Рішення № 94700785, 27.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2021 року № 520/3791/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Дробязги Т.В.,

за участю: представника відповідача – Гончаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6590/926/2НПУАВ/П/ТД-ФС Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.40) від 31 жовтня 2019 року, складену у відношенні ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2020 здійснено перехід в загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Біловій О.В.

Ухвалою суду від 02.11.2020 прийнято до розгляду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Алчевських, 40, код ЄДРПОУ 39779919) про скасування постанови. Вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, розпочати розгляд справи спочатку, призначено підготовче засідання.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені з численними процедурними порушеннями, внаслідок порушення норм матеріального права при проведенні заходу контролю. Позивач також зазначив, що його не було повідомлено ані про розгляд його справи відповідачем, ані про винесену Постанову, про які він дізнався з листа виконавчої служби.

Відповідач не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначивши про дотримання процедури проведення контрольного заходу та виявлення в ході його проведення фактів прихованих трудових відносин з рядом осіб. Під час інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_2 проходить стажування у гуртожитку другий день на посаду вахтера, що було підтверджено позивачем, трудовий договір не укладений. Трудовий договір з вказаною особою було укладено 10.10.2019. Крім того позивачем допущено до роботи маляра ОСОБА_3 , який виконував роботи по фарбуванню кімнати та коридору на другому поверсі приблизно 3 дні. Трудовий договір не укладався.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник, адвокат Писаренко Є.В. – не прибули, про час дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду представник позивача направив заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, Гончаренко А.С. - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Інспекторами праці 01.10.2019 здійснено вихід за місцем фактичного здійснення господарської діяльності позивача з метою проведення інспекційного відвідування.

Підставою призначення вказаного інспекційного відвідування слугувало звернення громадянина ОСОБА_3 № Ш-872/УГЛ від 30.08.2019, № Ш-929/УГЛ від 11.09.2019.

У зв`язку з надходженням таких звернень керівником органу контролю - відповідача було видано наказ № 1694 від 26.09.2019 про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ; місце фактичного здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

На підставі наказу було оформлено направлення №02.04-03/3005 від 26.09.2019 року, дійсне з 26.09.2019 року.

У зв`язку із відсутністю документів, передбачених законодавством про працю, перевіряючим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК6590/926/НП від 01.10.2019 та надана вимога про надання документів № ХК6590/926/НД від 01.10.2019 до 07.10.2019, інспекційне відвідування було зупинено до 07.10.2019.

07.10.2019 ФОП ОСОБА_1 на виконання вказаної вимоги надав наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, розпорядження про прийняття на роботу працівника - ОСОБА_2 , повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу, особову картку Ф. П-2 працівника, табелі обліку використання робочого часу працівника з 01.01.2019 по 01.10.2019.

Оскільки позивач не надав відповідачу особисті пояснення щодо працівника ОСОБА_3 , які були запитані у вимозі, та у зв`язку з необхідністю отримання особистих пояснень ФОП ОСОБА_1 щодо працівника ОСОБА_2 інспектором праці складено акт № ХК6590/926/2НП від 07.10.2019 та надана вимога про надання документів № ХК6590/926/2НД від 07.10.2019 до 09.10.2019.

09.10.2019 інспекторами праці ГУ Держпраці у Харківській області складено акт № ХК6590/926/2НП/АВ, яким встановлено порушення позивачем ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, та винесено припис про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П.

Не погодившись із приписом позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 по справі №520/14313/19 частково задоволено позов; скасовано припис ГУ Держпраці у Харківській області від 09.10.2019 № ХК6590/926/2НП/АВ/П в частині зобов`язання усунути порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_3 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнено на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Харківській області відшкодування судового збору у розмірі 960,50 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалено у цій частині нове рішення, яким скасовано припис ГУ Держпраці у Харківській області від 09.10.2019 № ХК6590/926/2НП/АВ/П у частині зобов`язання усунути порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_2 . Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпраці у Харківській області відшкодування судового збору у розмірі 2 401,25 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 520/14313/19 з підстав того, що Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, Верховний Суд не відступав від такого висновку та у цій справі не вбачає підстав для відступу.

31.10.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХК6590/926/2НПУАВ/П/ТД-ФС у відношенні ФОП ОСОБА_1 , яку направлено позивачу засобами поштового зв`язку.

