Ухвала суду № 94699417, 08.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1466/21

УХВАЛА

08 лютого 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним (незаконним) податкового повідомлення-рішення № 0010221-5007-1551 від 26.03.2019р., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним (незаконним) податкового повідомлення-рішення № 0010221-5007-1551 від 26.03.2019р.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки її подано із порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України та виявлені недоліки позовної заяви перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”).

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач заявляє позовні вимоги майнового характеру, проте, в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, не надає до суду належних доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги у встановленому законом розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020рік» установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.

Таким чином, з урахуванням вимог ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Відповідно до абзаців 1, 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПК України.

Вказані вище положення ПК України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПК України і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Водночас, суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020р. у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18.

Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п. 56.18 ст. 56 ПК України. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, у вказані постанові Верховний Суд також зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення датовано 26.03.2019р., а позовну заяву подано 02.02.2021р. (вх. № 1453/21), позивачем пропущено визначений ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду з цим позовом.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме: надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 р. за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним (незаконним) податкового повідомлення-рішення № 0010221-5007-1551 від 26.03.2019р., - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.

Суддя Г.П. Самойлюк