Рішення № 94700151, 05.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2021 року м. Рівне №460/2990/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРади адвокатів Рівненської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна асоціація адвокатів України про визнання відмови незаконною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ради адвокатів Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна асоціація адвокатів України про визнання незаконною відмову відповідача у поновленні права позивача на зайняття адвокатською діяльністю та зобов`язаня відповідача внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права позивача на зайняття адвокатською діяльністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, зокрема на те, що з 1993 року набув статус адвоката і здійснював адвокатську діяльність до липня 2015 року. Повідомив, що 15.07.2015 подав заяву до Ради адвокатів регіону про зупинення його діяльності у зв`язку з обранням його членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Так, на підставі цієї заяви його адвокатська практика була зупинена. Після закінчення повноважень, як члена ВККСУ він звернувся до Ради адвокатів Рівненської області з заявою, в якій просив поновити його адвокатську діяльність шляхом внесення відповідних відомостей в Єдиний реєстр адвокатів України. Однак відповідач відмовив йому у здійсненні таких дій у зв`язку з тим, що ним у його зверненні не було зазначено відомостей передбачених пунктом 3.1 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, не подано додаткових нотаріально посвідчених документів, а також саме таке звернення було подано з пропущенням строку визначеним цим порядком. Вважає, що така відмова відповідача є протиправною, оскільки Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлює лише одну вимогу для відновлення адвокатської діяльності зупиненої адвокатом за власним бажанням, а саме подання ним відповідної заяви до Ради адвокатів регіону, як це було зроблено позивачем. Натомість у відповідача після отриманням такого звернення виникає обов`язок з наступного дня включити відомості до ЄРАУ про поновлення його адвокатської діяльності, який ним безпідставно невиконаний. Підкреслює, що вимог стосовно подання додаткових документів, або щодо форми і змісту заяви про поновлення адвокатської діяльності чинне законодавство не встановлює. Відтак, причин у відповідача для не включення інформації про поновлення позивачем адвокатської діяльності не було. Наголошує, що невнесення до ЄРАУ таких відомостей відповідачем з формальних, надуманих підстав перешкоджає здійсненню ним професійної діяльності. З наведеного просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що дії відповідача щодо не включення відомостей до ЄРАУ про поновлення адвокатської діяльності позивача є правомірними з огляду на таке. Пояснив, що наповнення такого реєстру інформацією здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, який затверджений Радою адвокатів України. Так, до такого реєстру в обов`язковому порядку вносяться відомості у разі поновлення адвокатом своєї професійної діяльності. Для включення такої інформації до Реєстру суб`єкт звернення повинен подати відповідну заяву до Ради адвокатів регіону, зазначивши у ній відомості і долучивши необхідні документи передбачені нормами вказаного вище порядку, що не було виконано позивачем. Також повідомив, що адвокат зобов`язаний протягом трьох днів повідомити Раду адвокатів регіону про зміни у його статусі, зокрема про необхідність поновлення його діяльності, подавши відповідну заяву про внесення змін до ЄРАУ. Водночас вказаний строк не був дотриманий позивачем при поданні ним заяви до відповідача. Додатково повідомив, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримано ОСОБА_1 з порушенням чинного законодавства, а тому дані стосовно нього до ЄРАУ вноситись не можуть. З тих підстав вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна асоціація адвокатів України подала свої пояснення на позовну заяву, в яких заперечила проти задоволення позовних вимог. Суть такого документу загалом зводиться до аргументів вже викладених у відзиві на позов відповідача.

Інші заяви по суті спору від учасників справи не надходили.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.06.2020.

Ухвалою суду від 01.06.2020 відкладено підготовче судове засідання на 16.06.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкладено підготовче судове засідання на 15.07.2020.

Ухвалою суду від 15.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 12.08.2020, яке в подальшому відкладено на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відкладено підготовче судове засідання на 13.10.2020.

Ухвалою суду від 13.10.2020 постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04.11.2020, яка в подальшому відкладена на 16.12.2020.

16.12.2020 у судовому засіданні розгляд справи відкладено до 27.01.2021.

У судове засідання, призначене на 27.01.2021, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Позивач через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

За приписами частини першої статті 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом встановлено наступні обставини: 1) неявка у судове засідання відповідача не є першою; 2) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи; 3) відповідач повідомив суд про причини неявки; 4) причини неявки визнано судом неповажними.

Суд зазначає, що причини неявки у судове засідання учасника справи можуть визнаватися поважними виключно у випадку, коли такі причини є об`єктивними та виникли з непереборних підстав, що не залежать від учасника справи.

Суд констатує, що вказані відповідачем у клопотаннях причини неявки не є поважними, з огляду на те, що Рада адвокатів Рівненської області не обмежена представництвом її інтересів виключно однією особою.

Зокрема, згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом другим частини третьої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою.

Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Тому, враховуючи подане клопотання позивача про розгляд справи без його участі та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

З`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

ОСОБА_1 08.06.1993 склав присягу адвоката України та на підставі рішення Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.06.1993 №1 та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1 від 25.12.1993 (а.с.166-167).

Надалі рішенням ІІІ з`їзду адвокатів України від 03.07.2015 позивача обрано членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (а.с.177).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України адвокатська діяльність ОСОБА_1 зупинена за його заявою від 15.07.2015 у зв`язку з несумісністю (а.с.168).

Відповідно до наказу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі-ВККСУ) від 16 липня 2015 року №322-к/тр позивача з 16.07.2015 зараховано до штату Комісії на посаду члена Комісії (дисциплінарна палата) (а.с. 178).

16.06.2019 наказом №279-к/тр ОСОБА_1 відраховано зі штату ВККСУ з 02.07.2019 у зв`язку із закінченням строку, на який його обрано (а.с.183)

Після закінчення повноважень члена Комісії позивач 19.08.2019 звернувся до Ради адвокатів Рівненської області із заявою, в якій просив поновити його право на заняття адвокатською діяльністю з наступного дня після надходження цієї заяви з підстав та в порядку передбачених п.1 ч.4 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та внести відповідні зміни до Єдиного реєстру адвокатів України (а.с. 184).

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 22.08.2019 №287 повідомив позивачу, що надіслана ним заява не відповідає вимогам Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України (далі-ЄРАУ) від 17.12.2012 №26 (далі-Порядку №26), а тому відсутні підстави для внесення змін до ЄРАУ про поновлення права заявника на адвокатську діяльність.

Зокрема, за нормами п.п.3.1.,3.2., 4.6. Порядку №26 для внесення змін до ЄРАУ відомостей про поновлення на заняття адвокатською діяльністю адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення змін до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену ЄРАУ.

Також зазначено, що відповідно до п. 4.11. Порядку №26 у випадку надсилання адвокатом заяви про внесення будь-яких змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ засобами поштового зв`язку справжність підпису адвоката на заяві засвідчується нотаріально і до заяви додаються нотаріально завірені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та інші документи, передбачені цим порядком.

16.09.2019 позивач повторно звернувся до Ради адвокатів Рівненської області із заявою про поновлення його адвокатської діяльності і внесення у зв`язку з цим відповідних відомостей до ЄРАУ (а.с.185). При цьому, справжність підпису ОСОБА_1 була засвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с.185). Додаткових документів до заяви позивачем не надавалось.

Відповідно до витягу з ЄРАУ у профайлі позивача наявна така інформація: його прізвище, ім`я та по-батькові, номер і дата видачі свідоцтва про право на зайняття ним адвокатською діяльністю, адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку, інформація про зупинення ним адвокатської діяльності (а.с. 168).

Однак листом від 17.09.2019 №343 відповідач поінформував позивача, що надіслана ним заява про внесення змін до ЄРАУ не відповідає вимогам Порядку №26, а саме не містить відомостей передбачених п. 3.1. статті 3, п. 4.5., п. 4.6, п. 4.11. цього Порядку, відтак у Ради адвокатів Рівненської області не має підстав для внесення до ЄРАУ змін про поновлення права заявника на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 186).

Не погоджуючись с такою відмовою викладеною у листі відповідача від 17.09.2019 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року№ 5076-VI (далі – Закону № 5076-VI)визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Згідно зі статтею 1 цього Закону № 5076-VI адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі, зокрема: подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Водночас в силу вимог пункту 4 частини 1 статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється: у разі зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

З аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що єдиною умовою встановленою законодавцем для поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, яка зупинена на підставі власної заяви адвоката є подання ним заяви про поновлення такої діяльності до відповідної ради адвокатів регіону. Обов`язку адвоката подавати будь-які додаткові документи до цієї заяви або вимоги до її форми і змісту цим Законом не встановлено. Натомість у Ради адвокатів регіону після отриманням такого звернення виникає обов`язок з наступного дня включити відомості до ЄРАУ про поновлення адвокатської діяльності заявника.

Разом з тим, частиною 1 статті 46 Закону № 5076-VI визначено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Згідно з пунктом 1.6 статті 1 Положення про Раду адвокатів Рівненської області затвердженого рішенням Ради адвокатів України №25 від 26.02.2016 діяльність цієї Ради поширюється на територіально-адміністративну одиницю – Рівненську область.

Відповідно до частин 1-5 статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:

1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку;

5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

У пункті 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, Рада адвокатів Рівненської області є уповноваженим органом самоврядування адвокатів на внесення відомостей до ЄРАУ, зокрема і щодо поновлення адвокатської діяльності.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону № 5076-VI Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Згідно з підпунктами 1.1.-1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 зі змінами (далі-Порядок №26) Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Пункт 2.1. Порядку №26 Відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.

Пунктом 2.8 Порядку № 26 визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку № 26 до ЄРАУ вносяться такі відомості про адвокатів:

3.1.1. Прізвище, ім`я та по батькові адвоката;

3.1.2. Номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про його видачу (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

3.1.3. Найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку;

3.1.4. Адреси робочих місць адвоката (із зазначенням основної та/або додаткових адрес робочого місця), номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти;

3.1.5. Інформація про зупинення, припинення або поновлення права на заняття адвокатською діяльністю (зазначається у хронологічній послідовності та не підлягає вилученню, крім випадків передбачених Законом). Інформація відносно дисциплінарної відповідальності адвоката (вид дисциплінарного стягнення, строк застосування, підстава) у відповідному профайлі в Єдиному реєстрі адвокатів України обліковується в загальнодоступному вигляді протягом строку застосування дисциплінарного стягнення та 1 (один) рік після спливу його строку, за виключенням відомостей про позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, стан яких залишається незмінним.

3.1.6. Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішеннями Ради адвокатів України або внесення яких вимагається командами програмного забезпечення бази даних ЄРАУ, в тому числі відмітки про сплату внесків та електронна адреса, електронний варіант фотокартки адвоката, інформація про підвищення кваліфікації, які є обов`язковими для внесення адміністраторами ЄРАУ.

3.1.7. За заявою адвоката до ЄРАУ можуть бути внесені відомості щодо: додаткових адрес робочих місць, засобів зв`язку; помічників/стажистів адвоката; загального стажу адвокатської діяльності (на підставі документів, що підтверджують такий стаж, у тому числі довідки з КДКА регіону щодо роботи в колегії адвокатів до 1993 року); займаної посади в органах адвокатського самоврядування; категорій ведення справ; нагород (почесних звань, відзнак тощо); адрес його офіційних сторінок в соціальних мережах; моделі та серійного номеру комп`ютерної техніки, що використовує адвокат; характеристик та відповідних серійних номерів носіїв інформації, які використовує адвокат в своїй діяльності; транспорту, який використовує адвокат; логотипу та/або найменування веб-сайту АО, АБ, в якому адвокат здійснює адвокатську діяльність тощо.

Відповідно до підпункту 3.2. Порядку № 26 для внесення відомостей до ЄРАУ, вказаних в п.3.1., адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену в ЄРАУ.

Підпунктами 4.5., 4.6. Порядку № 26 передбачено, що у випадку зміни відомостей, які вносяться до ЄРАУ, адвокат зобов`язаний протягом трьох днів повідомити Раду адвокатів регіону про ці зміни, подавши відповідну заяву про внесення змін до ЄРАУ.

Заява про внесення змін до ЄРАУ подається адвокатом до Ради адвокатів регіону за адресою його робочого місця. Заява адвоката про внесення змін до ЄРАУ повинна містити відомості, передбачені п. 3.1. статті 3 цього Порядку.

Відповідно до підпункту 4.11. Порядку № 26 у випадку надсилання адвокатом заяви про внесення будь-яких змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ засобами поштового зв`язку, справжність підпису адвоката на заяві засвідчується нотаріально і до заяви додаються нотаріально завірені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та інші документи, передбачені цим Порядком

Підпунктом 1.6 Порядку № 26 передбачено, що Ради адвокатів регіонів та Рада адвокатів України забезпечують відповідність відомостей, що вносяться до ЄРАУ, даними документів, на підставі яких здійснюється їх внесення.

З аналізу наведених норм Порядку №26 вбачається, що поновлення зупиненої адвокатської діяльності адвоката проводиться не інакше, як шляхом внесення відомостей про поновлення такої діяльності в ЄРАУ Радою адвокатів відповідного регіону на підставі заяви, яка повинна містити відомості вказані в підпункті 3.1 цього Порядку.

Так, судом з`ясовано, що 16.09.2019 позивач повторно звернувся до Ради адвокатів Рівненської області із заявою про поновлення його адвокатської діяльності і внесення у зв`язку з цим відповідних відомостей до ЄРАУ. При цьому, справжність підпису ОСОБА_1 була засвідчена приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинець В.П. Додаткових документів до заяви позивачем не надавалось.

Однак листом від 17.09.2019 №343 відповідач поінформував позивача, що надіслана ним заява про внесення змін до ЄРАУ не відповідає вимогам Порядку №26, а саме не містить відомостей передбачених п. 3.1. статті 3, п. 4.5., п. 4.6, п. 4.11. цього Порядку, відтак у Ради адвокатів Рівненської області не має підстав для внесення до ЄРАУ змін про поновлення права заявника на заняття адвокатською діяльністю.

Тобто причинами для невнесення відомостей про поновлення адвокатської діяльності позивача слугувало те, що у його заяві від 16.09.2019 не було зазначено інформації передбаченої п. 3.1. Порядку №26, а також невчасне повідомлення позивачем про внесення вказаних змін.

Проте, суд не погоджується з такими діями відповідача з огляду на таке.

Так, позивач у відповідності до вимог та процедури, визначеної на той час законодавством 08.06.1993 склав присягу адвоката України та на підставі рішення Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.06.1993 №1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1 від 25.12.1993, а тому має гарантоване Законом № 5076-VI право на здійснення такої діяльності.

Надалі позивач був вимушений зупинити свою адвокатську практику у зв`язку з зарахуванням його до штату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на посаду члена Комісії (дисциплінарна палата).Після закінчення його повноважень на такій посаді ОСОБА_1 вирішив відновити свою професійну адвокатську діяльність.

Водночас однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію поновлення повноважень адвоката після їх зупинення є включення інформації про це до ЄРАУ та її відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, а не включення чи не відображення цієї інформації є безпосередньою перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.

Як було зазначено судом вище, єдиною умовою встановленою законодавцем для поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, яка зупинена на підставі власної заяви адвоката є подання ним заяви про поновлення такої діяльності до відповідної ради адвокатів регіону. Обов`язку адвоката подавати будь-які додаткові документи до цієї заяви або вимоги до її форми і змісту цим Законом не передбачено.

Крім того, у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлено випадків, в яких відповідач звільняється від обов`язку включити відомості про поновлення адвокатської діяльності за заявою адвоката поданою на підставі п.1 ч.4 ст.31 цього Закону.

До того ж, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що у заяві позивача не було вказано відомостей передбачених п.3.1. Порядку №26, оскільки зазначення такої інформації зумовлена лише необхідністю наповнення профайлу адвоката в ЄРАУ актуальною інформацією про нього.

Так, в зверненні були зазначені: прізвище, ім`я та по-батькові позивача та місце здійснення ним адвокатської діяльності.

Разом з тим інша інформація про позивача: номер і дата видачі свідоцтва про право на зайняття ним адвокатською діяльністю, номер засобу зв`язку, інформація про зупинення ним адвокатської діяльності містилась у його профайлі, що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з ЄРАУ і була відома відповідачу на дату розгляду його заяви.

Втім, найменування і місцезнаходження організаційних форм адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку у заяві дійсно було відсутнє, а в наведеному вище профайлі вказано, що діяльність зупинена за заявою від 15.07.2015 у зв`язку з несумісництвом.

У свою чергу відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Однак, суд вважає такий недолік незначним і таким, що не може переважати над дотриманням права позивача на здійснення професійної діяльності і не дає достатніх правових підстав відповідачу для невиконання його обов`язку щодо включення відомостей про поновлення діяльності позивача в ЄРАУ.

Стосовно доводів відповідача зазначених у листі у відповідь на заяву про невчасне повідомлення позивачем щодо необхідності внесення змін до ЄРАУ, то вони є непереконливими з огляду на те, що така бездіяльність адвоката не тягне негативні наслідки для нього у виді не включення певної інформації до реєстру.

Також недоречними є аргументи відповідача про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримано позивачем з порушенням чинного законодавства, а тому дані стосовно нього до ЄРАУ не вносяться, оскільки у листі відповіді позивачу така причина для не включення відомостей про поновлення адвокатської діяльності не вказувалась.

Відтак, орган адвокатського самоврядування не має жодних правових підстав обґрунтовувати правомірність своїх дій, шляхом зазначення додаткових доводів щодо їх здійснення у заяві по суті справи – відзиві на позовну заяву.

Разом з тим зазначені вище факти наразі не доведені жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, а свідоцтво позивача №1 від 25.12.1993 є дійсним, що не спростовано відповідачем.

Так само покликання відповідача на ненадання позивачем до заяви від 16.09.2019 в порушення пункту 3.2. Порядку №26 додаткових документів не заслуговує на уваги, оскільки посилання на порушення такої правової норми відсутнє у останньому листі від 17.09.2019 №343 надісланого у відповідь на заяву позивача від 16.09.2019.

Як з`ясовано судом, документи до звернення позивачем не додавались, а відтак не посвідчувались, натомість справжність підпису позивача на заяві була нотаріально посвідчена.

З наведеного суд констатує, що відповідач повинен був внести інформацію до ЄРАУ про поновлення адвокатської діяльності позивача, проте безпідставно не виконала свій обов`язок.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд наголошує, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у п. 165 рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) вказано, що: «приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 7 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом» (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. the United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16.12.1992 у справі «Нємець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (<…>), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28.05.2009).

Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, суд вважає, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.

Враховуючи наведене, оскаржувані дії відповідача щодо тривалого не внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про поновлення професійної діяльності позивача з формальних підстав фактично обмежило право позивача на здійснення адвокатської практики у порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, суд дійшов висновку, про задоволення позовної вимоги позивача у такій редакції: визнати протиправними дії Ради адвокатів Рівненської області щодо не поновлення права ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі поданої ним заяви від 16.09.2019, оскільки жодне рішення про відмову у поновленні його діяльності відповідачем не приймалось.

Щодо зобов`язання відповідача внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю суд вказує таке.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити дії на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і їх вчинення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на вчинення певних дій за наслідками розгляду звернення особи, але останні визнані судом протиправними з огляду на їх невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після визнання оскаржених дій протиправними.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу здійснити певні дії є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та протиправно не вчинив належних дій.

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи і не становить втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Також слід зазначити, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за зверненнями заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Так, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання ухвалити рішення.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача вчинити певні дії може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

У цих конкретних спірних правовідносинах судом з`ясовано, що на дату розгляду заяви позивача, обґрунтованих причин для невнесення відповідачем інформації до ЄРАУ про поновлення діяльності адвоката ОСОБА_1 не існувало.

З наведеного, враховуючи дотримання суб`єктом звернення всіх необхідних умов для задоволення його заяви, а також неспроможність відповідача протягом тривалого часу належним чином вирішити неодноразові заяви позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Ради адвокатів Рівненської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю. Таким чином спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідач не фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 840,80 грн сплачена відповідно до банківської квитанції від 22.04.2020 (а.с. 5) безпосередньо з Ради адвокатів Рівненської області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів Рівненської області (вул. Директорії, 3, оф.1, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 38756487), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна асоціація адвокатів України (вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 38488439) про визнання незаконною відмову відповідача у поновленні права позивача на зайняття адвокатською діяльністю та зобов`язаня відповідача внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права позивача на зайняття адвокатською діяльністю - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ради адвокатів Рівненської області щодо не поновлення права ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України на підставі поданої ним заяви від 16.09.2019.

Зобов`язати Раду адвокатів Рівненської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про поновлення права ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Ради адвокатів Рівненської області (вул. Директорії, 3, оф.1, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 38756487) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 лютого 2021 року.

Суддя У.М. Нор