Рішення № 94700571, 01.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3913/20

01 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

позивача: ОСОБА_2 ;

представника позивача: Джус О.В.;

представника відповідача: Смільської В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо відмови ОСОБА_2 в переході з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з 14 лютого 2020 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності, однак їй у цьому було відмовлено. Однак позивачка вказує на те, що право на вибір пенсії їй гарантовано чинним законодавством, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Ухвалою судді від 04.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №500/3913/20.

28.12.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (аркуші справи 31-34), в якому просить відмовити в задоволенні позову та, серед іншого вказує, що позивачка звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії із зміною виду розрахунку по інвалідності та дорахування стажу, однак оскілки сплата внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачкою не проводилась, стаж нею не набувався, відповідно підстав для проведення перерахунку пенсії із дорахуванням стажу підстав немає. Також вказує, що 14.02.2020 року позивачка звернулась із заявою про зміну виду розрахунку по інвалідності, а не із заявою про перехід на пенсію по інвалідності.

Ухвалою суду від 28.12.2020 розгляд справи було відкладено.

04.01.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив (аркуші справи 46-49), в якому вказує на те, що зверталась до відповідача саме із заявою про перехід на пенсію по інвалідності, що підтверджується відповіддю Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 02 липня 2020 року, якою її повідомлено у відмові в переході на пенсію по інвалідності, з огляду на те, що такий перехід призведе до зменшення розміру пенсії, з 1747 грн 08 коп. зменшиться до 1712 грн 00 коп. Зазначає, що підтвердження страхового стажу в даному спорі не є доцільним, так як при стажі, який зарахований при призначенні пенсії вона має право перейти в будь-який час на пенсію по інвалідності.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачці з 01.07.199 призначено пенсію по інвалідності.

14.02.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності у зв`язку із встановлення їй інвалідності ІІ групи.

У зв`язку із незадоволенням вказаної заяви позивачка 23.06.2020 звернулася на Урядову гарячу лінію.

За результатами даного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 02.07.2020 №1323-1326/Ш-02/8-1900/20 повідомило позивачку проте, що розмір її пенсійної виплати становить 1747,08 грн. За інформацією відділу з питань перерахунків пенсі №12 Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити цей вид пенсії їй недоцільно, оскільки розмір пенсійної виплати з урахуванням доплати до мінімальної пенсійної виплати буде меншим, за той, який обчислено на даний час та становитиме 1712,00 грн (аркуші справи 13-14).

08.07.2020 позивачка повторно звернулася на Урядову гарячу лінію.

За результатами даного звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 20.07.2020 №1491-1480/Ш-02/8-1900/20 вказало позивачці про те, що вичерпну відповідь по її зверненні було надано листом від 02.07.2020 №1323-1326/Ш-02/8-1900/20, та продублювало наведену у даному листі інформацію.

30.09.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повідоми їй чи при зарахуванні періоду навчання в Тернопільському кооперативному технікумі з 01.09.1971 по 28.06.1973 чи збільшиться її страховий стаж, чи доцільно їй переходити на пенсію по інвалідності ІІ групи, чи збільшиться розмір її пенсії, чи потрібно їй писати ще одну заяву для переведення на даний вид пенсії.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 21.10.2020 №5936-5860/Ш-02/8-1900/20 повідомив, що зарахувати до страхового стажу період навчання у Тернопільському кооперативному технікумі з 01.09.1971 по 28.06.1973 немає підстав, оскільки прізвище в дипломі не співпадає з прізвищем позивачки, а документів про зміну прізвища з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_4 " нею не надано.

25.11.2020 позивачка особисто звернулася в громадську приймальню ГУ ПФУ в Тернопільській області, де їй, зокрема, повідомили, що їй ще раз потрібно написати заяву про перехід з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності.

Однак позивач не погоджується із такими діями відповідача тому звернулася до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно до ч.1 ст. 43 Закону №1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (ч.1 ст.44 Закону №1058).

Згідно із ч.4 ст. 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до ч.5 вказаної статті документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, згідно з п.1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.2005 №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 розділу IV Порядку №22-1).

Згідно із пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (пункт 1.7 Порядку №22-1).

Як зазначалося вище, позивачці з 01.07.1999 призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком та після встановлення їй інвалідності ІІ групи ОСОБА_2 звернулася 14.02.2020 до відповідача із заявою про перерахунок з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності, однак в здійсненні вказаного перерахунку їй неодноразово було відмовлено.

Обґрунтовуючи свої відмови відповідач вказував на те, що після здійснення перерахунку розмір пенсійної виплати з урахуванням доплати до мінімальної пенсійної виплати буде меншим, за той, який обчислено на даний час.

Однак, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для відмови у перерахунку пенсії, як зменшення розміру пенсійної виплати після його здійснення.

При цьому суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що 14.02.2020 року позивачка звернулась із заявою про зміну виду розрахунку по інвалідності, а не із заявою про перехід на пенсію по інвалідності та проте, що їй необхідно знову подати до пенсійного органу відповідну заяву, оскільки матеріалами справи підтверджено, а саме листом відповідача від 02.07.2020 №1323-1326/Ш-02/8-1900/20 (аркуші справи 13-14), що 14.02.2020 позивач зверталась до відповідача саме із заявою про переведення на пенсію по інвалідності.

Крім цього, доказів того, що 14.02.2020 позивачка зверталася до відповідача із заявою не встановленого зразка, який не відповідає вимогам додатку 3 Порядку №22-1 відповідачем не надано.

Також, суд вважає хибним посилання відповідача на те, що оскільки позивач не здійснювала сплати страхових внесків і стаж нею не набувався, тому відсутні підстави для здійснення перерахунку із дорахуванням стажу, оскільки у даному випадку предмет позову стосується здійснення перерахунку з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності у зв`язку із встановленням позивачці ІІ групи інвалідності, а не у зв`язку із набуттям нею належного страхового стажу після її призначення.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачці у в перерахунку з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності з 14 лютого 2020 року відповідач діяв не в межах та не у спосіб визначений законом, а тому такі дії слід визнати неправомірними.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивачки, суд приходить до висновку, що слід зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з 14 лютого 2020 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію по інвалідності з 14 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 по інвалідності з 14 лютого 2020 року та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баранюк А.З.