Рішення № 94699327, 05.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11336/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка виразилася у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за серпень, вересень та жовтень 2020 року;

- визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які виражені у висуванні вимог щодо необхідності для продовження виплати соціальної допомоги подати: нову заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги за нормами, які діяли до 01.07.2020 року; та нову заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року;

- зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, яка була призначена раніше, без подання необхідних документів, - за серпень, вересень, жовтень 2020 року, а також нараховувати та виплачувати дану допомогу щомісяця і у кожному наступному місяці на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року позовну заяву Городецького Максима Борисовича в інтересах малолітнього ОСОБА_2 залишено без руху.

У вказаній ухвалі судом роз`яснено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- уточненої позовної заяви з урахуванням вищевикладеного судом;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн. або зазначення обставин на підставі яких позивач звільнений від його сплати.

20.11.2020 року (вх.№ЕС/970/20) від позивача через систему «Електронний суд» до суду надано заяву «Про уточнення позовних вимог», з додатками, згідно переліку.

До вказаної заяви позивачем, зокрема, додано уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які знайшли своє відображення у листах Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м.Одеса вих.№10/16.41-зпі від 05 жовтня 2020 року та вих.№04-Г-53858-с/п від 21 жовтня 2020 року, і які виразились у висуванні ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику його сім`ї, незаконних вимог для підтвердження права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період дії карантину та її призначення на наступний період – подати дві заяви та необхідні документи, а саме:

- заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за нормами, які діяли до 01.07.2020 року;

- заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року;

2) зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради утриматися від вчинення вказаних дій до закінчення терміну здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка виразилась у невиконанні ним, починаючи з 01 серпня 2020 року, обов`язку автоматично щомісяця продовжувати виплату ОСОБА_1 як уповноваженому представнику сім`ї призначеної раніше щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям;

4) зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради сплатити ОСОБА_1 одноразово суму всіх невиплачених платежів даної допомоги за минулий період, починаючи з серпня 2020 року і до теперішнього місяця включно, а також виплачувати ОСОБА_1 щомісячно дану допомогу і у наступному періоді, починаючи з місяця, який йде за теперішнім, і включно до місяця, в якому закінчиться здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих ОСОБА_1 після закінчення терміну дії зазначених заходів.

В уточненому адміністративному позові від 20.11.2020 року позивач повідомляє суд, що ОСОБА_2 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням дитини-інваліда та медичним висновком про дитину-інваліда від 24.05.2018 року.

У позові вказано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення у Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як законний представник своєї дитини, і як уповноважений представник сім`ї, - а тому йому (як відповідному представнику) має нараховуватися і виплачуватися відповідна державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 1 червня 2000 року за № 1768-III.

Як зазначено у позові, враховуючи, що починаючи з 12 березня 2020 року і до 31 грудня 2020р. в Україні впроваджено карантин, - то з урахуванням п. 1-2 ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» № 1768-III, - строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів до закінчення дії карантину, зокрема до 31 грудня 2020р. Зважаючи на те, що 6-ти місячний строк, на який позивачу була призначена дана допомога, тривав до 31.03.2020р., - Управлінням відповідно до вказаних положень законодавства впродовж до липня 2020 року автоматично виплачувались відповідні кошти цієї допомоги. Втім, за серпень 2020 року вказаної допомоги Управління позивачу не виплатило.

Як вказано у позові наприкінці серпня позивач намагався потрапити на прийом до Управління, однак його до приміщення цієї установи, як і інших відвідувачів не впускали, посилаючись на карантинні обмеження. Однак, позивачу вдалося звернутися до працівника Управління через зовнішнє вікно приміщення із запитанням, чому йому не надійшла виплата за серпень. На що співробітник Управління повідомила, що усі види соціальної допомоги, в тому числі і допомога малозабезпеченим сім`ям, нараховуються в автоматичному режимі до закінчення дії карантину без додаткового звернення, а з виплатою за серпень відбулась затримка через відсутність бюджетних асигнувань, але її обов`язково буде перераховано у вересні разом з наступною виплатою за вересень поточного року. Однак, і до кінця вересня цього року кошти відповідної допомоги, ні за серпень, ні за вересень – так і не надійшли. Тож, наприкінці вересня позивач знову навідався до Управління з метою з`ясувати, чому йому не виплатили відповідних коштів, однак на цей раз від надання відповіді працівники Управління ухилилися, зауваживши, що для отримання будь-якої інформації позивач повинен записатися на прийом виключно за телефоном, який зазначений на інформаційних стендах, розміщених за склом дверей Управління.

Як стверджує позивач, враховуючи створені Управлінням штучні перешкоди у доступі до реалізації своїх прав, він був вимушений звернутися до вказаної установи засобами електронного зв`язку. Тож, 01.10.2020р. ОСОБА_1 звернувся із відповідним запитом до Управління, в якому просив повідомити причини невиплати йому відповідної допомоги за серпень та вересень поточного року. У відповідь на цей запит ОСОБА_1 отримав від Управління лист за № 10/16.41-зпі від 05.10.2020р., в якому його повідомили, що на період дії карантину призначена раніше державна допомога малозабезпеченим сім`ям виплачувалась в автоматичному режимі по 31.07.2020р. Однак, з 01.08.2020р. виплату відповідних коштів було припинено на підставі Постанови КМУ від 22.07.2020р. № 632, якою встановлено, що нарахування і виплата державної допомоги здійснюється після подання нової заяви з необхідними документами.

Маючи сумніви щодо цього, позивач звернувся за правничою допомогою до адвоката, та за допомогою адвоката 10.10.2020р. направив до Управління електронною поштою відповідну заяву (претензію) із викладом юридичної оцінки відповідних обставин цього питання, і з вимогою виплатити йому заборгованість даної допомоги за минулий період, а також виплачувати відповідну допомогу щомісячно і у наступні періоди до закінчення дії карантину. У вказаній заяві ОСОБА_1 зауважив про те, що певні положення Постанови КМУ № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» (далі - Постанова № 632) та листа Міністерства соціальної політики України від 31.07.2020 року № 11053/0/2-20/56, на які посилалося Управління (що призначення і виплата державної допомоги особам, у яких закінчився строк виплат у березні - червні 2020 року, можливий лише після подання нової заяви з необхідними документами), - не відповідають вимогам пункту 1-2 ст. 15 Закону № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року (що визначений частиною першою статті 6 цього Закону 6-ти місячний строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, - продовжується без подання необхідних документів до закінчення дії карантину). Поряд з цим, також зазначив, що відповідні роз`яснення щодо порядку застосування нормативно-правових актів у разі їх неузгодженості були надані Міністерством Юстиції України у листі № Н-35267-18 від 30.01.2009р., в якому, зокрема, зазначено, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

У позові вказано, що в останній відповіді № 04-Г-53858-сп від 21.10.2020р. Управління проігнорувало вищенаведені аргументи, не зазначивши мотивів їх відхилення (зокрема, чому при вирішенні даного питання було надало перевагу положенням саме підзаконного нормативного акту, а не вимогам Закону), а разом з тим повідомило позивача, що згідно Постанови КМУ № 632 для підтвердження права на отримання соціальної допомоги на період карантину та її призначення на наступний період позивачу необхідно подати до Управління дві заяви та необхідні документи, а саме:

- заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги за нормами, які діяли до 01.07.2020 року;

- заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року.

На думку позивача, ухилення відповідача від виконання свого обов`язку автоматично продовжувати виплату йому (як уповноваженому представнику сім`ї) призначеної раніше допомоги малозабезпеченим сім`ям, а зокрема починаючи з 01 серпня 2020 року, а також його вимоги щодо необхідності для підтвердження права ОСОБА_1 на отримання цієї допомоги на період карантину та її призначення на наступний період подати нові заяви та документи, - не ґрунтуються на законі, а тому має місце порушення соціальних прав та інтересів сім`ї позивача (зокрема його дитини), що є не припустимим. З огляду на зазначене, вбачається, що не виконання відповідачем вказаного обов`язку – є протиправною бездіяльністю, а в той же час, висування ним позивачу зазначених вище вимог - є протиправною дією вказаної особи.

Ухвалою суду від 07.12.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (в редакції уточнень за вх.№ЕС/970/20 від 20.11.2020 року) та відкрито провадження в адміністративній справі.

Копію ухвали суду від 07.12.2020 року отримано відповідачем 08.12.2020 року (а.с.47-49).

У визначений судом строк та станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення у Суворовському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради як законний представник ОСОБА_2 , який є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням дитини-інваліда та медичним висновком про дитину-інваліда від 24.05.2018 року, та ОСОБА_1 на сина щомісячно нараховується відповідна допомога.

Крім того, сім`ї позивача відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» призначена соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям на підставі звернення від 31.10.2019 року на період з 01.10.2019 року по 31.03.2020 року.

Судом встановлено, що у заявку із введенням карантину на період карантину державна допомога нараховувалась позивачу без звернення до 31.07.2020 року.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем у серпні-жовтні 2020 року соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям не була виплачена ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 01.10.2020 року позивач звернувся до начальника Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою, в якій просив повідомити причини невиплати йому допомоги по малозабезпеченості, яку призначено раніше та просив перерахувати йому відповідні кошти (а.с.6).

05.10.2020 року Управління соціального захисту населення у Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на адресу позивача складено лист №10/16.41 зпі про невідповідність запиту ОСОБА_1 вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» (а.с.7).

05.10.2020 року Управління соціального захисту населення у Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на адресу позивача складено лист №10/16.41 зпі (а.с.7-зворотний бік, 8), в якому зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 632 змінено порядок надання допомоги, в тому числі соціальної.

У листі вказано, що згідно Постанови КМУ № 632 для підтвердження права на отримання соціальної допомоги на період карантину та її призначення на наступний період позивачу необхідно подати до Управління дві заяви та необхідні документи, а саме:

- заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги за нормами, які діяли до 01.07.2020 року(у тих випадках, коли виплату було продовжено в межах березня – червня 2020 року без особистого звернення особи із заявою та необхідними документами);

- та заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року.

10.10.2020р. позивач направив до Управління заяву і з вимогою нарахувати та виплатити йому заборгованість державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яку було призначено раніше, але не виплачену Управлінням, - за серпень, вересень та жовтень поточного року, а також відповідні кошти цієї допомоги і у наступні періоди під час дії карантину (а.с.9-10).

У відповідь на вказану заяву Управління соціального захисту населення у Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на адресу позивача складено лист №04-Г-53858 с/П (а.с.11-12), в якому, зокрема, зазначено, що для продовження виплати соціальної допомоги її отримувачем подаються дві заяви та необхідні документи, а саме:

- заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги за нормами, які діяли до 01.07.2020 року (у тих випадках, коли виплату було продовжено в межах березня – червня 2020 року без особистого звернення особи із заявою та необхідними документами);

- та заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року.

Вважаючи протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які знайшли своє відображення у листах Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м.Одеса вих.№10/16.41-зпі від 05 жовтня 2020 року та вих.№04-Г-53858-с/п від 21 жовтня 2020 року, і які полягали у висуванні ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику його сім`ї, незаконних вимог для підтвердження права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період дії карантину та її призначення на наступний період – подати дві заяви та необхідні документи, а саме: заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за нормами, які діяли до 01.07.2020 року; заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року, та протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягала у невиконанні ним, починаючи з 01 серпня 2020 року, обов`язку автоматично щомісяця продовжувати виплату ОСОБА_1 як уповноваженому представнику сім`ї призначеної раніше щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї;

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.

Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.

Зазначені у частинах другій та третій цієї статті умови застосовуються також при призначенні державної соціальної допомоги непрацездатному подружжю при відсутності осіб, зобов`язаних їх утримувати відповідно до закону.

Пунктом 1-2 статті 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» установлено, що визначений частиною першою статті 6 цього Закону строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.

Отже, Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначено, що виплата державної соціальної допомоги, призначеної на шість місяців продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

22 липня 2020 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою установлено, що з 1 липня 2020 р. призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України № 632 визначено, що виплата соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Таким чином, в даному випадку міститься суперечність між приписами Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» та положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 632.

У відповідності до принципу верховенства права у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норму закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Конституційний Суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наголосив, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості у трактуванні у правозастосовчій практиці і неминуче призводить до сваволі.

Згідно з роз`ясненнями викладеними в листі Міністерства Юстиції України від 30 січня 2009 № Н-35267-18д юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп ( v017p710-02 ) (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України (254к/96-ВР ).

Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України (254к/96-ВР ) Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України (254к/96-ВР) Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, вказано у листі Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № Н-35267-18, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби при виплаті щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям повинні застосовуватись положення Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», яким визначено, що виплата державної соціальної допомоги, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд зазначає, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291, від 04.05.2020 року № 343, від 20.05.2020 року № 392 термін дії карантину неодноразово продовжувався.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 установленоз метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Отже, суд вважає, що при виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за серпень, вересень та жовтень 2020 року (серпень 2020 року – дата зупинення виплати, жовтень – дата звернення позивача до суду з даним позовом) повинні засовуватись положення Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», яким визначено, що виплата державної соціальної допомоги, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача для отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період дії карантину та її призначення на наступний період подати дві заяви та необхідні документи, а саме:

- заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за нормами, які діяли до 01.07.2020 року;

- заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року.

Водночас, зважаючи на вищевказані положення Закону виплата ОСОБА_1 як уповноваженому представнику сім`ї призначеної раніше щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у серпні, вересні та жовтні 2020 року (серпень 2020 року – дата зупинення виплати, жовтень – дата звернення позивача до суду з даним позовом) повинна була бути продовжена без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тобто автоматично.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які знайшли своє відображення у листах Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м.Одеса вих.№10/16.41-зпі від 05 жовтня 2020 року та вих.№04-Г-53858-с/п від 21 жовтня 2020 року, і які полягають у висуванні ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику його сім`ї, вимог для підтвердження права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період дії карантину та її призначення на наступний період – подати дві заяви та необхідні документи, а саме: заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за нормами, які діяли до 01.07.2020 року; заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року, а також вимоги про визнання протиправною бездіяльності Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає у невиконанні ним, починаючи з 01 серпня 2020 року, обов`язку автоматично продовжувати виплату ОСОБА_1 як уповноваженому представнику сім`ї призначеної раніше щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підставі для задоволення вищевказаних позовних вимог, зважаючи, що датою звернення позивача до суду є 26.10.2020 року, вимога позивача про зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради сплатити ОСОБА_1 одноразово суму всіх невиплачених платежів даної допомоги за минулий період, починаючи з серпня 2020 року і до теперішнього місяця включно, підлягає задоволенню шляхом:

- зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за серпень 2020 року, вересень 2020 року та жовтень 2020 року.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради утриматися від вчинення вказаних дій до закінчення терміну здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, зобов`язання Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради сплатити Городецькому виплачувати ОСОБА_1 щомісячно дану допомогу і у наступному періоді, починаючи з місяця, який йде за теперішнім, і включно до місяця, в якому закінчиться здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих ОСОБА_1 після закінчення терміну дії зазначених заходів, суд зазначає, що такий спосіб захисту не передбачений законом.

Згідно із приписами статті 5 КАС України та враховуючи завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України), судовому захисту підлягають лише порушені права та інтереси особи.

Вимога заборонити органу управління вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Отже, вищевказані вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява Городецького Максима Борисовича в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, які знайшли своє відображення у листах Управління соціального захисту населення у Суворовському районі м.Одеса вих.№10/16.41-зпі від 05 жовтня 2020 року та вих.№04-Г-53858-с/п від 21 жовтня 2020 року, і які полягали у висуванні ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику його сім`ї, вимог для підтвердження права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на період дії карантину та її призначення на наступний період – подати дві заяви та необхідні документи, а саме: заяву та необхідні документи для проведення перерахунку виплаченої державної допомоги малозабезпеченим сім`ям за нормами, які діяли до 01.07.2020 року; заяву та необхідні документи для проведення призначення зазначеного виду допомоги, за нормами, які діють з 01.07.2020 року.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає у невиконанні ним, починаючи з 01 серпня 2020 року, обов`язку автоматично продовжувати виплату ОСОБА_1 як уповноваженому представнику сім`ї призначеної раніше щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям за серпень 2020 року, вересень 2020 року та жовтень 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул.Косовська, 2-Д, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 36290160).

Суддя С.М. Корой

.