Рішення № 94700666, 08.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 р. № 520/17487/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Харківської області від 23 вересня 2020 р. №1959919/14364800 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 31 серпня 2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток» (код ЄДРПОУ 14364800);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 серпня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток» (код ЄДРПОУ 14364800) днем її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.09.2020 №1959919/14364800, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 31.08.2020 на суму 476805,73 грн в т.ч. ПДВ 79467,62 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях з контрагентом ТОВ «Компресорна техніка» та з рішенням комісії центрального рівня №52873/14364800/2 від 30.09.2020 з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкової накладної, реєстрація якої відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв`язку з чим, просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 серпня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток» днем її подання на реєстрацію.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія зазначеної ухвали надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового та електронного відправлення.

Представник першого відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, згідно наданого до суду відзиву на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що приймаючи спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної контролюючий орган виходив з того, що позивачем не надано первинних документів на розблокування податкової накладної, що є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Представник другого відповідача, Державної податкової служби України, відзив на позов не надав, причин неможливості подання не повідомив.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача 19.01.2021 надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав свою правову позицію.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Фірма "Восток" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 14364800.

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1959919/14364800 від 23.09.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фірма "Восток" було виписано за правилами першої події (передплата за послуги) податкову накладну №5 від 31.08.2020, яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації (а.с. 29).

Проте, позивач зазначає, що реєстрацію вищевказаної податкової накладної контролюючим органом було зупинено та запропоновано надати пояснення та первинні документи на підтвердження господарської операції.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки -фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судом встановлено, що позивачем в процесі здійснення господарської діяльності було складено за правилами першої події (передплата послуг) податкову накладну №5 від 31.08.2020, яку було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації.

Так, контролюючим органом реєстрація податкової накладної №5 від 31.08.2020 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом також встановлено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 31.08.2020 зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної №5 від 31.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ "Фірма "Восток" 17.09.2020 до контролюючого органу було надіслано пояснення та копії документів, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, які підтверджують реальність здійснення операції по вказаній податковій накладній (а.с. 31-47).

Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1959919/14364800 від 23.09.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Фірма "Восток" було надіслано до Державної податкової служби України скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішенням комісії Державної податкової служби України від 30.09.2020 №52873/14364800/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних залишено без змін.

Підставою для залишення рішення без змін зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "Фірма "Восток" є : 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали.

Так, між ТОВ "Фірма "Восток" (Виконавець) та ТОВ "Компресорна техніка" (Замовник) був укладений договір транспортного експедирування №ТЕ-ФВ-КТ-001/02-17 від 27.02.2017 (а.с. 12-16).

Згідно до п. 6.2 Договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.01.2020, підставою для проведення розрахунків по даному Договору є підписаний Сторонами Акт про надання транспортно-експедиторських послуг та оригінал товарно-транспортної накладної з підписами (печатками) вантажовідправника та вантажоодержувача.

Відповідно п. 6.4 Договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.01.2020, датою платежу вважається дата списання коштів з рахунку ТОВ «Компресорна техніка» (Замовника).

Пунктом 6.2.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 03.01.2020, встановлено, що в разі отримання від Замовника Виконавцем заявки на значну кількість перевезень, виконавець (ТОВ "Фірма "Восток") має право вимагати попередню оплату за перевезення вантажів (а.с.17).

31.08.2020 ТОВ «Компресорна техніка» відповідно до умов Договору №ТЕ-ФВ-КТ-001/02-17 від 27.02.2017 здійснено передплату послуг ТОВ "Фірма "Восток" у сумі 476805,73 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період 31.08.2020 та карткою рахунку бухгалтерського обліку позивача №361 від 31.08.2020 (а.с. 18-19, 20).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін.

Отже, на виконання вказаної вимоги Податкового кодексу України, ТОВ "Фірма "Восток" було складено податкову накладну №5 від 31.08.2020, виписану на адресу ТОВ "Компресорна техніка" на суму 476805,73 грн в т.ч. ПДВ 79467,62 грн, яку позивач намагався зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт часткового надання послуг позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Компресорна техніка» підтверджується Актом надання транспортно-експедиторських послуг №41 від 31.08.2020 за Договором №ТЕ-ФВ-КТ-001/02-17 від 27.02.2017 в розмірі 161690,98 грн, в т.ч. ПДВ 26948,50 грн (а.с. 21), реєстром товаро -транспортних накладних, складених під час виконання договору (а.с. 22-23) та вибірково товаро-транспортними накладними (а.с. 24-26).

Як зазначено позивачем у позові та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, під час надання послуг за Договором, з метою перевезення вантажів ТОВ "Фірма "Восток" використовував як залучений на умовах оренди, так і власний транспорт, а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF АХ3496ET та спеціалізований вантажний сідловий тягач Volvo АХ6211EM, копії свідоцтв про реєстрацію яких долучені до матеріалів справи (а.с. 27-28).

Надалі позивачем на виконання договору було надано послуги контрагенту, які були оформлені шляхом складання Актів наданих послуг щодо надання транспортно-експедиторських послуг №52 від 30.09.2020 та № 64 від 31.10.2020 (а.с. 52-58), проте наведені Акти не могли бути подані під час направлення позивачем для реєстрації податкової накладної, оскільки на дату її складання відповідні послуги ще не були надані. А отримані позивачем від контрагента кошти, що підтверджується наданими позивачем відповідачам документами, є передплатою за договором.

Суд зазначає, що вказані первинні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Щодо тверджень Головного управління ДПС у Харківській області про те, що позивачем по податковій накладній, стосовно якої виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, визначених в п. 5 Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідачем ніяким чином не спростовані доводи позивача, що поданими ним разом з електронним «Повідомленням №1» копіями первинних документів належним чином доводиться, що в межах укладеного між ТОВ «Фірма «Восток» та ТОВ «Компре сорна техніка» договору про транспортно-експедиторські послуги позивачем надавалися відпо відні послуги, а також 31.08.2020 отримано передплату від контрагенту за договором в розмірі 476805,73грн, що є першою подією для складання податкової накладної.

Разом з тим суд зазначає, що як вбачається з оскаржуваного рішення конкретного переліку документів, які не надано позивачем, рішення від 23.09.2020 не містить, а в ньому зазначені лише загальні посилання на відсутність невизначених документів.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №1959919/14364800 від 29.09.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з контрагентом ТОВ "Компресорна техніка" є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а вимога зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 серпня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток» (код ЄДРПОУ 14364800) днем її подання на реєстрацію, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності прийнятих ними рішень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" підлягають задоволенню.

Представником позивача 03.02.2021 до канцелярії суду подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16 вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн та на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи, представником позивача надано до матеріалів справи: копію Договору про надання правової допомоги від 20.11.2020, копію акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 29.01.2021 та платіжне доручення №1073 від 02.02.2021 про оплату послуг за вищезазначеним договором.

Згідно з п. 1.3 Договору від 20.11.2020 зміст послуг включає в себе: збір та правовий аналіз інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; розроблення стратегії захисту інтересів клієнта під час вирішення справи; надання клієнту усних та письмових консультацій, висновків та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються розгляду та вирішення справи; складання необхідних для вирішення справи процесуальних документів, скарг, претензій, позовних заяв (зустрічних позовних заяв) тощо; виконання окремих доручень клієнта, що стосується вирішення справи; представництво клієнта в місцевому та апеляційному адміністративних судах, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, в органах державної влади, установах, на підприємствах та організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються вирішення справи.

Відповідно до копії долученого до матеріалів справи акту виконаних робіт від 29.01.2021 за договором про надання правової допомоги, адвокат надав, а клієнт прийняв та сплатив наступні послуги на 6000,00 грн: правовий аналіз справи (вивчення та аналіз положень чинного законодавства, судової практики тощо), надання правового висновку 4 години - 2000,00 грн (500 грн/год.); підготовка, складання адміністративного позову, формування додатків до позову 6 годин - 3000,00 грн (500 грн/год.); підготовка, складання відповіді на відзив 1 година - 500,00 грн (500 грн/год.); консультації, участь у нарадах із клієнтом під час вирішення справи 1 година - 500,00 грн (500грн/год.).

Щодо надання представником позивача консультацій, участі у нарадах із клієнтом під час вирішення справи, за які визначена сума 500,00 грн, суд зауважує, що надані представником позивача докази не містять в собі жодних обґрунтувань стосовно наданих послуг, адвокатом не наведено детальний опис таких консультацій, їх взаємозв`язок з розглядом справи, оскільки справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

При цьому, зі змісту наданих доказів суд не має можливості встановити, стосовно яких саме питань адвокатом було надано зазначені послуги та який об`єм наданої послуги.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір у даній справі підлягав сплаті в розмірі 2102,00 грн, проте позивачем було сплачено 4204,00 грн.

Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.

Враховуючи приписи статті 134, статті 139 КАС України та задоволення вимог адміністративного позову, суд приходить до висновку, що розмір витрат, які підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, за оплату судового збору складає 2102,00 грн та оплату витрат на правничу допомогу складає 5500,00 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 14364800) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Харківської області від 23 вересня 2020 р. №1959919/14364800 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 31 серпня 2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 31 серпня 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Восток» днем її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 14364800) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 1051,00 (тисячу п`ятдесят одна) грн 00 коп. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2750,00 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Восток" (пров. Університетський, буд. 1, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 14364800) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) суму сплаченого судового збору у розмірі 1051,00 (тисячу п`ятдесят одна) грн 00 коп. та суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2750,00 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин