Рішення № 94699374, 08.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9377/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

сторін:

позивач: Калайда О.І. - за ордером

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 8) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 8), в якій позивач просив визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово - Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не проведення перерахунку та виплати з 01.02.2020 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення, не здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум; зобов`язати перерахувати та виплатити з 01.02.2020 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення; визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово -Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення та складових грошового атестату ОСОБА_1 , та не направлення до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки грошового атестату та довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 , складених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати,підвищення) та премії, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ№704 від 30.08.2017 для подальшого їхнього направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з моменту її призначення та зобов`язати Інститут Військово - Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» перерахувати розмір грошового забезпечення та складові грошового атестату, а також направити до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки грошовий атестат та довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, складені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії,визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати,встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 року для подальшого їхнього направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку основного розміру пенсії з моменту її призначення. Ухвалою від 28 вересня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив службу у інституті Військово - Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», та позивача було звільнено у запас за підпунктом «а» до пункту 2 частини п`ятої статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», з урахуванням вимог частини восьмої цієї ж статті, з правом носіння військової форми одягу з 02.08.2020 року.

Так, позивач зазначив, що протягом 2018 - 2020 р.р. при розрахунку розміру грошового забезпечення Позивача посадовий оклад та оклад за військовим званням та, відповідно, додаткові види грошового забезпечення та премія були обчисленні шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Також, позивач зазначив, що у зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням п. 1, п. 2 та п. 6 Постанови КМУ № 103, а відповідно з відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704 та п. 5 і додатку 2 Порядку №45, тобто у зв`язку зі змінами в законодавстві, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок з 01.02.2020 розміру його грошового забезпечення, в якій посадовий оклад та оклад за військовим званням, додаткові види грошового забезпечення та премія будуть визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020), на відповідний тарифний коефіцієнт, однак відповідач листом від 26.08.2020 № 460/2145 повідомив позивача про те, що посадовий оклад та оклад за військовим званням Позивачу було обчислено відповідно до чинного законодавства, а тому, на думку відповідача, у нього відсутні правові підстави для перерахунку та виплати грошового забезпечення позивача та виплат, належних йому при звільненні, а також оформлення нової довідки та грошового атестату.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення позивача, виплат, належних йому при звільненні, а також щодо відмови оформити з метою наступного подання до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до ГУ ПФУ в Одеській області нових грошового атестату та довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії для перерахунку пенсії позивача, з моменту її призначення, тому звернувся з даним позовом до суду.

До суду 27 жовтня 2020 року (вхід. № 44928/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позиція позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата є необґрунтованою, оскільки примітки до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не узгоджується з пунктом 3 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-УІІІ та не є нормами права, в зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 17 листопада 2020 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні суду.

Позивачем, в свою чергу, подано відповідь на відзив (вхід. № 49058/20 від 18.11.2020 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не просить здійснити перерахунок розміру його посадового окладу та окладу за військове звання виходячи 50 % мінімальної заробітної плати, а перерахувати ці складові та інші грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Тому позивач вважає, що його вимоги є ширшими, ніж про це зазначає відповідач і норми Закону № 1774-УІІІ.

Відповідач не надав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 11 грудня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 11 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 29 січня 2020 року на 10 годину 00 хвилин.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З цих підстав, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання 29 січня 2021 року суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, доповівши зміст відзиву на позовну заяву, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.11-12).

Відповідно до Витягу із наказу начальника Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (по стройовій частині) №131 від 08.07.2020 року, капітана 2 рангу ОСОБА_1 звільненого наказом Командувача військово-морських сил Збройних Сил України від 22 червня 2020 року №174 з військової служби у запас за п.п. «а» до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з урахуванням вимог ч. 8 цієї ж статті з правом носіння військової форми одягу, вважати таким, що з 08 липня 2020 року справи та посаду здав (а.с.19-20).

Суд встановив, що на заяву позивача листом від 25.08.2020 року вих. №160/2145 Інститут Військово - Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» повідомив позивача про те, що посадові оклади та оклади за військовим званням військовослужбовцям ЗСУ встановлюються відповідно до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року де пунктом 4 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військове звання визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 та за період проходження служби посадовий оклад та оклад за військове звання були встановлені в суворій відповідності до вищевказаної постанови, а тому для перерахунку грошового забезпечення та видачі грошового атестату відсутні підстави (а.с.14).

Судом досліджено копія довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача (а.с. 15-16), копія грошового атестату позивача від 30.07.2020 року № 460/1938 (а.с. 17-18)

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (в подальшому - Закон № 2011-XII), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України №2011-XII, військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до, цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. за №704 (в подальшому - Постанова № 704).

Згідно із п. 4 Постанови № 704 в первинній редакції (від 30.08.2017 року) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018 р.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018 року), п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова № 103), а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

При цьому зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, з 29.01.2020 р. (дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18) пункт 6 постанови КМ України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції.

З цих підстав позивач вважає, що у нього виникло право з 01.02.2020 року на перерахунок посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення на підставі первинної редакції п. 4 Постанови № 704, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13, 14.».

Оцінюючи наведені докази по справі, суд виходить із застосування норм права таким чином.

Так, з 29.01.2020 року пункт 4 Постанови № 704 діє в первинній редакції.

Проте, суд враховує, що згідно з п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні Положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Суд зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та п.4 Постанови № 704, у чинної редакції належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 Постанови № 704, суд не знаходить правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Посилання позивача на те, що позивач не просить здійснити перерахунок розміру його посадового окладу та окладу за військове звання виходячи 50 % мінімальної заробітної плати, а просить перерахувати ці складові та інші грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимоги позивача є ширшими, ніж про це зазначає відповідач і норми Закону № 1774-УІІІ, відхиляються судом, оскільки за змістом п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні Положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вбачається, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, тобто у будь-якому розрахунку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 відповідач діяв правомірно, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними та не належать задоволенню повністю.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення відповідачем витрат пов`язаних з викликом свідків та призначення експертизи, жодні судові витрати не належать компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (код ЄДРПОУ 26614030, місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, буд. 8) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 08» лютого 2021 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.