Рішення № 94697258, 08.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року Справа № 160/17675/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування страхового стажу для призначення пенсії та відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 10.11.2020 протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 року у Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ-21910427) призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення, а саме з 10.11.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка 10.11.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем листом 20.11.2020 №0400-010303-8/110708 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Причиною відмови стало не зарахування до загального стажу періоду роботи з 26.07.1978 по 25.02.1986 у ПрАТ «Мода-Сервіс», у зв`язку з чим загальний стаж роботи позивачки на дату звернення становив 20 років 3 місяці 25 днів, а отже, право на призначення пенсії, згідно з відповіддю Відповідача, у позивачки відсутнє. Позивачка вважає, що вищевказана відмова у призначенні пенсії за віком є прямим порушенням її прав на отримання належної пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 лютого 2020 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що згідно даних трудової книжки при розрахунку стажу Позивача до страхового стажу не зараховано період роботи: з 26.07.1978 року по 25.02.1986, тому довідки №№ 49, 50, 51, 52, 53 від 04.06.2010 були направлені на перевірку достовірності до відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до Акту щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів наданих для призначення пенсії по стажу роботи № 1938/10.2-13 від 09.11.2020 перевірка довідок не проводилась, оскільки ПрАТ "МОДА-СЕРВІС" не має можливості надати документи, пов`язані з підтвердженням періодів роботи працівників підприємства. Оскільки підтверджуючих документів про роботу позивачки в ПрАТ "МОДА-СЕРВІС" немає, тому зарахувати періоди роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 року до загального трудового стажу Позивачці не має законних підстав. Страховий стаж позивача на момент звернення обраховано та він склав 20 років 3 місяці 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, тому в призначенні пенсії відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.11.2020 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення мені пенсії за віком (а.с 38).

Листом за №0400-010303-8/110708 від 20.11.2020 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу роботи 25 років, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначив, що страховий стаж позивача станом на дату звернення становить 20 років 3 місяці 25 днів. В обґрунтування, якого зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи: з 26.07.1978 року по 25.02.1986 період відсутній в трудовій книжці, тому довідки №№ 49, 50, 51, 52, 53 від 04.06.2010 були направлені на перевірку достовірності до відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до Акту щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питань достовірності документів наданих для призначення пенсії по стажу роботи № 1938/10.2-13 від 09.11.2020 перевірка довідок не проводилась, оскільки ПрАТ "МОДА-СЕРВІС" не має можливості надати документи, пов`язані з підтвердженням періодів роботи працівників підприємства. Оскільки підтверджуючих документів про роботу позивача в ПрАТ "МОДА-СЕРВІС" немає, тому зарахувати періоди роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 до загального трудового стажу Позивачу не має законних підстав. (а.с. 15)

Не погодившись з відмовами відповідача про призначення пенсії позивач звернувся до суду з позовом.

Суд зауважує, що згідно вимог позивача на вирішення суду порушено питання щодо не зарахування відповідачем періоду роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 до страхового стажу та відмову у призначенні мені

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно копії трудової книжки вбачається (яка втрачена), що позивачка у період з 26.07.1978 по 25.02.1986 працювала на Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1. Звільнена з підприємства 25.02.1986 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, про що у трудовій книжці мається відповідний запис, засвідчений підписом інспектора відділу кадрів та печаткою відділу кадрів підприємства (стор. 21), що підтверджується копією трудової книжки.

Із змісту відмови від 20 листопада 2020 року № 0400-010303-8/110708 судом встановлено, що відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.р. - відсутній в трудовій книжці, тому довідки №№ 49, 50, 51, 52, 53 від 04.06.2010 були направлені на перевірку достовірності до відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до Акту № 1938/10.2-13 від 09.11.2020 перевірка довідок не проводилась, оскільки ПрАТ "МОДА-СЕРВІС" не має можливості надати документи, пов`язані з підтвердженням періодів роботи працівників підприємства. Оскільки попередній Голова Правління Товариства Святченко С.О. не передав Голові правління Товариства ОСОБА_2 документи Товариства, в тому числі архівні документи.

Суд зауважує, що позивач у позовній заяві ставить питання про зарахування до страхового стажу саме періоду роботи з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.р. на Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1.

Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

На підтвердження спірного періоду роботи позивачкою надано наступні документи:

Довідка №49 від 04.06.2010, видана ВАТ «Мода-Сервіс» про заробітну плату для обчислення пенсії за періоди роботи з липня 1978 по травень 1980 p.p., березень 1981 p., з червня 1981 по травень 1984 p.p.;

Довідка №50 від 04.06.2010, видана ВАТ «Мода-Сервіс» про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з листопада 1985 по лютий 1986 p.p.;

Довідка №51 від 04.06.2010, видана ВАТ «Мода-Сервіс» про те, що позивачка працювала на фабриці індпошиву і ремонту одягу №1 у період з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.p. Фабрика індпошиву і ремонту одягу №1 перереєстрована у державне комунальне орендне підприємство фабрика індпошиву і ремонту одягу №1, згідно розпорядження №82 від 03.02.1992 р. Дніпропетровської міської ради народних депутатів.

Дніпропетровське державне комунальне орендне підприємство фабрика індпошиву і ремонту одягу №1 реорганізоване у відкрите акціонерне товариство «Мода-Сервіс», свідоцтво №19435338, реєстраційний №9557-АТ, видане Дніпропетровською міською Радою 12.08.1994 р.;

Довідка №52 від 04.06.2010, якою ВАТ «Мода-Сервіс» повідомляє, що у штатному розписі підприємства посада «головний бухгалтер» не передбачена, у зв`язку з чим, у довідках, які видаються підприємством, підпис проставляється лише у графі «керівник»;

Довідка №53 від 04.06.2010, видана ВАТ «Мода-Сервіс», згідно з якою Дніпропетровське державне комунальне орендне підприємство фабрика індпошиву і ремонту одягу №1 реорганізоване у відкрите акціонерне товариство «Мода-Сервіс», свідоцтво №19435338, реєстраційний №9557-АТ, видане Дніпропетровською міською Радою 12.08.1994 p.;

Відповідно до пунктів 2 і 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи, в т.ч. і профспілкові квитки.

Аналогічний висновок вказаний в постановах Верховний Суд від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18).

Крім того, позивачкою надано копію профспілкового квитка №03054507, згідно якого внески були сплачені фабрикою індпошиву і ремонту одягу №1 за періоди з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.p.

Згідно з ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Перевірка довідок на підтвердження трудового стажу, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, Порядком не передбачена.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивачка на підтвердження трудового стажу з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.p. за відсутністю трудової книжки надала відповідні довідки підприємства та профспілковий квиток в якому зазначено про сплату внесків фабрикою індпошиву і ремонту одягу №1 за періоди з 26.07.1978 по 25.02.1986 p.p., а відтак вказаний період підлягає зарахуванню до трудового стажу позивачки, який відповідач протиправно не врахував.

Проаналізувавши встановлені на підставі поданих сторонами доказів фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що не зарахування відповідачем спірного періоду роботи позивача на на Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1 є неправомірним, а порушене право позивача підлягає захисту.

При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, а відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію не підлягає задоволенню.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З метою ефективного захисту прав позивачки, про захист яких вона просить, суд на підставі ч.2 ст.9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду та зважаючи на положення ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 року у Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 10.11.2020 року, з урахуванням висновків суду.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. у відрядженні повний текст судового рішення складений - 08.02.21 року.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу для призначення пенсії період роботи з 26.07.1978 року по 25.02.1986 року у Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ-21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсію за віком від 10.11.2020 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев