Рішення № 94699503, 08.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13521/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення стягнення матеріальної шкоди, вирішив задовольнити позовні вимоги частково.

І. Суть спору:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просила суд:

(1).Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 33767887, місцезнаходження: 67500, Одеська обл., смт Доброслав, Лиманський р-н, вул. Центральна, 33) щодо припинення виплати недієздатному ОСОБА_2 з 01.08.2020 р. допомоги, передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та скасувати його як незаконне.

(2).Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати недієздатному ОСОБА_2 з 01.08.2020 р. допомоги, передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», та зобов`язати відповідача поновити виплати допомоги, передбаченої цим Законом.

(3).Стягнути з Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області кошти на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю ОСОБА_2 , а саме не отриманої ОСОБА_2 грошової допомоги передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», починаючи з 01.08.2020 р. у повному обсязі.

(4). Зобов`язати Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області подати до суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до ст.382 КАС України та повідомити відповідача про відповідальність за неподання такого звіту , установлену частиною другої цієї статті.

(5). Допустити негайне виконання судового рішення.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

Позивач є опікуном недієздатного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , представляє його інтереси та звертається до суду від його імені.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю з дитинства І групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.12.2008 р. та довідкою МСЕК серії 2-18 ОВ №086516 від 14.05.2008 р.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.10.2005 р. ОСОБА_2 було визнано недієздатним , яке у подальшому було надано органу опіки та піклування для призначення йому опікуна.

Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 «Про призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , 1977 р.н ОСОБА_1 , 1973 р.н. призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 ».

Недієздатний ОСОБА_2 перебуває на обліку в опікунській раді при Управлінні соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області та до 01.08.2020 р. отримував соціальну допомогу у відповідності до Закону України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Однак починаючи з 01.08.2020 р. відповідач припинив виплату ОСОБА_2 передбачену Законом №№2109-ІІІ.

01.09.2020 р. позивач звернулася до відповідача з вимогою поновити виплату допомоги ОСОБА_2 , передбачену Законом №2109-ІІІ.

Відповідач листом від 09.09.2020 р. відмовив у задоволенні заяви позивача. Відмова обгрунтована тим, що позивач не являється опікуном ОСОБА_2 , оскільки рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 позивача призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 всупереч ст.60 ЦК України, та для призначення позивача опікуном вона має надати відповідачу судове рішення про призначення її опікуном ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що рішення відповідача щодо припинення виплати допомоги ОСОБА_2 , передбаченої Законом №2109-ІІІ є протиправним та порушує право недієздатного ОСОБА_2 на отримання державної допомоги, передбаченої законом, у зв`язку з чим воно належить до скасування у судовому порядку.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

07.12.2020р. суд, ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач є опікуном недієздатного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , представляє його інтереси та звертається до суду від його імені.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю з дитинства І групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.12.2008 р. та довідкою МСЕК серії 2-18 ОВ №086516 від 14.05.2008 р.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.10.2005 р. ОСОБА_2 було визнано недієздатним , яке у подальшому було надано органу опіки та піклування для призначення йому опікуна.

Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 «Про призначення опікуна недієздатному ОСОБА_2 , 1977 р.н ОСОБА_1 , 1973 р.н. призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 ».

Недієздатний ОСОБА_2 перебуває на обліку в опікунській раді при Управлінні соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області та до 01.08.2020 р. отримував соціальну допомогу у відповідності до Закону України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Однак починаючи з 01.08.2020 р. відповідач припинив виплату ОСОБА_2 передбачену Законом №№2109-ІІІ.

01.09.2020 р. позивач звернулася до відповідача з вимогою поновити виплату допомоги ОСОБА_2 , передбачену Законом №2109-ІІІ.

Відповідач листом від 09.09.2020 р. відмовив у задоволенні заяви позивача. Відмова обґрунтована тим, що позивач не являється опікуном ОСОБА_2 , оскільки рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 позивача призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 всупереч ст.60 ЦК України, та для призначення позивача опікуном вона має надати відповідачу судове рішення про призначення її опікуном ОСОБА_2 .

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Соціальна допомога це одна з основних форм підтримки суспільством осіб, чиє матеріальне становище не відповідає загальноприйнятому рівню забезпечення або є нижчим межі забезпеченості, визначеної законодавством. Соціальна допомога буває державною, благодійною, гуманітарною, грошовою або натуральною тощо. Державна допомога це гарантований саме державою рівень матеріальної підтримки громадян (грошова виплата).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, на отримання державної соціальної допомоги на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, визначається Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

особам з інвалідністю з дитинства I групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" та щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України.

Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у зв`язку із збільшенням прожиткового мінімуму.

Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з дня набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

В матеріалах справи наявна довідка до акту огляду МСЕК серія 2-18 ОВ № 086516 в якій зазначено, що ОСОБА_2 встановлена група інвалідності І, причина інвалідності з дитинства, інвалідність встановлена на безстроково (а.с.10).

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що 26.10.2005 р. рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.10.2005 р. по справі №2-1336/05р. ОСОБА_2 було визнано недієздатним.

22.05.2014 р. рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 ОСОБА_1 призначено опікуном недієздатного брата ОСОБА_2 в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , яка була його опікуном.

27.05.2015 р. рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі №504/1286/15-ц позивачу відмовлено у призначенні опікуном ОСОБА_2 .

Рішення у справі №504/1286/15-ц обґрунтоване, тим що позивач не порушує питання про призначення ОСОБА_2 недієздатним , так як дане питання вирішено рішенням суду ще у 2005 р. Крім того, суд приймає до уваги, що питання призначення її опікуном над ОСОБА_2 вирішено відповідно до рішення виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області затверджено висновок органу опіки та піклування.

Суд встановив, що з 2008 р. ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту як особа з інвалідністю з дитинства І групи та отримував відповідну державну соціальну допомогу. Однак з 01.08.2020 р. він припинив її отримувати. Позивач звернулася з заявою про поновлення соціальної виплати з дати припинення, а саме з 01.08.2020 р.

Відповідач листом від 09.09.2020 р. відмовив у задоволенні заяви позивача. Відмова обґрунтована тим, що позивач не являється опікуном ОСОБА_2 , оскільки рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 позивача призначено опікуном недієздатного ОСОБА_2 всупереч ст.60 ЦК України, та для призначення позивача опікуном вона має надати відповідачу судове рішення про призначення її опікуном ОСОБА_2 .

Порядок призначення опікуна або піклувальника визначено ст.63 ЦК України, відповідно до якої опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків установлених 60 цього Кодексу.

Суд зазначає що позивач 22.05.2014 р. рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради Комінтернівського району від 22.05.2014 р. №38 вже призначена опікуном ОСОБА_2 .

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу у поновленні соціальної виплати , а отже рішення відповідача викладене у листі №01-20/2634 від 09.09.2020 р. є протиправне та належить до скасування.

Крім того, суд робить висновок, що відповідач протиправно припинив виплату недієздатному ОСОБА_2 з 01.08.2020 р. допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити позивачу виплати передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» з 01.08.2020 р.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області кошти на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю ОСОБА_2 , а саме не отриманої ОСОБА_2 грошової допомоги передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», починаючи з 01.08.2020 р. у повному обсязі, суд вважає її передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив перерахунок та виплату соціальної виплати позивачу.

У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем, на підставі рішення суду у вказаній справі, перерахунку буде незгоден з нарахованою до сплати сумою соціальної виплати, вона не позбавлена права звернутися до суду із відповідним позовом.

Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачає негайне виконання рішення щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України, або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. За результатом розгляду вказаної справи суд не стягує з відповідача на користь позивача заборгованість, а зобов`язує поновити виплату. Таким чином, вказане рішення суду не належить до негайного виконання.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: « В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення .

Отже, суд вирішує питання про встановлення судового контролю з метою надання учасникам справи додаткових гарантій виконання судового рішення.

Суд вважає необхідним вжити заходи судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішення за результатами розгляду даної адміністративної справи звіт про виконання рішення по справі №420/13521/20 до Одеського окружного адміністративного суду.

VI. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання про їх розподіл судом не вирішується.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 33767887, місцезнаходження: 67500, Одеська обл., смт Доброслав, Лиманський р-н, вул. Центральна, 33) щодо припинення виплати недієздатному ОСОБА_2 з 01.08.2020 р. допомоги, передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю».

3.Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати недієздатному ОСОБА_2 допомоги, передбаченої Законом України від 16.11.2000 р. №2109-ІІІ «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», та зобов`язати відповідача поновити виплату допомоги з 01.08.2020 р., передбаченої цим Законом.

4.Зобов`язати відповідача надати в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням звіт про виконання рішення по справі №420/13521/20 до Одеського окружного адміністративного суду.

5.У решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління соціального захисту населення Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, адреса: 67500, Одеська обл., смт Доброслав, Лиманський р-н, вул. Центральна, 33, код ЄДРПОУ 33767887.

Суддя О.Я. Бойко

.