Рішення № 94697659, 08.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 р. Справа№200/11358/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу,

встановив:

04.12.2020 Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826), позивач, звернуся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 31958,80 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявна сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400), на загальну суму 31958,80 гривень.

Платником не виконуються належним чином обов`язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Копію ухвали про розгляд справи направлено поштою на адресу відповідача: вул. Урожайна, буд. 4, м. Слов`янськ, Донецька область, 84109, відомості про яку містяться на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, та повернуто до суду поштовою службою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 30.12.2020. В зв`язку з чим судом опубліковано на офіційному сайті суду ухвалу про відкриття провадження по справі № 200/11358/20-а від 09.12.2020.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління Державної податкової служби Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.02.2010 за №22770000000009875, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Слов`янської ДПІ (м. Слов`янськ), як платник податків за основним місцем обліку з 03.02.2010 за №43142826.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу були подані звітні податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2016 та 2017 роки.

За фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг у розмірі 31958,80 гривень, що раніше не був заявлений до суду, який виник з причини несплати самостійно задекларованих зобов`язань, а саме:

єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 31958,80 грн.:

132,33 грн. - борг виник 17.12.2018 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 17.12.2018 за І квартал 2016 року (а. с. 10) (з урахуванням переплати 4,75 грн.);

5449,48 грн. - борг виник 17.12.2018 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 17.12.2018 за півріччя 2016 року (а. с. 11);

4738,07 грн. - борг виник 17.12.2018 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 17.12.2018 за три квартали 2016 року (а. с. 12);

2869,82 грн. - борг виник 17.12.2018 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 17.12.2018 за 2016 рік (а. с. 13);

1911,25 грн. - борг виник 06.11.2019 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 08.11.2019 за І квартал 2017 року (а. с. 14);

4691,10 грн. - борг виник 06.11.2019 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 08.11.2019 за півріччя 2017 року (а. с. 15);

4716,25 грн. - борг виник 06.11.2019 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 08.11.2019 за три квартали 2017 року (а. с. 16);

7450,50 грн. - борг виник 06.11.2019 - нараховано згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця від 08.11.2019 за 2017 рік (а. с. 17).

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 16.01.2019 №795-47 (а.с. 8), яка направлялась на адресу відповідача поштою, та повернута до контролюючого органу поштовою службою з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (об. а.с. 8), і відповідно до пункту 42.2 статті 42, абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 31958,80 грн. (з урахуванням переплати 4,75 грн.).

Податковий борг станом на день розгляду справи не сплачений.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1, пункту 36.2 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Відповідно до приписів пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 39.14. статті 39 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до приписів пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем не було погашено суми грошових зобов`язань, тому в силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ці суми набули статусу податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить ч. 2 ст. 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не оскаржена податкова вимога, яка була належним чином отримана, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2-15, 31-32, 72-80, 139, 160-161, 168, 171, 241-246, 255, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення з платника податків податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 31958 (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 80 копійок, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 31958,80 грн.

Рішення судом складено та підписано 08.02.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна