Ухвала суду № 94696782, 08.02.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

08 лютого 2021 р. Справа № 120/219/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

до: Виконавчого комітету Жмеринської міської ради (код ЄДРПОУ: 34227893, адреса: вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100), міського голови Жмеринської міської ради Кушніра Анатолія Петровича (адреса: вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про: визнання дій та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, міського голови Жмеринської міської ради Кушніра Анатолія Петровича про визнання дій та бездіяльності неправомірною.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- коректного викладу змісту позовних вимог до відповідачів та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи;

- зазначення власного письмового підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У межах строку, встановленого на усунення недоліків позивачем, зокрема, подано уточнену позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої вказаної статті в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Положеннями частини 1 статті 5 КАС України визначені правові способи захисту судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Такими способами, серед іншого, є:

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.

Частиною другою статті 5 КАС України встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначалося судом, у рамках адміністративного судочинства:

дії - це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як свідчить зміст прохальної частини уточненої позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невинесення ґрунтовної відмови про відмову у задоволенні розгляду її заяви про отримання публічної інформації, яка відповідає імперативним вимогам статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- визнати протиправними дії міського голови Жмеринської міської ради Кушніра Анатолія Петровича щодо зазначення у листі від 02.12.2020 року № 48-запит даним відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" (в частині повноважень міського голови Жмеринської ОТГ) зазначено його власний підпис, та не зазначено повне прізвище, ім`я, по батькові цієї посадової особи, та іншої посадової особи, що відповідає за розгляд та надання запитів про надання публічної інформації в виконавчому комітеті Жмеринської міської ради;

- визнати протиправною бездіяльність міського голови Жмеринської міської ради ОСОБА_2 щодо не здійснення особистого контролю за діяльністю посадових осіб виконавчого комітету Жмеринської міської ради при складанні та наданні ними письмових відповідей щодо відповідей на запити про надання публічної інформації, оскільки діями даного відповідача здійснюється прикриття посадових осіб виконавчого комітету Жмеринської міської ради грубо суперечать Закону України "Про доступ до публічної інформації" та постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" від 21.10.2015 року № 835;

- визнати протиправною бездіяльність міського голови Жмеринської міської ради ОСОБА_2 щодо не здійснення особистих дій по посадових осіб виконавчого комітету Жмеринської міської ради, які б відповідали пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, де імперативно встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, оскільки протиправна бездіяльність відповідача до посадових осіб виконавчого комітету Жмеринської міської ради об`єднаної територіальної громади, оскільки така протиправна бездіяльність грубо суперечить постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 року у справі № 130/370/17;

- із урахуванням окремої ухвали Барського районного суду Вінницької області від 10.08.2017 року у справі № 130/2041/16-а та на підставі норм чинного законодавства поставити окрему ухвалу суду про порушення норм Закону України "Про доступ до публічної інформації" у виконавчому комітеті Жмеринської міської ради об`єднаної територіальної громади Жмеринської міської ради.

Ознайомившись зі змістом уточненої позовної заяви, судом встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги аналогічні вимогам, заявленим у первинній редакції позовної заяви (лише зі словесним коригуванням), є умовними та неконкретизованими.

Суд наголошує, що обраний позивачем спосіб захисту як визнання дій та бездіяльності відповідачів протиправними, у свою чергу, має наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій та/або зобов`язання вчинити певні дії. А тому, при поданні до суду даної позовної заяви позивачем невірно визначено спосіб захисту її права та інтересу, визначений частиною 1 статті 5 КАС України.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, виходячи з наведеного, зобов`язання суб`єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного саме діями чи бездіяльністю таких осіб, які він просить визнати протиправними.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Разом із тим, з огляду на наведені вище положення КАС України, суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Окрім того, позивачем не враховано, що у межах позовного провадження не можна зобов`язати відповідача виконувати чинні судові рішення у бажаний для позивача спосіб. Виконання судових рішень у справах № 130/2041/16-а та № 130/370/17 є завершальною стадією судового провадження саме у цих справах.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення у бажаний для позивача спосіб.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Беручи до уваги ту обставину, що позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, не приведено у відповідність до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України, а тому, як наслідок, вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року залишились не виконаними, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Разом із тим, слід роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 2, 5, 160, 169, 245, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради (код ЄДРПОУ: 34227893, адреса: вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100), міського голови Жмеринської міської ради Кушніра Анатолія Петровича (адреса: вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) про визнання дій та бездіяльності протиправними разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чернюк Алла Юріївна