Рішення № 94700630, 08.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 р. № 520/17257/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Богомольця, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо відмови в поданні до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подати до Міністерства внутрішніх справ України комплект поданих позивачем документів та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої суми, в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та направити його до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для видання наказу про виплату такої допомоги.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ. 10.09.2014 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження служби. 19.10.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а також ступінь втрати працездатності 70% одноразово. 28.10.2016 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області із заявою та документами, передбаченими п.7 Порядку №850 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності. Листом від 11.11.2020 позивачу повідомлено, що матеріали до МВС не направлялися через невідповідність умовам, передбаченим п.4 Порядку №850. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.04.2014 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, що підтверджується протоколом про призначення пенсії за пенсійною справою № 2003013531 (МВС) від 30.04.2014.

10.09.2-14 позивачеві було встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №121935 позивачу з 19.10.2016 було встановлено ІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

28.10.2016 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області із заявою та документами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом від 11.11.2020 №501/119-29-2/01-2020 відповідач повідомив позивача, що виплата одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції проводиться відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850. Відповідно до вимог Порядку, як зазначив відповідач, не передбачено подання ліквідаційною комісією матеріалів до МВС України, що суперечать вимогам Порядку. З наданих позивачем матеріалів вбачається невідповідність п.4 Порядку, а саме, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата повожиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У випадках, коли після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, призначення ОГД зазначеним Порядком не передбачено. Тобто, як повідомив відповідач, заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги разом з матеріалами до МВС не надсилались.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Станом на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ були чинними норми Закону України від 20.12.1990 р. № 565-XII "Про міліцію".

Згідно пункту 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 07.11.2015 р.) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 (в подальшому - Порядок № 850).

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850.

Матеріалами справи підтверджено, що захворювання позивача, що стало підставою для встановлення ІІ групи інвалідності, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Положеннями пункту 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Таким чином, обов`язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що питання про призначення та отримання одноразової грошової допомоги належить до компетенції Міністерства внутрішніх справ України, а в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України у Харківській області.

Згідно із пунктом 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктами 10, 11 Порядку № 850 передбачено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Отже, компетенція УМВС України у Харківській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги обмежується складенням та поданням до МВС України відповідного висновку щодо виплати грошової допомоги, а також перерахуванням суми виплати грошової допомоги на рахунок заявника. Однак, таке перерахування можливе лише на підставі відповідного рішення МВС України.

МВС України наділене правом прийняти одне з двох рішень: про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в призначенні такої допомоги, проте, із матеріалів справи вбачається, що відповідач, не прийнявши жодного з зазначених вище рішень за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, а листом від 11.11.2020 надана відповідь на звернення.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 30.01.2018 р. по справі № 822/1579/17 та від 19.02.2019 р. по справі 802/498/18-а.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Згідно із Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищевказане та те, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цих органів, а отже, суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем фактично не розглянуто, одного з двох можливих рішень не прийнято, тобто, допущено протиправну бездіяльність.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, вимога адміністративного позову в частині зобов`язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої суми, в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та направити його до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області для видання наказу про виплату такої допомоги, є такою, що спрямована на майбутнє, тобто на відносини, відносно яких на даний момент відсутні докази того, що вони будуть порушені суб`єктом владних повноважень, оскільки предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Богомольця, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо відмови в поданні до Міністерства внутрішніх справ України документів та висновку про виплату грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подати до Міністерства внутрішніх справ України комплект поданих ОСОБА_1 документів та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко