Ухвала суду № 94697408, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 лютого 2021 року Справа 160/1579/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви позивача-1: голови Правління ГО "Об`єднана Правозахисна група "Багнет Нації" ОСОБА_1 , позивача-2: голови ГО "Правозахисна група по створенню територіальних громад "Державотворець" ОСОБА_2 до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява голови Правління ГО "Об`єднана Правозахисна група "Багнет Нації" ОСОБА_1 , позивача-2: голови ГО "Правозахисна група по створенню територіальних громад "Державотворець" ОСОБА_2 до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, в якій позивачі просять суд:

1. Визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», як такими, що протирічать положенням Конституції і законам України.

2. Зобов`язати голову Дніпровської міської ради Філатова Б.А. винести питання до чергової сесії Дніпровської міської ради про скасування рішення Дніпровської міської ради від №80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».

3. Зобов`язати голову Дніпровської міської ради Філатова Б.А. скасування розпорядження про утворення ліквідаційних комісій по кожній районній у місті Дніпрі раді повернути свої заяви про внесення змін до записів державної реєстрації юридичних осіб районних у місті Дніпрі рад.

4. Зобов`язати Дніпровську міську раду скасувати рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року та повернути припинену діяльність районних у місті Дніпрі рад у відповідності до положень Конституції і законів України.

5. Зобов`язати голову Дніпровської міської ради звернутися до Центральної Виборчої Комісії з пропозицією о проведені повторних виборів до Дніпровської міської ради та районних у місті Дніпрі рад у місті Дніпрі, в порядку встановленому п. 6 ч. 1 статті 280 Кодексу.

6. Визнати дії, Депутатського складу Дніпровської міської ради VII скликання, які прийняли участь у голосуванні за Рішення 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» та посадових осіб місцевого самоврядування підготувавши таке рішення до голосування, протиправними, що порушують частину 2 статті 19 Конституції України.

7. Зобов`язати голову Дніпровської міської ради Філатова Б.А. опублікувати рішення і довести до відома всі районні територіальні громади міста Дніпра.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що за своєю суттю рішенням 80/60, відповідач-1 та відповідач-2, ліквідовуючи районні ради у місті Дніпрі, як представницькі органи районних територіальних громад, перетворюючи їх у адміністрації районів, здійснюють ліквідацію районних територіальних громад, а такі дії можна порівняти з фактичною ліквідацією адміністративно-територіальних одиниць, що є навмисним порушенням системи адміністративно-територіального устрою України. До того ж, спірним оскаржуваним рішенням відповідачі остаточно позбавили жителів районів у місті Дніпро, здійснювати самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Тобто, районні ради у місті Дніпрі, ліквідовані, як адміністративно-територіальні одиниці. За наслідком виконання рішення 80/60, на сьогодні, відсутні терміни, які надають ознаки існування у місті Дніпрі районних адміністративно-територіальних одиниць у відповідності статті 133 Конституції України. Ліквідація районних у місті Дніпрі рад, за вище переліченим рішенням 80/60, районних у місті Дніпрі рад, які є складовою частиною адміністративно-територіальних одиниць, саме з районних у місті рад починається адміністративний центр територіальної громади, які за базовим Законом є представницькими районними у місті органами самоврядування. Районні у місті Дніпрі ради не були утворені Дніпровською міською радою. Дніпровська міська рада не була засновником районних у місті рад. Районні у місті Дніпрі ради мають державне утворення, та їх державне визначення у складі районних адміністративно-територіальних одиниць закріплених у КОАТУУ (національний класифікатор ДК 014-97), затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 31 жовтня 1997р. №659 (зі змінами та доповненнями і є чинним з 01 січня 1998 р.). КОАТУУ - класифікатор об`єктів адміністративно-територіального устрою України. КОАТУУ, був розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993р. №326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». Рішення Дніпровської міської ради не можуть привести до зміни системи адміністративно-територіального устрою закріпленого у статті 133 Конституції України.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Захарчук-Борисенко Н.В.

03.02.2021 року ухвалою суду заяву про самовідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. по справі №160/1579/21 задоволено. Відведено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В. від розгляду адміністративної справи №160/1579/21 за означеними позовними вимогами. Справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч.1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відомостями з розпорядження від 03.02.2021 року №67 д «Щодо призначення автоматизованого розподілу справи» та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справим між суддями від 03.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Згідно зі статтею 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою ж чергу, відповідно до частини 7 статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 грн.

Позивачами заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, отже, ставка судового збору за подання до суду такого позову становить 1816,00 грн (908,00*2).

Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що доказів сплати судового збору позивачами не надано.

При цьому суд зазначає, що позовну заяву подано від імені як голови Правління ГО "Об`єднана Правозахисна група "Багнет Нації" ОСОБА_1 та голови ГО "Правозахисна група по створенню територіальних громад "Державотворець" ОСОБА_2 як фізичними особами, а не як громадськими організаціями - юридичними особами.

Зважаючи, що у позові кожним з позивачів, як фізичними особами заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивачам необхідно сплатити судовий збір по 1816,00 грн. окремим платіжним документом за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Стосовно клопотання про визнання позивачів не платниками судового збору та вчинити свої процесуальні дії, суд зазначає наступне.

Так, у поданому клопотанні, яке подано як від імені фізичних осіб - голови Правління ГО "Об`єднана Правозахисна група "Багнет Нації" ОСОБА_1 та голови ГО "Правозахисна група по створенню територіальних громад "Державотворець" ОСОБА_2 , позивачі зазначають, що за висновками постанови Верховного Суду від 18.06.2018 року у справі №804/927/18, громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичними, ані фізичними особами. Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону України «Про судовий збір» як суб`єкти, які звільнені від сплати судового збору.

Слід зазначити, що за правилами статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 5 Закону №3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору для окремих категорій осіб.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, згідно з частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту положень частини 1 статті 60 КАС України слідує, що ряд суб`єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами у таких справах виступають безпосередньо самі особи.

Суб`єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.

Відтак, суд вважає, що в разі звернення до суду Громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація в розумінні Закону №3674-VІ є платником судового збору, тобто наявність чи відсутність підстав для сплати судового збору пов`язана не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з`ясуванню підлягають обставини наявності у такої особи обов`язку сплачувати судовий збір чи наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція узгоджується в ухвалі Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі №804/927/17, постанові Верховного Суду від 29.11.2018 року у справі №804/5390/17.

При цьому, у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

«…Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію застосування судами статті 133 КАС та статті 8 Закону України «Про судовий збір» Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у:

- ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 160/8324/19; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 440/4696/18;

- постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 826/13247/18, від 31 липня 2020 року у справі № 826/11947/18.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було…».

Також, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Натомість, позивачами у поданій до суду позовній заяві не зазначено, яким чином рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року порушує права та інтереси останніх.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання голови Дніпровської міської ради звернутися до Центральної Виборчої Комісії з пропозицією о проведені повторних виборів до Дніпровської міської ради та районних у місті Дніпрі рад у місті Дніпрі, в порядку встановленому п. 6 ч. 1 статті 280 Кодексу суд зазначає, що позивачами не конкретизовано, на приписи якого саме Кодексу останні посилаються.

При цьому, суд звертає увагу позивачів на те, що ст. 273 КАС України встановлює обмежені терміни щодо строків звернення до суду із позовними заявами у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій.

Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому позивачу слід чітко сформулювати та уточнити позовні вимоги, чітко визначитися із статусом позивачів.

Окрім цього, згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Натомість, позивачами до двох копій позову не додано документів відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву позивача-1: голови Правління ГО "Об`єднана Правозахисна група "Багнет Нації" ОСОБА_1 , позивача-2: голови ГО "Правозахисна група по створенню територіальних громад "Державотворець" ОСОБА_2 до відповідача-1: Дніпровська міська рада, відповідача-2: голова Дніпровської міської ради Філатов Борис Альбертович, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог-1: Дніпровська обласна прокуратура, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог-2: Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII скликання №80/60 від 02.09.2020 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачам надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- позовної заяви та її копіями, а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України та чітким визначеним статусом позивачів (позов від імені юридичної або фізичної особи);

- доказів сплати кожним позивачем судового збору у розмірі 1816,00 грн. окремим платіжним документом, за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП

код банку отримувача (МФО): 899998

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник