Рішення № 94697639, 08.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 р. Справа№200/12314/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Глекова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34974684) про визнання дій неправомірними та скасування постанов про накладенням штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу від 21.10.2020 року ВП №59263986 у розмірі 5 100 грн. та постанову про накладення штрафу від 06.11.2020 року ВП №59263986 у розмірі 10 200 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання пояснень щодо визначеного відповідача у даній справі або визначитись щодо належного відповідача.

Позивач у встановлений судом строк надав уточнений адміністративний позов, в якому зазначив в якості відповідача Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Глекова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34974684).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/12314/20-а, призначено судове засідання на 08 лютого 2021 року за правилами, встановленими нормами статті 287 КАС України.

Сторони у судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 червня 2019 року відповідачем відкрито виконавче провадження по справі 0540/7782/18-а. Управління повідомило відповідача на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2018 року виконано в межах своїх повноважень, шляхом нарахування боргу з пенсії, та повідомлено про те, що виплата буде проведена після фінансування боргів за рішенням суду. 23.12.2020 року на його адресу надійшли постанови від 21.10.2020 року ВП №59263986, якою за невиконання без поважних причин боржником рішення накладено на управління штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., та від 06.11.2020 року ВП №59263986, якою за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення накладено на управління штраф в розмірі 10 200,00 грн. Зазначив, що відсутність відповідного фінансового забезпечення не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, просить скасувати спірні рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за його участю та відзив не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з`ясував наступні обставини справи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №200/7742/18-а позов ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з червня 2016 року по грудень 2017 року та з червня 2018 року, зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії зі сплатою заборгованості по ній з червня 2016 року по грудень 2017 року та з червня 2018 року.

Зазначене рішення набрало законної сили 20 листопада 2018 року та 29 листопада 2018 року Донецьким окружним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії зі сплатою заборгованості по ній з червня 2016 року по грудень 2017 року та з червня 2018 року.

Постановою Старшого державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком Станіславом Володимировичем від 03.06.2019 року відкрито виконавче провадження №59263986 на підставі виконавчого листа у справі №200/7742/18-а та зобов`язано управління виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. (а.с. 8)

25.06.2019 року Слов`янським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області подано лист від 10.06.2019 року №15259/07 «Щодо самостійного виконання рішення», в якому зазначено про те, що розпорядженням управління від 19.12.2018 року рішення суду по справі №200/7742/18-а від 29.11.2018 року, на підставі якого видано виконавчий лист, виконано в повному обсязі. ОСОБА_1 було поновлено та нараховано виплату пенсії. Борг з 01.06.2016 по 30.06.2018 року у сумі 49 768,34 грн. нараховано, однак виплата буде проведена після фінансування боргів за рішенням суду. (а.с. 9)

Судом встановлено на підставі відомостей з підсистеми ППВП ПФУ, що Слов`янським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області на виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №200/7742/18-а нараховано заборгованість з пенсії за період з червня 2016 року по грудень 2017 року та з червня 2018 року. (а.с. 10-11)

21.10.2020 року Старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком Станіславом Володимировичем винесено постанову у ВП №59263986 про накладення штрафу за встановлене невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 12-13)

06.11.2020 року Старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком Станіславом Володимировичем винесено постанову у ВП №59263986 про накладення штрафу за встановлене невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10 200 грн. (а.с. 14)

Отже, спірним у даній справі є правові підстави для винесення постанов про накладення штрафу у ВП №59263986 від 21.10.2020 року та від 06.11.2020 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов`язок по примусовому виконанню виконавчих документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 1, 16 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Відповідно до статей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Пунктом 1 «Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Ураховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

За наслідками судового розгляду встановлено, що позивачем нараховано заборгованість з пенсії ОСОБА_1 та обчислена сума для виплати.

Проте, з Державного бюджету України не виділені кошти на фінансування cум пенсій для виплати, обчислених органами Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про [...] накладення штрафу належать до [...] відповідальності [...] за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії […].

Згідно статті 75 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», в редакції Закону України №2417-VIII від 15.05.2018 року, особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині виплати cуми пенсії з червня 2016 року по грудень 2017 року та з червня 2018 року за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/18-а та від 07.11.2019 року у справі № 420/70/19.

Суд наголошує, що органи Пенсійного фонду України лише здійснюють фактичну виплату громадянам коштів, які надходять із Державного бюджету України.

Вказані обставини та норми законодавства залишилися поза увагою і не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу.

При цьому відповідачем не надано будь-яких пояснень на позовну заяву, не зазначено, яким чином ним перевірялось виконання судового рішення та як було встановлено його невиконання.

До того ж суд відмічає, що законом визначена обов`язкова передумова притягнення до відповідальності - не виконання без поважних причин судового рішення.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано правомірність притягнення пенсійного фонду до відповідальності за відсутності факту невиконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування доводів позовної заяви та обґрунтування законності невиконання рішення суду в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що судом встановлено обставини, які свідчать про поважність причин невиконання позивачем рішення суду, а вивчення матеріалів виконавчого провадження свідчить про не відповідність дій державного виконавця положенням статті 75 Закону №1404-VIII, у зв`язку з чим, керуючись частиною 2 статті 9 Закону КАС України, наявні підстави для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними скасування оскаржуваних постанов.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на викладене, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 9, 17, 77, 90, 139, 242-246, 245, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) до Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (юридична адреса: 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Глекова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34974684) про визнання дій неправомірними та скасування постанов про накладенням штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.10.2020 року по ВП № 59263986 в розмірі 5100,00 грн., винесену старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком Станіславом Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №0540/7742/18-а, виданого 29 листопада 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 06.11.2020 року по ВП № 59263986 в розмірі 10200,00 грн., винесену старшим державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Сіриком Станіславом Володимировичем при примусовому виконанні виконавчого листа №0540/7742/18-а, виданого 29 листопада 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 08 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова