Ухвала суду № 94700893, 08.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2021 р. Справа № 520/1608/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік;

- зобов`язати Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.08.2016 року по 03.08.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 03.08.2018 року;

- зобов`язати Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.08.2016 року по 03.08.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 03.08.2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористане речове майно, що належало до видачі станом на 03.08.2018 року;

- зобов`язати Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію що належало до видачі станом на 03.08.2018 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст. 171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.

Так, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновити їх.

В обґрунтування вищевказаного клопотання позивачем вказано, що на момент звільнення позивача 03.08.2018 командуванням військової частини А0501 було повідомлено позивачу про повний розрахунок із ним, у відповідності до наказу про звільнення та лише у жовтні 2020 року позивачу з мережі Інтернет стало відомо, що він має право на отримання заявлених в адміністративному позові виплат на момент звільнення.

Ознайомившись із мотивами, наведеними позивачем у клопотанні про поновлення строків звернення до суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

В даному ж випадку, предметом даного позову є, зокрема, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати йому компенсації вартості за не отримане речове майно, яке не входить до структури заробітної плати.

Із наведеного слідує, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплати позивачу в зв`язку із звільненням його із військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.

Таким чином, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

В даному ж випадку, як слідує із матеріалів позовної заяви, позивача звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу військової частини з 03.08.2018 на підставі наказу №162 від 03.08.2018.

Разом із тим, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 03.02.2021, тобто з пропущенням місячний строк звернення до суду.

При цьому, саме із датою виключення позивача зі списків особового складу військової частини (03.08.2018) слід пов`язувати початок перебігу місячного строку звернення до суду з даним позовом, адже саме цього дня позивачу роз`яснено про відсутність у нього підстав для отримання відповідної компенсації.

В той же час, суд критично оцінює посилання позивача на те, що позивач неодноразово усно та письмово звертався до відповідача щодо проведення вищевказаних виплат за час проходження військової служби, однак відповідачем відповіді не надано, адже жодних доказів звернення до відповідача з приводу вирішення даного питання в позасудовому порядку, матеріали позовної заяви не містять.

Окрім того, дані посилання позивача жодним чином не свідчать про те, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися в суд за захистом порушених, на його думку, прав чи законних інтересів саме з 03.08.2018, тобто з дня виключення позивача зі списків особового складу військової частини.

В той же час, із матеріалів позовної заяви судом не встановлено будь-яких інших переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. в місячний строк з дати його звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, а у клопотанні про поновлення строку звернення ним не наведено жодних обставин на підтвердження поважності причин його пропуску клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є три позовні вимоги немайнового характеру, при цьому за позовними вимогами щодо - визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.08.2016 року по 03.08.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 03.08.2018 року та зобов`язання Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 18.08.2016 року по 03.08.2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення - 03.08.2018 року - позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, сума судового збору становить 1816,00 грн. за позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік, зобов`язання Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік, визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 (ЄДРПОУ 4976272) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористане речове майно, що належало до видачі станом на 03.08.2018 року та зобов`язання Військову частину А0501 (ЄДРПОУ 4976272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , грошову компенсацію що належало до видачі станом на 03.08.2018 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”.

Однак, позивач не надав до суду докази сплати судового збору.

При цьому, у тексті адміністративного позову зазначено, що відповідно до п.13 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, позивач просить звільнити його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору.

З приводу вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з приводу визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік, зобов`язання Військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік, визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0501 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористане речове майно, що належало до видачі станом на 03.08.2018 року та зобов`язання Військову частину А0501 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію що належало до видачі станом на 03.08.2018 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної Гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”, яка не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосуються соціального і правового захисту позивача, як учасника бойових дій, не стосується саме правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій.

Оскільки вимоги позивача не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі №9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №П/811/201/16 та від 19.10.2020 у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивачем, в порушення вимог п.5 ч.5 ст. 160 КАС України не надано до суду наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, звернення до відповідача з приводу вирішення освітленого питання в позасудовому порядку.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст. 122, 160, 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати підстави для поновлення строку;

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1816 грн., на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати до суду докази звернення позивача до Військової частини А0501 з приводу проведення виплат позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю. О. Супрун