ЦЕНТРАЛЬІІА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЕЛИДІВСЬКА»; копію рахунку № 111 від 16.09.2020 ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СЕЛИДІВСЬКА»; копію ОСВ рахунку 361 від 05.10.2020; копію акту списання № 56 від 29.09.2020; копію ОСВ рахунку 281 від 29.09.2020; копію рахунку № 2752709 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію платіжною доручення № 90 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію видаткової накладної № 1110668 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»; копію ТТН № 725502 від 25.04.2018 ТОВ «Автодистриб`юшн Карго Партс»: копію ОСВ рахунку 281 від 25.04.2018; копію рахунку № ХВ-2130092 від 15.06.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію платіжного доручення № 874 від 15.06.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію видаткової накладної № ХВ-1508 від 16.06.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію ТТН № 1166762 від 16.06.2020 ТОВ «Омега- автопоставка»; копію ОСВ рахунку 281 від 16.06.2020; копію рахунку № 1624 від 25.11.2019 ТОВ «Гроут»; копію платіжного доручення № 667 від 26.11.2019 ТОВ «Гроут»; копію видаткової накладної № 1478 від 25.11.2019 ГОВ «Гроут»; копію ТТН № Р1478 від 25.11.2019 ТОВ «Гроут»; копію ОСВ рахунку 281 від 25.11.2019; копію договору № 6516-20 від 13.04.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію платіжного доручення № 980 від 14.08.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію видаткової накладної № 2178924 від 15.08.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію ТТН № 1700714 від 15.08.2020 ТОВ «Омега-автопоставка»; копію ОСВ рахунку 281 від 17.08.2020; копію рахунку № 23082 від 14.07.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію видаткової накладної № 21687 від 14.07.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію ТТН № 21687 від 14.07.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію платіжного доручення № 920 від 14.07.2020 ТОВ «ТД «Весма»; копію ОСВ рахунку 281 від 14.07.2020 року; копію рахунку № ДТ-07/14-41 від 14.07.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копію видаткової накладної № ДТ-07/15-37 від 15.07.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копію платіжного доручення №42 від 14.07.2020 ТОВ «Дон-термінал»; копію ОСВ рахунку 281 від 15.07.2020; копію договору оренди авто № ННН 436680 від 10.06.2019; копію штатного розпису за вересень 2020 ТОВ «Машинері Груп»: копію табелю обліку робочого часу за вересень 2020 ТОВ «Машинері Груп»; копію договору оренди нежитлового приміщення під офіс та склад №36/20-П від 01.02.2020.

В реєстрації вказаних ПН було відмовлено з підстав ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, про що вказано в рішеннях від 10.09.2020 №1918609/39193728 та від 09.10.2020 №2022953/39193728.

Вказані рішення були оскаржені до органу ДПС України.

Рішеннями ДПС України від 23.09.2020 №51571/39193728/2 та від 28.10.2020 №58829/39193728/2 скарги залишені без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, суд зазначає, що згідно з вимогами п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слід дійти висновку, що враховуючи встановлення відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків, Комісія була зобов`язана розглянути питання про включення такого платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на засіданні Комісії та прийняти за його результатами рішення про відповідність підприємства позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В той же час, суд зазначає, що в квитанціях від 30.09.2020 року №9249207212 та від 31.08.2020 №9217056651 не міститься жодної інформації стосовно того, що комісією ГУ ДПС у Харківській області було прийнято відповідне рішення, згідно з яким підприємство позивача віднесене до ризикових платників податків.

Відповідного рішення контролюючого органу про віднесення позивача до ризикових платників податків згідно з приписами Порядку № 1165 не було надано до суду.

Під час розгляду справи не було надано відповідачем і жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Відтак, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваним спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС у Харківській області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстави визначено неподання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв, без наведення відповідних недоліків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як встановлено судом, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірних податкових накладних.

Однак, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту вказаної квитанції вбачається, що вона містить в собі посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В той же час, у спірних у даній справі рішеннях комісії вказано на ненадання підприємством позивача первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

З приводу вказаного суд зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача разом із поясненнями документи, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкові накладні.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1918609/39193728 від 10.09.2020; №2022953/39193728 від 09.10.2020 та як наслідок зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп": № 14 від 27.08.2020; № 6 від 29.09.2020.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представником позивача заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в даній справі.

Представником відповідача було подано клопотання про зменшення розміру витрат від 28.01.2021 за вх. № 01-26/7622/21, у якому просить відмовити ТОВ «Машинері Груп» у задоволенні заяви про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 15000,00 грн..

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що вимоги про стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 15000,00 грн. підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі №826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

На підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи, позивачем надано до матеріалів справи: копію договору №01/12-2020/м від 01.12.2020, додаток до Договору №01/12-2020/м від 01.12.2020, акт приймання - передачі наданої правової допомоги за Договором №01/12-2020/м від 01.12.2020 та платіжне доручення №722 від 10 грудня 2020 на суму 15000,00 грн..

Згідно з актом приймання - передачі наданої правової допомоги, адвокатом відповідно до умов Договору №01/12-2020/м від 01.12.2020 та додаток до Договору: участь в судовому розгляді справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства у суді 1-ї інстанції - 8000,00 грн., за друге та наступні судові засідання по 2000,00 грн., у разі задоволення позову на користь клієнта, гонорар Бюро становить 5000,00 грн..

Копією платіжного доручення №722 від 10 грудня 2020 року на суму 15000,00 грн. підтверджено внесення коштів позивачем в рахунок оплати послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 07.12.2020 р..

Таким чином, суд зазначає, що представником позивача було надано докази того, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, та зміст додатку до Договору №01/12-2020/м від 01.12.2020 та акту приймання - передачі наданої правової допомоги за Договором №01/12-2020/м від 01.12.2020, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Суд також не бере до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи наявні беззаперечні докази щодо понесення позивачем судових витрат у вигляді правничої допомоги.

Отже, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України та належність таких витрат до розгляду зазначеної справи, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн..

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №1918609/39193728 від 10.09.2020; №2022953/39193728 від 09.10.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп": № 14 від 27.08.2020; № 6 від 29.09.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (вул. Вернадського, буд. 1, кв. (оф.) 87, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 39193728) сплачену суму судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (вул. Вернадського, буд. 1, кв. (оф.) 87, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 39193728) сплачену суму судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (вул. Вернадського, буд. 1, кв. (оф.) 87, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 39193728) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинері Груп" (вул. Вернадського, буд. 1, кв. (оф.) 87, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 39193728) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл., буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2021.

Суддя Ю. О. Супрун