Рішення № 94699813, 05.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2021 року м. Рівне №460/7450/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 доУправління Укртрансбезпеки в Рівненській області Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №215813 та визнання протиправним нарахування плати за проїзд згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №835 від 07.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2020 разом з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів загального користування №7835 від 07.08.2020 отримала постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №215813 від 22.09.2020. У вказаній постанові стверджується про порушення ФОП ОСОБА_1 об 11:45 год 07.08.2020 на 137 км автодороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів вимог ст.48 «Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.16 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у зв`язку з чим до неї застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн., а на підставі розрахунку - нараховано плату за проїзд в розмірі 561 Євро. Позивач не погоджується з даною постановою та нарахуванням плати за проїзд, оскільки наполягає, що ніколи не порушувала правил перевезення вантажів автомобільними дорогами України, в тому числі на 137 км. а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів. Крім того, у власності позивача немає жодного вантажного транспортного засобу. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019, стверджує, що саме власник транспортного засобу повинен нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт в частині здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів. А відтак, вважає, що відповідач у спірній постанові жодним чином не довів, що позивач є перевізником та/або власником транспортного засобу, а тому може бути належним суб`єктом відповідальності. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду у відповідача витребувано докази, що стали підставою для прийняття спірної постанови та встановлено строк для подання відзиву (а.с.18-19).

Ухвалою суду від 27.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.22-24).

Ухвалою суду від 11.12.2020 повторно витребувано в Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області докази, що витребувані ухвалою від 12.10.2020, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено (а.с.31-33).

14.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачі проти задоволення позову заперечили (а.с.34-42). На обґрунтування заперечень зазначили, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , здійсненого під час рейдової перевірки 07.08.2020, було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь складає 22,500 тон, при допустимому нормативі - 16 т. Водієм ОСОБА_2 не надано дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень. Водночас із наданих водієм вказаного транспортного засобу документів встановлено, що власником транспортного засобу є ОСОБА_3 , а згідно з товарно-транспортною накладною від 07.08.2020 № КЛ-129595 автомобільним перевізником вантажу є ФОП ОСОБА_1 . Стверджують, що відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів. Також зазначили, що зважування під час габаритно-вагового контролю вказаного вантажного транспортного засобу проводилося вагами пересувними автомобільними типу CHEKLOD FREEWEIGH, на який видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 26.05.2020 № 34-00/1108 з терміном дії до 26.05.2021 та сертифікат про відповідність від 23.08.2017 № РТ-025/2017. На думку відповідачів, оскаржувана постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Ухвалою суду від 21.12.2020 задоволено клопотання відповідачів від 14.12.2020 - продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву до 14 грудня 2020 року включно; замінено відповідача 1 у справі №460/7450/20 Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області його правонаступником - Поліським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (33013, місто Рівне, вулиця Небесної Сотні, 34) (а.с.91-93).

21.12.2020 на адресу суду надійшла заява представника позивача про збільшення підстав позову (а.с.87-89).

Ухвалою суду від 31.12.2020 заяву про збільшення підстав позову від 21.12.2020 повернуто позивачу без розгляду (а.с.98-98а).

31.12.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, яким просив витребувати у відповідачів оригінал товарно-транспортної накладної №КЛ589266 від 07.08.2020 для огляду в суді, оскільки позивач сумнівається в існуванні такого документу в цілому, та у випадку ненадання оригіналу такого документа відповідачами - визнати надану до суду копію товарно-транспортної накладної недопустимим доказом у відповідності до ч.6 ст.94 КАС України (а.с.90).

Ухвалою суду від 31.12.2020 в задоволенні клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів – відмовлено. Витребувано у вантажоодержувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопривід Інвест Груп" та зобов`язано надати суду належним чином засвідчену копію товарно-транспортної накладної №КЛ-129595 від 07.08.2020, розгляд справи відкладено (а.с.96-97).

Ухвалою суду від 15.01.2021 задоволено заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Зупинено примусове стягнення з ФОП ОСОБА_1 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №215813 від 22.09.2020 - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №460/7450/20 (а.с.121-123).

20.01.2021 на виконання вимог ухвали суду від 31.12.2020 ТОВ «Кроноспан Рівне» (попереднє найменування – ТОВ «Технопривід Інвест Груп») надало суду витребувані докази (а.с.131-133).

Ухвалою суду від 30.01.2021 закрито провадження в частині позовних вимог – про визнання протиправним нарахування плати за проїзд згідно з розрахунком плати за проїзд №835 від 07.08.2020.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.10.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №26040000000006706. Видами діяльності підприємця за КВЕД є 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт (а.с.20, 63).

07.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області відповідно до направлення на перевірку №009097 від 31.07.2020 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 31.07.2020 на 137 км а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» проводилась рейдова перевірка транспортних засобів усіх форм власності та видів діяльності, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом (а.с.56, 57).

Під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 (а.с.53).

Водій вказаного транспортного засобу, ОСОБА_2 надав для перевірки посадовим особам управління наступні документи: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ марки DAF, модель CF 85, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , товарно-транспортну накладну від 07.08.2020 №КЛ-129595 (а.с.53,54).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідачем встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 22,5 т, при допустимих 16 т.

Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 07.08.2020, час зважування 11:17 год. (а.с.49).

На підставі талону про зважування від 07.08.2020, контролюючими особами управління Укртрансбезпеки складено довідку про результати габаритно-вагового контролю від 07.08.2020 №034953, якою зафіксовано навантаження на осі, тон: 1) 15 та 2) 22,5, повна маса транспортного засобу 37,5 тон (а.с.51).

07.08.2020 посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №227525, згідно з яким під час перевірки виявлено порушення: "під час перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових норм (навантаження на здвоєну вісь становить 22,5 т при допустимих 16 т) перевізник не забезпечив водія дозволом, який дає право на рух автодорогами України з перевищенням допустимих вагових норм, чим порушив вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за які передбачена абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" – перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу" (а.с.48).

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностями фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №034835 від 07.08.2020 (а.с.50).

14.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області на адресу позивача надіслано письмове повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 22.09.2020 о 10:00 год. (а.с.46). Вказане повідомлення отримане позивачем 18.09.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.47)

22.09.2020 заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №215813, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" на підставі абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, застосовано штраф у сумі 34000 грн. (а.с.43). 24.09.2020 вказана постанова була направлена на адресу позивача (а.с.44).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст.34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм є саме автомобільний перевізник.

Натомість позивач у позовній заяві наголошує, що не є ні власником транспортного засобу, щодо якого 07.08.2020 здійснювалася перевірка, ні автомобільним перевізником в розумінні положень Закону №2344-ІІІ, а тому застосування до неї адміністративно-господарського штрафу згідно з постановою №215813 від 22.09.2020 є протиправним та безпідставним.

Таким чином, спірним питанням в межах розгляду даної справи є встановлення факту наявності у ФОП ОСОБА_1 статусу автомобільного перевізника в розумінні Закону №2344-ІІІ на час проведення 07.08.2020 рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 на 137 км а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів».

Так, за визначеннями, наведеними у ст.1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).

Згідно положень цих Правил, перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п.11.1 Правил №363).

Судом встановлено, що 07.08.2020 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 за замовленням ТОВ “ККНК Технобуд” транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 здійснено перевезення вантажу (щебнево-піщаної суміші 0-70 мм) водієм ОСОБА_2 вантадоодержувачу ТОВ "Технопривід Інвест Груп", що підтверджується товарно-транспортною накладною №КЛ-129595 від 07.08.2020 (а.с.54).

Копія вказаної товарно-транспортної накладної була надана водієм посадовим особам відповідача під час перевірки та долучена відповідачем до матеріалів справи.

У зв`язку з сумнівами позивача у достовірності такої накладної та доводами про недопустимість цього доказу у справі, суд ухвалою від 31.12.2020 витребував у вантажоотримувача ТОВ “Технопривід Інвест Груп” належним чином засвідчену копію товарно-транспортної накладної №КЛ-129595 від 07.08.2020.

Надана на виконання вимог ухвали суду ТОВ “Кроноспан Рівне” (раніше - ТОВ “Технопривід Інвест Груп”) копія товарно-транспортної накладної від 07.08.2020 №КЛ-129595, оформлена у відповідності до вимог законодавства, аналогічна тій, що долучена відповідачем до відзиву, та містить інформацію в графі "Автомобільний перевізник" - ФОП ОСОБА_1 . (а.с.132).

Будь-яких доказів, що зазначена товарно-транспортна накладна є нечинною, чи обґрунтованих сумнівів в її достовірності позивачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

При цьому, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань одним з видів діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт.

З огляду на наведене, у суду відсутні сумніви, що у спірних правовідносинах ФОП ОСОБА_1 є автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-ІІІ та особою відповідальною за порушення законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів. Натомість твердження позивача про зворотне не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними в ній доказами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.33 Закон №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі- Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як вже зазначалося судом раніше, відповідно до вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

За підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Також положеннями п.3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.16-18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.08.2020 посадовими особами відповідача був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, автомобільним перевізником вантажу якого є ОСОБА_1 , що передбачало визначення його фактичної маси із застосуванням зважувального обладнання.

Після проведення зважування сформовано талон від 07.08.2020 (час зважування 11:17 год.), згідно з яким зафіксовано навантаження на осі:1) 7150 кг; 2)7850 кг; 3)11200 кг; 4) 11300 кг (а.с.49). Тобто, навантаження на здвоєну вісь склало 22,5 т (11200+11300) при допустимому 16 т .

Вказане також підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю№034953 від 07.08.2020 , де зазначено тип транспортного засобу, як такий, що має здвоєні осі ( п.п.5 п.5 довідки) , і відображено результати вагового контролю, відповідно до якого навантаження на здвоєну вісь становить 22,5 т (п.6) (а.с.50).

На виконання п.20 та п.21 Порядку №1567 за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2020 №227525, яким зафіксовано порушення: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водночас перевіркою зафіксовано, що документи, передбачені ч.4 ст.48 Закону №2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.

В силу приписів абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ відсутність в автомобільного перевізника вищевказаних документів, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, є достатньою правовою підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що розмір штрафу в сумі 34000 грн. відповідає вимогам абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Щодо фізичних властивостей вантажу (щебнево-піщаної суміші), який є сипучим (подільним), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 №363 (далі – Правила № 363), на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Так, відповідно до пп. 8.14-8.15 Глави 8 Правил №363 завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил № 363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (п. 8.21 Глави 8 Правил № 363).

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, оскільки навантаження на здвоєну вісь склало 22,500 т при допустимих 16 т, тобто з перевищенням понад 20% від нормативних параметрів, то суд погоджується з правомірністю застосування до позивача оспорюваного адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, стосовно аргументів позивача щодо зважувального обладнання, яке було задіяне у габаритно-ваговому контролі транспортного засобу позивача, то матеріали справи свідчать, що зважування транспортного засобу здійснювалось автоматичним приладом для зважування транспортних засобів в русі, тип засобу вимірювальної техніки “Ваги пересувні автоматичні "CHEKLODE FREEWEIGH”.

Відповідно до п.12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що на зазначений засіб вимірювальної техніки ДП "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано сертифікат №РТ-025/2017 від 23.08.2017 (а.с.62). Згаданий засіб вимірювальної техніки пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, що підтверджується копією свідоцтва №34-00/1108 від 26.05.2020, свідоцтво чинне до 26.05.2021 (а.с.61). Отже, станом на 07.08.2020 (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.

Щороку даний ваговий комплекс проходить повірку, що підтверджено відмітками у Розділі 17 "Відомості про результати періодичної повірки" до Інструкції по експлуатації до ваг пересувних автомобільних, долучених представником позивача до матеріалів справи (а.с.107-112).

Так, з вказаного Додатку Д судом встановлено, що державна повірка ваги автомобільної для зважування в русі, яка була задіяна при габаритно-ваговому контролі транспортного засобу позивача, проводилася систематично протягом 2008-2020 років.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку, має відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, у зв`язку із чим є придатним до застосування. Відтак, доводи позивача, що "наявне проходження габаритно-вагового контролю слід вважати завідомо недійсним", "наявні підстави вважати незаконним здійснення габаритно-вагового контролю" не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи.

Аналогічний висновок щодо оцінки таких обставин викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09.08.2019 в справі № 819/586/16.

Стосовно тверджень позивача про те, що зважування транспортного засобу було здійснено з порушенням технічних характеристик, визначених п. 3.2.1 Інструкції по експлуатації ваг автомобільних "CHEKLODE FREEWEIGH”, згідно з якими найбільша межа зважування обох вагових платформ становить 30 т, а однієї вагової платформи - 15 т., то такі повністю спростовуються даними, зазначеними у талоні зважування від 07.08.2020 (а.с.49), який свідчить про відсутність перевищення найбільшої межі зважування як на одну платформу (найбільше значення - 11300 кг, а отже не перевищує 15 т), так і на обидві платформи.

З приводу посилання позивача на те, що матеріали перевірки не містять інформації про засіб вимірювальної техніки, яким проводилось зважування, то суд зазначає, що реквізити Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - затверджені додатком №3 до Порядку №1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком №1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207. Зазначені документи, складені відповідачем за встановленими цими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Також, суд зауважує, що нормами чинного законодавства про автомобільний транспорт не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів щодо відповідності зважувальних приладів встановленим стандартам. Іншими словами, ненадання посадовими особами управління Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність їхніх дій та відсутність права використовувати відповідне зважувальне обладнання.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, при прийнятті постанови від 22.09.2020 №215813 про застосування до позивача штрафу в розмірі 34000 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.

З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 слід відмовити.

Підстави для застосуванні положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вулиця Небесної Сотні, 34, місто Рівне, 33013) та Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, проспект Перемоги, 14, місто Київ, 14) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.09.2020 №215813 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000,00 грн, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 05 лютого 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима