Рішення № 94696969, 05.02.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року ЛуцькСправа № 140/16485/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська біоенергетична компанія» про зупинення виконання робіт,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Волинській області (далі - Держекоінспекція у Волинській області, позивач) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська біоенергетична компанія» (далі - ТзОВ «ВБК», відповідач) про зупинення виконання робіт, в частині експлуатації стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які розташовані за адресою: 44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Луцька, будинок 230, а саме: лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ-0,65, що встановлена в приміщенні складу сухого жому та твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT"» типу КГ-50, номінальною потужністю 50 кВт, який встановлений на паливній адміністративного приміщення до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведена позапланова перевірки ТзОВ «ВБК» щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт від 28.10.2020 № 415/10.20. В ході проведення перевірки встановлено, що у ТзОВ «ВБК» наявні:

- лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ -0,65, що встановлена в приміщенні складу сухого жому. Викид забруднюючих речовин здійснюється через вентвикиди. Дана лінія введена в експлуатацію 01.07.2020 року;

- твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT» типу КГ -50, номінальною потужністю 50 кВт, який встановлений в паливній адміністративного приміщення. Викид забруднюючих речовин здійснюється через димохід. Котел введений в експлуатацію 20.10.2016 року. ТзОВ «ВБК» свою діяльність здійснює за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням частин п`ятої та шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У зв`язку з виявленими порушеннями директору ТзОВ «ВБК» ОСОБА_1 надано припис від 28.10.2020 №000264, яким зобов`язано усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час проведення перевірки, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства (п. 1 припису). Зазначений припис в судовому порядку не оскаржувався, заперечення щодо вимоги зазначеної у п. 1 припису не надавались.

На момент подання позовної заяви вимоги по усуненню порушень щодо дотримання законодавства з охорони атмосферного повітря відповідачем не усунуто. У зв`язку з чим, позивач просить прийняти рішення про зупинення виконання робіт ТзОВ «ВБК», в частині експлуатації стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які розташовані за адресою: 44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 230, а саме: лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ - 0,65, що встановлена в приміщенні складу сухого жому та твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT» типу КГ - 50, номінальною потужністю 50 кВт, який встановлений в паливній адміністративного приміщення до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) сторін.

28.12.2020 від ТзОВ «ВБК» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовних вимог не визнав з тих підстав, що встановлюючи строк для усунення виявлених порушень до 27.01.2021, позивач з позовними вимогами звернувся 01.12.2020, тобто до спливу терміну, наданого для усунення всіх виявлених порушень. Крім того, зазначив, що відповідачем в добровільному порядку вживаються усі необхідні дії щодо одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджується укладенням 18.11.2020 договору між ТзОВ «ВБК» та ТзОВ «Амаді Екотех» № АЕТ-63-2020 від 18.11.2020, відповідно до умов якого ТзОВ «Амаді Екотех» зобов`язалося виготовити всі необхідні документи вказані державною екологічною інспекцією у Волинській області.

ТзОВ «ВБК» зазначило, що державною екологічною інспекцією у Волинській області не було виявлено походження неприємного запаху на території підприємства, як це зазначаося скаржником гр. ОСОБА_2 .

Враховуючи вищенаведене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Держекоінспекцією у Волинській області на підставі наказу від 13.10.2020 № 284 та направлення від 13.10.2020 № 457 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та в термін з 16.10.2020 по 28.10.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «ВБК», за результатами якої складено акт від 28.10.2020 № 415/10.20 (а. с. 10-19).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що основним видом діяльності ТзОВ «ВБК» є виробництво електроенергії. При обстеженні території ТОВ «ВБК» (м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 230), виявлено стаціонарні джерела утворення речовин, що забруднюють атмосферне повітря: лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ -0,65, що встановлена в приміщенні складу сухого жому, викид забруднюючих речовин здійснюється через вентвикиди, дана лінія введена в експлуатацію 01.07.2020; твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT» типу КГ -50, номінальною потужністю 50 кВт, який встановлений в паливній адміністративного приміщення, викид забруднюючих речовин здійснюється через димохід, котел введений в експлуатацію 20.10.2016.

Вказані об`єкти експлуатуються без дозволу на викиди забруднюючих речовин, що є порушенням вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Директору ТзОВ «ВБК» Миселюку О.В. було вручено припис № 000264 від 28.10.2020, яким визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень екологічного законодавства, а саме в пункті 1 припису зобов`язано усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час проведення перевірки, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами підприємства. Припис ТзОВ «ВБК» не оскаржував (а. с. 25).

Як слідує з матеріалів справи, 21.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Волинській області стосовно відповідача також було складено протокол про адміністративні правопорушення № 001744 (а. с. 22). Відповідно до постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення від 21.10.2020 № 001140 директора ТзОВ «ВБК» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с. 23-23зворот). Копію постанови відповідач отримав під підпис та сплатив штрафи 22.10.2020, що підтверджується квитанціями №№ 52253726, 52253727 (а. с. 24).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V)

Як встановлено статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Із наведеного вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Підпунктами 3, 4 пункту 2 розділу ІІ «Функції інспекції» Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 6 розділу 2 Положення Державна екологічна інспекція звертається до суду із позовом щодо: обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.

Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція у Волинській області є повноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вже зазначалось судом, Державною екологічною інспекцією у Волинській області перевіркою щодо додержання суб`єктом господарювання ТзОВ «ВБК» вимог природоохоронного законодавства було встановлено порушення статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 року №2707-XII забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря. Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Як передбачено частинами п`ятою, шостою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Положеннями частин шостої, сьомої статті 7 Закону № 877-V обумовлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд вказував, що позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем встановлено наявність на території, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «ВБК», стаціонарні джерела викидів: лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ -0,65; твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT» типу КГ -50, номінальною потужністю 50 кВт. Акт перевірки підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень, зокрема, щодо встановлених в акті порушень, що є предметом даної справи. Вказані обставини відповідачем не оспорюються. Відповідачем також і не спростовано відсутність у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Доказів отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до суду надано не було.

Оскільки ТзОВ «ВБК» всупереч вимогам статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» використовує стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу, що створює загрозу здоров`ю людей та має шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, то суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області обґрунтованими.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, будинок 20, код ЄДРПОУ 38009738) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська біоенергетична компанія» (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Луцька, будинок 230, код ЄДРПОУ 40827373) задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська біоенергетична компанія» зупинити виконання робіт, що пов`язані з експлуатацією стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які розташовані за адресою: 44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Луцька, 230, а саме: лінія по виготовленню паливних гранул (пелет) із деревних відходів, у комплект якої входить сушка АВМ - 0,65, що встановлена в приміщенні складу сухого жому та твердопаливний опалювальний котел «KOTLANT» типу КГ - 50, номінальною потужністю 50 кВт, який встановлений в паливній адміністративного приміщення до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк