Рішення № 94700650, 08.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р. справа №820/202/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ліля» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому, з урахуванням заяви про зменшення вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0000211414, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 551974,34 грн. (основний платіж 441579,47 грн., штрафні (фінансові) санкції 110394,87 грн.), з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000211414 від 28 грудня 2017 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0000211414 щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 358243,83 грн.

Справу № 820/202/18 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у цій справі залишено без змін.

08.12.2020 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позову зазначено, що із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 28 грудня 2017 року №0000211414 в частині щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 358243,83 грн., позивач не згоден, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині, у зв`язку з тим, що при визначенні відповідачем суми податкового зобов`язання за 2016 рік не надано доказів в підтвердження обґрунтованого та правомірного визначення позивачу податку на об`єкти літери А-2 площею 1356,9 кв.м., літери Е-2 площею 2395,3 кв.м., літери Ж-3 площею 2004,4 кв.м., літери М-1 площею 1404,8 кв.м., літери Ж-2 площею 912,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зокрема, у спірних правовідносинах тип інших об`єктів був визначений працівниками контролюючого органу у спосіб виходу за податковою адресою ТОВ фірма «Ліля» (61128, м. Харків, пр-т Льва Ландау, буд.151-В), в результаті якого контролюючий орган дійшов висновку про належність позивачу за вказаною адресою готельно-ресторанного комплексу.

Також зазначає, що належних та допустимих доказів наявності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про реєстрацію за позивачем права власності на нежитлову будівлю літери “К-1” площею 9302,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не надано.

Ухвалою суду від 10.12.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що викладені в адміністративному позові доводи не відповідають фактичним обставинам справи, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з тим, що платник податків є власником будівель, які підпадають під визначення об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Наполягав на правильному обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Ліля” з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 01.01.2015-31.12.2016 роки.

Результати перевірки оформлені актом від 06.12.2017 №23608/20-40-14-14-09/2122657.

У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником порушень (у контексті предмету оскарження): п.п. 266.2.1 ст. 266, п.п. 266.3.3 ст.266, п.п. 266.7.5 ст. 266 Податкового кодексу України у спосіб заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за рахунок не справляння податку за нежитлову будівлю літери “А-2” площею 1356,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за нежитлову будівлю літери “Е-2” площею 2395,3 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва – проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, за нежитлову будівлю літери “Ж-3” площею 2004,4 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва - проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, за нежитлову будівлю літери “М-1” площею 1404,8 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва - проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, за нежитлову будівлю літери “Ж-2” площею 912,00 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва - проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, за нежитлову будівлю літери “К-1” площею 9302,2 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва - проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В.

28.12.2017 контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення №0000211414 про збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 551974,34 грн. (основний платіж – 441579,47 грн., штраф – 110394,87 грн.).

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся до суду.

Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до вимог п.п.14.1.129-1. п.14.1 ст.14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є: будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;ґ) будівлі промислові та склади;д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;є) інші будівлі.

За приписами п.п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таким чином, визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі) та тип об`єкта (тобто тип будівлі).

20 січня 2015 року Харківською міською радою 36 сесії 6 скликання прийнято рішення №1793/15 «Про внесення змін до 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року №126/22 «Про врегулювання питання справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України» встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб відповідно до таблиці, наведеній у положенні про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у м. Харкові до типу нежитлової нерухомості віднесено будівлі готельні, будівлі офісні, будівлі торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

Даним рішенням встановлено ставки податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості за 1 кв.м. залежно від цільового призначення об`єктів нежитлової нерухомості.

З долучених до матеріалів справи відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно судом встановлено, що позивачу на праві власності належать: нежитлова будівля літери “А-2” площею 1356,9 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва – проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, нежитлова будівля літери “Е-2” площею 2395,3 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва – проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, нежитлова будівля літери “Ж-3” площею 2004,4 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва – проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, нежитлова будівля літери “М-1” площею 1404,8 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва – проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, нежитлова будівля літери “Ж-2” площею 912,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

У акті перевірки від 06.12.2017 №23608/20-40-14-17-09/21212657 зазначено, що при виході за податковою адресою ТОВ фірма "Ліля" встановлено, що за цією адресою знаходиться готельно-ресторанний комплекс.

В підтвердження віднесення об`єкту за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва - проспект П`ятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В до готельного типу та правомірності визначення позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідачем надано: принтскрін з АІС «Податковий аудит» по ПП «Три А», принтскрін з АІС «Податковий аудит» по ОСОБА_1 , витяг з АС «Виторги по РРО за 2015 по ОСОБА_1 », витяги з АС «Виторги по РРО за 2016 по ОСОБА_1 », витяг з АС «Виторги по РРО за 2015 по ПП «Три А», витяг з АС «Виторги по РРО за 2016 по ПП «Три А» (а.с. 55-60).

Відповідно до службової записки від 15.06.2018 №468/20-40-14-14-20 (а.с. 54), згідно з наявними інформаційними ресурсами ГУ ДФС у Харківській області в господарському об`єкті, розташованому за адресою: м. Харків, пр. Льва Ландау, буд. 151-В, з 19.07.2012 здійснює діяльність з надання послуг готелю ПП «Три А» (податковий номер 32675764).

Вказано, що діяльність здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі Міnі-500.02МЕ, зареєстрованого у встановленому порядку з фіскальним номером 2037002655 від 24.07.2012.

Зазначене приміщення використовується ПП «Три А» на підставі договору оренди з ТОВ фірмою «Ліля» (податковий номер 21212657).

За вказаною адресою з 01.07.2015 здійснює діяльність з надання послуг готелю ФО-П ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Діяльність підприємцем також здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі Міnі-Т400МЕ, зареєстрованого у встановленому порядку з фіскальним номером 3000134513 від 03.07.2015.

Також, контролюючий орган надав копію службової записки управління обслуговування платників від 27.03.2017 №199/20-40-08-01-16 щодо суб`єктів господарювання, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, контролюючий орган пов`язує цільове призначення об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 із здійсненням ПП «Три А» та ФО-П ОСОБА_3 діяльності з надання послуг готелю.

Оцінивши вказані обставини, суд зазначає, що будь-яка діяльність вказаних суб`єктів не надала нових та/або додаткових обґрунтованих підстав вважати, що нежитлова будівля літери “А-2” площею 1356,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літери “Е-2” площею 2395,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літери “Ж-3” площею 2004,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літери “М-1” площею 1404,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлова будівля літери “Ж-2” площею 912,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 беззаперечно відносяться до розділу: будівлі готельні (з них: готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку).

Тому суд зазначає, що відповідач на власний розсуд здійснив визначення цільового призначення зазначених об`єктів оподаткування без належного дослідження правовстановлюючих документів.

Щодо оподаткування нежитлової будівлі літери “К-1” площею 9302,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Станом на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відносно вказаного об`єкту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний лише запис про арешт нерухомого майна за ухвалою господарського суду, тобто застосування процедури забезпечення позову при відправленні правосуддя у господарській справі.

Належних та допустимих доказів наявності в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно записів про реєстрацію за позивачем права власності на нежитлову будівлю літери “К-1” площею 9302,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не надано та судом не встановлено.

Оцінюючи аргумент відповідача наведений у відзиві про те, що перебування у власності позивача об`єкту нерухомого майна літ. К-1 загальною площею 9302,2 кв.м. підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі №53/314-09 суд зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі №53/314-09 скасовано, прийнято нове судове рішення. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2010 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року у справі №53/314-09 залишено без змін. Отже, відповідач не може посилатися на рішення господарського суду Харківської області від 22.06.2009 року у справі №53/314-09, оскільки таке рішення скасовано. Інших доказів перебування у власності позивача об`єкту нерухомого майна літ. К-1 загальною площею 9302,2 кв. м. відповідачем не надано.

Отже, встановлені обставини та відповідні їм докази не доводять обґрунтованого та правомірного визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" (61128, місто Харків, пр. Льва Ландау, буд. 151-В, код ЄДРПОУ 21212657) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0000211414 в частині щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та штрафних санкцій в сумі 358243,83 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" судовий збір у сумі 5373 (п`ять тисяч триста сімдесят три) грн. 65 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов