Рішення № 94699655, 02.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5377/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Грігорян А.Р.,

представника відповідача (ГУ ДПС у Полтавській області) - Кошляк А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" /надалі також - позивач; ТОВ "Стімс Плюс"/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі також відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області/, Державної податкової служби України /надалі також відповідач; ДПС України/, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 19.08.2020 та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 19.08.2020, подану ТОВ "Стімс Плюс";

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідачів № 1892616/42591157 від 02.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

- скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та виключити ТОВ "Стімс Плюс" з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Товариство обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що незважаючи на те, що у відповідача були наявні всі первинні документи для реєстрації податкової накладної в ЄДПН, ним було прийнято рішення №1892616/42591157 від 12.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Окрім того, позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки відповідач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, всі розрахунки проводяться виключно в безготівковій формі через розрахунковий рахунок згідно рахунків та договорів. Відповідачем протиправно зупинено реєстрацію податкової накладної №3 від 19.08.2020.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду письмовий відзив на позов разом з доказами в його обґрунтування та доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву на позовну заяву справа буде вирішена на підставі наявних в ній доказів. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

02.11.2020 та 25.11.2020 до суду від представників відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, у яких представники відповідачів заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що комісією ДПС України відповідно до пункту 6 Порядку №1165 прийнято рішення 1892616/42591157 від 02.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, підстава - наявність в органах державної податкової служби України інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявив ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку. Крім того, наголошував, що віднесення платника податків до категорії ризикового є дискреційним повноваженням податкового органу, а рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку відносно ТОВ "Стім Плюс" відсутнє, тому такі дії податкового органу є лише службовою діяльністю, така інформація може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючого органу відповідними посадовими особами. Відповідно інформація що надійшла за результатами податкового контролю не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому законом порядку. Звертає увагу, що відповідачем рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 19.08.2020 не приймалося, а тому право позивача взагалі не було порушене.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року повторно витребувано у відповідача Державної податкової служби України письмовий відзив на позов разом з доказами в його обґрунтування та доказами надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Витребувано у відповідача Державної податкової служби України: податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податків (ТОВ "Стімс Плюс", код ЄДРПОУ 42591157) ризикових операцій; рішення Державної податкової служби України про відповідність платника податків (ТОВ "Стімс Плюс", код ЄДРПОУ 42591157) критеріям ризиковості здійснення операцій, а також інформацію чи направлялось таке рішення платнику податків, якщо так - докази на підтвердження направлення, а також докази на підтвердження прийняття та підписання такого рішення датою його прийняття, у тому числі електронним цифровим підписом. Документи визначено надати безпосередньо до суду у строк до 24 листопада 2020 року. Підготовче засідання відкладено на 10:00 25 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень на 30 календарних днів. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено. Підготовче засідання відкладено на 10:00 28 грудня 2020 року.

Підготовче засідання, призначене на 28 грудня 2020 року, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача на 11 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 11 січня 2021 року закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:40 02 лютого 2021 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

У судове засідання 02 лютого 2021 року позивач не з`явився, представник позивача адвокат Колесніков В.О. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник ГУ ДПС в Полтавській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник ДПС України у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за даної явки.

Дослідивши пояснення представника відповідача, письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ "Стімс Плюс" зареєстроване як юридична особа 02.11.2018, номер запису 1 588 102 0000 017522, основний вид діяльності за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт /а.с. 83/.

15.07.2020 ТОВ "Стімс Плюс" складено податкову накладну №1, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.07.2020.

Вказану податкову накладну прийнято контролюючим органом, присвоєно реєстраційний номер 9178098686, але реєстрацію зупинено з причин того, що коди УКТЗЕД (ДК ПП товару) послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються/виготовляються та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій /а.с. 19/.

У подальшому 25.08.2020 податковим органом зареєстровано таблицю даних платника податку на додану вартість за №9209073355 та прийнято її до розгляду /а.с. 20, 21/.

27.08.2020 за результатами розгляду таблиці даних платника податку прийнято рішення №1871614/42591157 про її врахування /а.с. 22/.

28.08.2020 позивачем надано до податкового органу письмові пояснення разом з документами на підтвердження факту реального здійснення ТОВ "Стімс Плюс" господарських операцій по податковій накладній №1 від 15.07.2020 та докази безготівкових розрахунків з контрагентами /а.с. 23/.

01.09.2020 податковим органом прийнято рішення №1885103/42591157 про реєстрацію податкової накладної №1 від 15.07.2020 /а.с. 26/.

02.09.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення №1892616/42591157 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій /а.с. 27/.

19.08.2020 ТОВ "Стімс Плюс" складено податкову накладну №3, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.09.2020.

Вказану податкову накладну прийнято контролюючим органом, присвоєно реєстраційний номер 9232110869, але реєстрацію зупинено з причин того, що коди УКТЗЕД (ДК ПП товару) послуг 43.12, 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються/виготовляються та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій /а.с. 30/.

Позивач не погодився із вказаними рішеннями та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Крім того, пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №1165, таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Матеріалами справи встановлено, що 02.09.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято рішення №1892616/42591157 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість з підстав наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій /а.с. 27/.

Проте, відповідачем у відзиві не наведеної жодної вагомої обставини наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Посилання представника відповідача у своїх письмових поясненнях на той факт, що згідно наявної інформації в інформаційних системах ДПС ТОВ "Стімс Плюс" купує у ТОВ "Стімс" транспортні послуги, запчастини, дизельне паливо, скраплений газ та будівельні матеріали (арматура, труби, бетон), навантажувач, а реалізує транспортні послуги та послуги автокраном, для самостійного виконання транспортних перевезень, у підприємства недостатня кількість палива суд сприймає критично.

Так відповідачем не зазначено та не надано підтверджуючих доказів того, яким чином купівля ТОВ "Стімс Плюс" у ТОВ "Стімс" вищезазначених товарів та послуг та реалізація транспортних послуг та послуг автокраном, для самостійного виконання транспортних перевезень впливає на критерії ризиковості ТОВ "Стім Плюс" як платника податку.

Крім того відповідачем не надано до суду підтверджуючих доказів того, що посадовими особами податкового органу проводився який-небудь аналіз того, скільки ТОВ "Стімс Плюс" необхідно палива для здійснення самостійних транспортних перевезень, рівно як і не зазначено, який період надання таких послуг був врахований податковим органом.

Письмові пояснення відповідача щодо того, що керівник "Стімс Плюс" ОСОБА_1 одночасно є посадовою особою на ТОВ "Стімс", а по ланцюгу придбання керівник ТОВ "Стімс" ОСОБА_2 , одночасно є посадовою особою ТОВ ""Євробудінвест Плюс", який є основним постачальником у ТОВ "Стімс" взагалі логічно не співвідносяться з віднесенням господарських операцій ТОВ "Стімс Плюс" до критеріїв ризиковості. Жодних підтверджуючих доказів на підтвердження вказзаних обставин представником ДПС України до суду не надано.

Вказані обставини на переконання суду не можуть бути підставою віднесення ТОВ "Стімс Плюс" про здійснення платником податків ризикових операцій.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Разом із тим, відповідачем не надано суду жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, не наведеної жодної обставини здійснення платником податків ризикових операцій, рівно як і не додано жодного документального доказу на підтвердження виявленої невідповідності.

Окремо суд наголошує, що підстава прийняття оскаржуваного рішення від 02.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку, яка зазначена в рішенні №1892616/42591157 від 02.09.2020, а саме: "наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій" комісією ДПС України не конкретизована та чітко не означена у спірному рішенні.

Інших підстав для віднесення операцій здійснених ТОВ "Стімс Плюс" до ризикових відповідачем у спірному рішенні не зазначено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що від відповідача ухвалою суду від 16.11.2020, 11.01.2021 витребовувалась податкова інформація що свідчить про здійснення платником податків ТОВ "Стімс Плюс" ризикових операцій.

Доказів на виконання ухвал в цій частині відповідачем суду надано не було.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість №1892616/42591157 від 02.09.2020 із зазначенням підстави: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, у зв`язку з чим вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та виключити ТОВ "Стімс Плюс" з переліку ризикових суб`єктів господарювання суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не приймалося рішення про відповідність/невідповідність платника на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "Стімс Плюс".

Пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації в інформаційних ресурсах ДПС.

Віднесення платника податків до ризикових є дискреційним повноваженнями податкового органу. Суд наголошує, що рішення про відповідність платника податку ТОВ "Стімс Плюс" критеріям ризиковості відсутнє.

Висновки податкового органу щодо відповідності платника податку ТОВ "Стімс Плюс" критеріям ризиковості є відображенням дій посадових осіб відповідача, вони не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий висновок не порушує прав останнього.

Така інформація є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

У межах спірних відносин на думку суду безпосереднє викладення відповідачем суб`єктивного оціночного судження щодо здійснення ТОВ "Сітмс Плюс" ризикових операцій є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку ознаку платника податків не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, суд зазначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вказані висновки відповідають правовим висновкам, що викладені в постанові Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 03.03.2019 у справі №240/3665/19.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем рішенням про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.09.2020 №1885103/42591157 зареєстровано податкову накладну №1 від 15.07.2020 /а.с. 25/.

Крім того, представником ДПС України у своїх письмових поясненнях від 28.01.2021 зазначено, що станом на 22.01.2021 відсутня інформація про внесення до журналу ризикових платників відомостей про відповідність ТОВ "Стімс Плюс" критеріям ризиковості платника.

Відтак суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

А тому суд вважає, що права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, а відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 19.08.2020 та зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 19.08.2020, подану ТОВ "Стімс Плюс", суд зазначає наступне.

Так судом встановлено, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 19.08.2020, подану ТОВ "Стімс Плюс" відсутнє.

Крім того, як стверджує сам позивач, податкова накладна №3 від 19.08.2020 під час розгляду справи, а саме 22.12.2020 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішенням від 22.12.2020 №2252752/42591157 /а.с. 182/.

Пункт 19 частини першої статті 4 КАС України визначає, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В частині першій статті 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд наголошує, що саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

А тому, з огляду на те, що податкова накладна №3 від 19.08.2020 наразі зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується рішенням від 22.12.2020 №2252752/42591157 /а.с. 182/, рішення про відмову у реєстрації такої податкової накладної відповідачем не приймалось, як і не приймалось рішення про зупинення реєстрації такої податкової накладної, а позивачу лише направлено квитанцію з інформацією про зупинення та запропоновано надати пояснення - підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "Стімс плюс" за подання цієї позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 6306,00 грн на підставі платіжних доручень від 23.09.2020 №153, №154, №155 /а.с. 43-45/.

Отже, з урахування часткового задоволення позовних вимог, а саме задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України № 1892616/42591157 від 02.09.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" (вул. Ковпака, 29А, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 42591157) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1892616/42591157 від 02.09.2020 про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стімс Плюс" (вул. Ковпака, 29А, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 42591157) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (Дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 лютого 2021 року.

Суддя І.Г. Ясиновський