Рішення № 94686243, 04.02.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5432/20

Провадження № 2/740/373/21

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря – Дьоміної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (далі - ДП) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 36054,63 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 54 722,48 грн та 10000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі наказу №174-п від 06.10.2003 року її було прийнято на посаду апаратника борошномельного виробництва 4-го розряду ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», а наказом №6-п від 24.02.2020 року звільнено за власним бажанням.

В день звільнення всупереч вимог законодавства розрахунок з нею відповідачем проведений не був, хоча були проведені нарахування всіх належних до виплати сум.

Згідно довідки №29 від 24.11.2020 станом на 24.11.2020 заборгованість по заробітній платі становить 36054 грн 63 коп., які відповідач їй не виплачує, посилаючись на відсутність грошових коштів.

Через те, що відповідач не провів повного розрахунку при звільненні, з нього підлягає стягненню середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, який згідно її розрахунку становить 54 722 грн 48 коп

Затримкою виплати заробітної плати їй заподіяна також моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях з приводу неможливості придбати необхідні продукти харчування, ліки під час хороби і вона змушена була звертатися до знайомих з проханням надати їй гроші в борг, через що відчувала себе приниженою, і, виходячи з цього, оцінює моральну шкоду у 10 000 гривень, які також просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивачка в судове засідання не з*явилася, подавши заяву про підтримку позову та розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» в судове засідання повторно не з`явився, будучи повідомленим належним чином, не подав до суду відзив на позов та заяву про розгляд справи за їх відсутності, тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У день звільнення позивачці, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені всі належні суми від ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток працівника визначається згідно ст.27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до п.8 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року з наступними змінами передбачено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» і була звільнена 24 лютого 2020 року за власним бажанням, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивачки.

З довідки ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», виданої ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачкою з виплати заробітної плати станом на 24.11.2020 становить 36054 грн 63 коп., що свідчить про визнання відповідачем наявної заборгованості.

Згідно розрахунку, наданого позивачкою, вбачається, що середня заробітна плата не виплачена за 10 місяців, середньомісячна заробітна плата становить 5472,24 грн (32833, 49 грн : 6 місяців = 5472,24 грн, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 54 722,48 грн (5472,24 грн х 10 місяців=54 722,48 грн).

Відповідно до довідки про доходи, заробітна плата ОСОБА_1 на ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», код – 00952634, за період з серпня 2019 року по січень 2020 року становить 32 833 грн 49 коп. (а.с.8).

Беручи до уваги вказану довідку, заробітна плата позивачки за два останні місяці роботи складає 6653,78 грн (грудень 2019 – 4 243,46 грн, січень 2020 – 2 410,32 грн), та, керуючись вимогами п.4 Порядку №100, середньоденна заробітна плата позивачки становить 158,42 грн (в грудні 2019 та січні 2020 – 42 робочих дні), (6653,78: 42 = 158,42).

Кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні за період з 24.02.2020 по 16.12.2020 -день звернення до суду- становить 205 днів.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 205 робочих днів становить – 32 476 грн 10 коп. (158,42 грн х 205 днів).

З урахуванням наведеного, на користь позивачки підлягає стягненню компенсація за затримку розрахунку за період з 24 лютого 2020 року по 16 грудня 2020 року в сумі 32 476 грн 10 коп згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМ України №100 від 08.02.1995.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем порушені строки виплати заробітної плати позивачеві, вина власника не виключається при фінансових труднощах підприємства чи відсутності коштів на розрахунковому рахунку, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у визначеній судом сумі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За роз`ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачу суд враховує глибину та тривалість душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивачки має бути стягнено 2 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути: заборгованість по заробітній платі в сумі 36054 грн 63 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 205 робочих днів за період з 24 лютого 2020 року по 16 грудня 2020 року в сумі 32 476 грн 10 коп та 2000 грн моральної шкоди, в всього - 70 530 грн 73 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою заявлені позовні вимоги на загальну суму 100 776 грн 96 коп., судом вирішено позовні вимоги задовольнити часткового в сумі 70 530 грн 73 коп., тобто позовні вимоги задоволені на 70% (7053073 х 100 : 100776,96 =69), що є підставою для стягнення на користь позивачки з відповідача 1 177 грн судового збору (1 681,6 х 70: 100 =1 177).

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.47, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст.141, 263-265, 274, 279, 280-284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненніта моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів», ідентифікаційний код – 00952634, адреса: Чернігівська область, м.Ніжин, провулок Урожайний, 16, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,заборгованість по заробітній платі в сумі 36 054 грн 63 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 лютого 2020 року по 16 грудня 2020 року в сумі 32 476 грн 10 коп та 2000 грн моральної шкоди, 1177 грн у відшкодування сплаченого судового збору, а в всього - 71 707 (сімдесят одна тисяча сімсот сім) грн 73 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» в дохід держави 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. судового збору.

Допустити до негайного виконання рішення про стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддя Т.Г. Ковальова