Позивач не погодився з постановою Головного управління Держпраці у Харківській області та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності прийняття спірної постанови, суд виходить з таких норм діючого законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення передбачено, що Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007р. № 877-ІУ “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-ІУ “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” та Законом України від 08.09.2004 № 1986 “Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві”

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

-подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

-виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

-перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

-звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

-доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

-настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини другої зазначеної статті проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Судом з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивачем було оскаржено до суду припис, винесений відповідачем за результатами зазначеного інспекційного відвідування. За результатами розгляду справи №520/14313/19 скасовано припис ГУ Держпраці у Харківській області від 09.10.2019 № ХК6590/926/2НП/АВ/П в повному обсязі – як щодо зобов`язання усунути порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_3 , так і щодо ОСОБА_2 .

Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.09.2020 по справі №520/14313/19 встановлено, що відповідачем не надано суду доказів погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, з огляду на підставу проведення такої перевірки, що відповідно до приписів статті 6 Закону №877-V є передумовою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Колегія суддів ДААС, враховуючи при прийнятті зазначеної постанови висновки Верховного Суду в постановах від 12.06.2018 року, 20.09.2018 року у справах №№ 821/597/17, 810/1438/17, дійшла висновку, що відсутність відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийнятих за її результатами рішень протиправним. Акт, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічну позицію щодо застосування норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення органами Держпраці інспекційних відвідувань викладено також в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 818/585/17.

В результаті перегляду Другим апеляційним адміністративним судом рішення першої інстанції було встановлено, що відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, чим вчинив протиправні дії щодо прав та інтересів позивача, які підлягають захисту шляхом скасування припису про усунення виявлених порушень № ХК6590/926/2НП/АВ/П від 09.10.2019 року, оскільки він, з огляду на встановлені у справі обставини, є незаконним.

Верховний Суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження по справі №520/14313/19 зазначив про таке.

«Ключовим питанням у справі є необхідність погодження з центральним органом виконавчої влади інспекційного відвідування з додержанням законодавства про працю, яке проводиться органом державного нагляду (контролю) за зверненням фізичної особи.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 виклав висновок щодо застосування ст. 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» про таке:

«<…> Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, у абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.».

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення першої інстанції відповідно до висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 809/799/17.

Верховний Суд не відступав від такого висновку та у цій справі не вбачає підстав для відступу».

Відтак, обставини відсутності у відповідача погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення інспекційного відвідання ФОП ОСОБА_1 та непред`явлення такого погодження перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) позивачу встановлено рішеннями судів у справі № 520/14313/19, які набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані обставини також не були спростовані відповідачем в ході розгляду даної справи та доводять протиправність проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування, за результатами якого винесено спірну постанову від 31.10.2019 № ХК6590/926/2НПУАВ/П/ТД-ФС.

Підставою для прийняття спірної постанови є встановлені під час проведення заходу державного нагляду (контролю) порушення позивачем вимог трудового законодавства.

Проте, встановлення таких порушень відбулося в порядку, не передбаченому чинними законами України, а відтак без наявних на то повноважень органу державного нагляду (контролю) - відповідача.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при розгляді даної справи необхідно врахувати висновок колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблений у постанові по справі № 826/17123/18 від 21.02.2020.

Так, у вказаній Постанові від 21.02.2020 Верховний Суд зробив висновок про наступне: «Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Верховний Суд також у постановах від 20.09.18 по справі 810/1438/17, від 12.06.2018 по справі № 812/597/17, від 26.04.2019 по справі № 806/252/16 зробив висновок, що порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками проведення перевірки.

Вказана правова позиція сформульована щодо загального порядку надання судом оцінки підставам позову та обставинам, встановленим під час розгляду справи, щодо наслідків порушень процедури проведення перевірок та порушень, що виявлені в ході таких перевірок, доказової значущості актів, складених за результатами таких перевірок, підхід до яких є тотожним при оскарженні винесених за результатами перевірок актів індивідуальної дії, в тому числі у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

Відтак, вказаний порядок оцінки підстав позову та обставин, встановлених під час розгляду справи, доказів по справі та обсягу дослідження їх судом має бути застосований у справі, що розглядається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення відповідачем порушень, зазначених у акті перевірки, який є підставою для видання спірної постанови, відбулося в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного з порушенням приписів чинних законодавчих норм.

Таким чином, порушення, виявлені відповідачем під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного без наявних на те повноважень, не можуть бути підставою для винесення постанови про накладення штрафу, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а спірний акт індивідуальної дії є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч.1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХК6590/926/2НПУАВ/П/ТД-ФС Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд.40) від 31 жовтня 2019 року, складену у відношенні ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у розмірі 2503,80 (дві тисячі п`ятсот три гривні 80 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.02.2021.

Суддя Білова О.В.