Вирок № 9469859, 21.01.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-55/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретаря Дехтяренка Я.Г., Саєнка Д.С., прокурорів Денисенка Д.В., Паламарчук Я.А., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за звинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта вища, одруженого, головного інженера ТОВ «АЛЕС», зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 28.05.2009 року, приблизно в 21 годині 35 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «MITSUBICHI LANCER 2.0 І», держномер НОМЕР_1, рухався по вулиці Святошинській, із сторони вулиці Верховинної в напрямку вулиці Жмеринської в м. Києві, із швидкістю, приблизно 50 км/год., і наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку №16/1, позначеного інформаційними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та відповідною дорожньою розміткою.

В цей час, попереду автомобіля «MITSUBICHI LANCER 2.0 І», держномер НОМЕР_1, в попутному йому напрямку до пішохідного переходу під'їхав і зупинився невстановлений слідством автомобіль марки «Деу Ланос», водій якого став пропускати пішохода ОСОБА_4, який, в цей час, переходив дорогу по пішохідному переходу, з права наліво, по ходу руху транспорту.

Використовуваний останнім нерегульований пішохідний перехід - це ділянка проїздної частини, призначена для забезпечення безпечного руху пішоходів через дорогу.

На цих ділянках пішоходи мають перевагу і не повинні враховувати можливість порушення Правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху.

Під час руху ОСОБА_3 грубо порушив вимог п.п. 18.1, та 18.4 Правил дорожнього руху, згідно яких, відповідно, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зобовязаний зменшити швидкість, а в разі потреби - зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а в разі, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби - зупинитися і можуть продовжити ( відновити ) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виразилось у тому, що він керуючи технічно справним автомобілем «MITSUBICHI LANCER 2.0 І» та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зупинився транспорт, що пропускав пішохода ОСОБА_4, не переконався в відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_4, внаслідок чого передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на останнього, спричинивши тим самим йому тяжкі тілесні ушкодження від яких останній помер на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №107/1683 від 22.07.2009 року, смерть ОСОБА_4 настала від множинних переломів кісток з пошкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, яка керуючи транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_4, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому діянні визнав повністю і підтвердив, встановлені судом, обставини порушення ним 28.05.2009 р. вимог п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4

Заявлений цивільний позов визнав частково, вказуючи на завищений розмір немайнової шкоди, яку він не в змозі виплатити.

Вина підсудного, окрім цього, повністю підтверджується дослідженими судом доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 29.05.2009 року його повідомили про те, що 28.05.2009 року на його брата ОСОБА_4 було здійснено наїзд автомобілем, від чого останній помер.

У звязку з цим, просить стягнути з підсудного 18 504 грн. заподіяної матеріальної шкоди, за вирахуванням 9 200 грн. отриманих під час судового розгляду справи та 500000 грн. немайнової, необхідних для нормалізації свого життя.

Допитаний у судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_5 пояснив, що 28.05.2009 року, знаходячись на зупинці по вул. Котельникова в м. Києві помітив як невідомий йому чоловік перебігав дорогу.

Перед ним почали гальмувати автомобілі, але один автомобіль - «MITSUBICHI LANCER 2.0 І» не встиг загальмувати і зачепив потерпілого, від чого той впав. Також свідок зазначив, що підсудний надавав допомогу потерпілому та викликав швидку.

Свідок ОСОБА_6 дав суду аналогічні пояснення з приводу зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім цього, вина підсудного у повному обємі встановленого судом діяння повністю підтверджується дослідженими по справі доказами.

Так, місце, час та механізм скоєння діяння підтверджуються протоколом огляду місця ДТП ( а.с. 9-14 ), фототаблицями до нього ( а.с. 15-20 ), схемою пригоди ( а.с. 21 ), копією лікарського свідоцтва про смерть ( а.с. 33 ), копією свідоцтва про смерть ( а.с. 34 ), протоколом відтворення обстановки і обставин події ( а.с. 53-55 ), план-схемою до нього ( а.с. 56 ), протоколом огляду транспортного засобу ( а.с. 69-70 ), ілюстраційною таблицею до нього ( 71-74 ), протоколом огляду предметів ( а.с. 79 ), фототаблицею до нього ( а.с. 80 ), протоколом додаткового огляду місця пригоди ( 82-83 ), план-схемою та фототаблицями до нього ( а.с. 84-86 ), висновками експертів №107/1683 від 22.07.2009 року ( а.с. 95-96 ), №353 ат. від 23.07.2009 року ( а.с. 108- 113 ), згідно яких ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4

Названі докази по справі, пояснення підсудного, потерпілого, свідків та інші докази по справі на підтвердження встановлених судом обставин скоєного не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні, не суперечливі між собою і повністю узгоджуються з іншими доказами по справі.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушив п.п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4

При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, думку потерпілого щодо міри покарання, особистість та характеристику ОСОБА_3 , склад його сімї, стан здоровя як його самого, так і членів сімї, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, допомогу у встановленні істини по справі на досудовому і судовому слідстві, часткове відшкодування заподіяної шкоди, а обтяжуючих не встановлено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання за ст. 286 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Однак, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших встановлених обставин по справі, в силу чого необхідно його звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.

Заявлені позовні вимоги, в частині матеріальної шкоди, виходячи з їх суті, положень п.п.6, 13, 14, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України ?ро практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” №3 від 31 березня 1989 р., ст.ст. 22, 1177 ЦК України та наданих суду доказів, на думку суду, підлягають задоволенню на користь ОСОБА_2 у розмірі 18504 грн.

Враховуючи викладене, вимоги ст.ст. 23, 1168 ЦК України, з урахуванням суті позовних вимог, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини підсудного, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вимог розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, вказаний потерпілим розмір немайнової шкоди, що підлягає задоволенню, суд вважає необхідним встановити в 100 000 грн.

При цьому, матеріальну шкоду суд вважає за необхідне повністю покласти на Акціонерне страхове товариство «Вексель» згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 3 грудня 2008 р. ( а.с. 140 ), а також частину немайнової, за винятком франшизи - 50500 грн.

Суму, що не покриває визначену судом суму моральної шкоди, на думку суду, необхідно покласти на підсудного, а саме 49500 ( 100000 50500 ).

При цьому, на думку суду, необхідно зарахувати сплату ОСОБА_3, під час розгляду справи, 9200 грн. матеріальних збитків на погашення визначеної суми немайнової шкоди. Остаточному стягненню з підсудного на користь потерпілого, в даному випадку, підлягає сума в 40300 грн. ( 49500 9200 ) моральної шкоди.

В решті ж заявлених вимог ОСОБА_2 до підсудного, в силу викладеного, необхідно відмовити.

Витрати на проведення експертиз, на думку суду, необхідно стягнути з підсудного, а речові докази автомобіль «MITSUBICHI LANCER 2.0 І» , держномер НОМЕР_1 передати за належністю власнику, а взуття ОСОБА_4 знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити йому покарання в виді позбавлення волі, строком 5 ( пять ) років з позбавленням засудженого права керувати транспортними засобами на 2 ( два ) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 ( два ) роки і покладенням на нього обовязку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2, прож. в АДРЕСА_3, з

АСТ «ВЕКСЕЛЬ» ( 01034 ), що по вул. Ярославів Вал, 7, м. Києва, заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 18504 грн., немайнову 50500 грн., а всього на загальну суму 69004 грн.,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, головного інженера ТОВ «АЛЕС», зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, заподіяну немайнову шкоду у розмірі 40300 грн.

В решті заявлених ОСОБА_2 вимог до підсудного щодо немайнової шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, головного інженера ТОВ «АЛЕС», зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, на користь

НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві на р/р 35226002000466, код ЗКПО 25575285, банк одержувача: ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, за послуги експерта 354,94 грн.

Речові докази по справі автомобіль «MITSUBICHI LANCER 2.0 І» , держномер НОМЕР_1 передати за належністю власнику, а взуття ОСОБА_4 знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.

Головуючий Сержанюк А.С.