Рішення № 94697161, 18.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Справа № 160/14203/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення №UA110230/2020/000200/2 від 25.09.2020 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00362.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.09.2020 року ТОВ фірма «Триплекс» до митного контролю та оформлення за ЕМД №UA110230/2020/021166 заявлено партію товару, імпортовану за Договором поставки від 01.07.2020 року №0048 з «Евонік Операції ГмбХ».

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано договір поставки №0048 від 01.07.2020; додаток до Договору №3; інформація з сайту feedinfo.com; інвойс; паспорт безпеки; комерційна пропозиція; митна декларація країни відправлення.

Додатково на вимогу відповідача було надано лист експортера від 17.09.2020 б/н.

Однак 25.09.2020 року позивач отримав рішення №UA110230/2020/000200/2 про коригування митної вартості товарів. Митна вартість товару, що імпортується, була визначена з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А (з розрахунку 2,05 Евро/кг (МД UA110230/2020/017127 від 06.08.2020).

Позивач не погоджується із винесеним рішенням та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог ст. 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

08 грудня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Позивачем до митного контролю та митного оформлення 25.09.2020 було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110230/2020/021166 на товар: «Метіонін: МетАМІНО DL-метіонін кормовий 99%. 1 кг містить діючу речовину: метіоніну не менше 99%. Торгова назва - МетАМІНО. Застосовується для збагачення та збалансування раціонів тварин та птиці, приготування повноцінних комбікормів, преміксів, нормалізації білкового обміну, підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. У формі порошку. CAS №59-51-8. Партія 200916А4 22000,00 кг; 880 мішків. Дата виготовлення - 16.09.2020 р. Термін придатності - 16.09.2023 р. Вміст DL-MemioniHy-99%. Виробник: "Евонік Антверпен НВ." Країна виробництва: BE. Торговельна марка: "МетАМІНО". Маркування на мішках: "МетАМІНО" DL-метіонін Feed Grade 99%, номер партії, 25кг, дата виробництва».

В гр. 44 вказаної MB зазначені наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 18.09.2020;

2. Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №6000868177 від 18.09.2020;

3. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 17.09.2020;

4. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №А31413230 від 03.09.2020;

5. Фідінфо б/н від 20.08.2020 та 09.09.2020;

6. Страховий поліс №1453 від 18.09.2020;

7. Додаток №3 (специфікація) від 20.08.2020;

8. Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0048 від 01.07.2020;

9. Відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів АА-01769-04-12 дод. №1 від 20.10.2017;

10. Заказ б/н від 20.08.2020;

11. Комерційна пропозиція б/н від 20.08.2019;

12. Лист експортера б/н від 03.09.2020;

13. Паспорт безпеки б/н від 22.12.2014;

14. Сертиф. аналізу б/н від 18.09.2020;

15. Копія митної декларації країни відправлення №MRN20BEE0000040729067 від 18.09.2020.

У відповідності до ст. 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне.

1. Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від

18.09.2020 № МRN20ВЕЕ0000040729067 не містить умов поставки. Вартість партії товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення складає 39 750,48 ЕUR. натомість згідно рахунку від 18.09.2020 № 6000868177 вартість партії - 41580,00 ЕUR.

2. Наданий до митного оформлення рахунок від 18.09.2020 № 6000868177 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару.

3. Додатковою угодою від 20.08.2020 №3 до контракту від 01.07.2020 № 0048 визначено умови поставки та оплати, обумовлено ціну на товар. Натомість поданий до митного оформлення рахунок 18.09.2020 № 6000868177 містить посилання лише на реквізити контракту (від 01.07.2020 № 0048).

4. У комерційній пропозиції від 20.08.2020 б/н умови поставки СІР вказано без зазначення географічного пункту поставки.

25 вересня 2020 р. посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

25.09.2020 р. декларантом надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: Лист експортера від 17.09.2020 б/н.

25.09.2020 р. особа, уповноважена на роботу з митницею, відмовилась від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч. 3 ст. 53 МКУ, зокрема надана відповідь наступного змісту «Інші додаткові документи протягом строку, визначеного ч. 3 ст. 53 МКУ надаватись не будуть».

У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Враховуючи вимоги ст. 59 МК України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А) (з розрахунку 2,05 EUR/кг за МД №UA110230/2020/017127 від 06.08.2020).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000200/2 від 25.09.2020 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00362.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

01 липня 2020 року між ТОВ фірма «Триплекс» (покупець), (позивач) та «Евонік Операції ГмбХ» (продавець) було укладено Договір поставки №0048, відповідно до умов якого предметом договору є поставка товару продавцем покупцю з заводу-виробника Групи Евонік Індастріз АГ.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару у відповідності з цим договором оформлюється в письмовій формі відповідною додатковою угодою, в якій зазначаються типи, кількість та ціна товару, погоджені продавцем та покупцем. Додатки є невід`ємною частиною цього Договору.

20.08.2020 покупцем було сформовано замовлення, в якому визначено 4 партії товару по 22 т. по ціні 1,89 Евро/кг.

20 серпня 2020 року сторони підписали Специфікацію №3, яка є додатком №3 до Договору №0048 від 01.07.2020 року.

Відповідно до умов додатку №3 покупець придбаває товар МетАМІНО у кількості 88 000 кг вартістю 1,89 Евро за кг. Загальна вартість 166 320,00 Евро.

Дата поставки 36-40 календарних тижнів. Умови оплати - 30 днів з дати інвойсу.

18.09.2020 року продавець виставив інвойс на оплату 41 580,00 Евро.

Зазначений рахунок було оплачено 28.10.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №284.

25.09.2020 року позивач до митного контролю та оформлення за ЕМД №UA110230/2020/021166 заявив партію товару, імпортовану за Договором поставки від 01.07.2020 року №0048 з «Евонік Операції ГмбХ».

Згідно з графою 43 ЕМД №UA110230/2020/021166 від 25.09.2020 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 ЕМД №UA110230/2020/021166 від 25.09.2020) СІР Запоріжжя.

При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано:

Договір поставки №0048 від 01.07.2020;

Додаток до Договору №3;

Інформація з сайту feedinfo.com;

Інвойс;

Паспорт безпеки;

Комерційна пропозиція;

Митна декларація країни відправлення.

З огляду на те, що у відповідача виникли сумніви в достовірності заявленої митної вартості товарів, ним було витребувано додаткові документи у позивача

Для підтвердження заявленої митної вартості товару додатково позивач надав:

Лист експортера від 17.09.2020 б/н.

25 вересня 2020 року позивач отримав рішення №UA110230/2020/000200/2 про коригування митної вартості товарів. Митна вартість товару, що імпортується була визначена з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А (з розрахунку 2,05 Евро/кг (МД UA110230/2020/017127 від 06.08.2020).

З огляду на це позивачем подано уточнену митну декларацію, в якій ціни товарів та відповідних митних платежів були збільшені згідно з висновками, викладеними в рішенні про коригування митної вартості. Загалом, на підставі рішення про коригування позивач додатково був змушений додатково сплатити 23 157,51 грн.

Приймаючи рішення про коригування вартості відповідач зазначив про виявлені невідповідності, які викликають сумніві у достовірності наданих даних, що унеможливлює перевірку числового значення всіх понесених витрат та визначення митної вартості товару.

Так, у рішенні зазначено, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2020 №MRN 20ВЕЕ0000039112179 не містить умов поставки. Вартість партії товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення складає 39 750,48 Евро, натомість згідно рахунку від 18.09.2020 №6000868177 вартість партії – 41580,00 Евро. Наданий до митного оформлення рахунок від 18.09.2020 №6000868177 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення.

Додатковою угодою від 20.08.2020 №3 до контракту від 01.07.2020 №0048 визначено умови поставки та оплати, обумовлено ціну на товар. Натомість поданий до митного оформлення рахунок від 18.09.2020 №6000868177 містить посилання лише на реквізити контракту (від 01.07.2020 №0048). У комерційній пропозиції від 20.08.2020 б/н умови поставки СІР вказано без зазначення географічного пункту поставки.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 51 та частини 1 статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Так в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2020 №MRN 20ВЕЕ0000039112179 не містить умов поставки. Вартість партії товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення складає 39 750,48 Евро, натомість згідно рахунку від 18.09.2020 №6000868177 вартість партії - 41580,00 Евро.

З цього приводу суд зазначає, що до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця - не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати лише у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів. Приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення лише за умови її наявності в позивача.

Сума вказана в експортній декларації є статистичною вартістю. Згідно законодавства ЄС, для того щоб контролювати і моніторити ціни Антимонопольним комітетом, постачальники повинні відображати ціну включаючи транспортні витрати по території ЕС (на умовах поставки СІР або СРТ).

Таким чином, сума 39 750,48 Евро - це вартість товару і транспортні витрати до кордону з ЄС.

Щодо твердження відповідача про те, що рахунок від 18.09.2020 №6000868177 не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, суд зазначає, що рахунок-фактура це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

З наведеного вбачається, що згідно загальносвітової практики умови поставки товару не є обов`язковим реквізитом інвойсу.

Оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу). посилання відповідача на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу суд вважає необгрунтованим та безпідставним.

Відсутність посилання на умови поставки в інвойсі жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару.

Крім того, відповідно до п. 2.3 Договору всі додатки до Договору є його невід`ємними частинами, а отже посилання в рахунку на договір є достатнім для ідентифікації ввезеного товару.

Як було зазначено вище, митна вартість товару, що імпортується, була визначена відповідачем з використанням наявної в митниці інформації щодо ідентичних товарів за методом 2А (з розрахунку 2,05 Евро/кг (МД UA110230/2020/017127 від 06.08.2020).

Так, Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку 1 та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Як зазначено у ч.1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ч. 6. ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу III) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частинами 1 - 5, 7 статті 59 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Однак, як встановлено судом, в надісланих позивачеві електронних повідомленнях, і в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме конкретні причини (підстави, передумови, невідповідності) стали підставою для витребування від нього додаткових документів.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В п.п. 16, 22 Узагальнення ВАСУ зроблені висновки про те, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Отже, відповідачем необґрунтовано було застосовано інший метод визначення митної вартості, що може бути застосовано лише у випадках, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу.

Згідно вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач не підтвердив обгрунтованості оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення №UA110230/2020/000200/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00362.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення №UA110230/2020/000200/2 від 25.09.2020 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00362 Дніпровської митниці Держмитслужби.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник