
Справа № 589/2797/19
Провадження № 1-кп/589/148/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Литвинко Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.
прокурора Денисенка В.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Рикова С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який уродженець м. Шостка Сумської області, громадянин України, неодружений, з середньої спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
24.01.2018 Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в березні 2019 року, більш точної дати не встановлено, перебуваючи в м. Шостка Сумської області, а саме біля озера, розташованого неподалік автозаправки «WOG» за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченко, 20, серед гілок та трави на землі побачив згорток з поліетиленового пакету білого кольору. Розгорнувши даний пакет, ОСОБА_1 побачив, що в ньому знаходиться предмет ззовні схожий на пістолет, а також шість патронів до нього, оглянувши їх, він по зовнішньому огляду зрозумів, що вказаний пістолет, патрони придатні до стрільби та відноситься до вогнепальної зброї, після чого, вставив один патрон до патронника пістолета, з якого зробив один постріл в повітря. Після здійснення пострілу ОСОБА_1 вирішив їх забрати собі. Для цього, ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не повідомивши про свою знахідку до правоохоронних органів, поклав знайдений ним пістолет та п`ять патронів до своїх речей, а таким чином незаконно придбав зазначені предмети. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, у ОСОБА_1 виник прямий умисел, направлений на незаконне зберігання вищевказаної вогнепальної зброї та бойових припасів, для чого останній поклав саморобний однозарядний пістолет та п`ять гвинтівкових патронів калібру 5,6 мм до свого одягу, а таким чином почав незаконно її зберігати.
Одразу ж після цього, ОСОБА_1 , діючи умисно, зберігаючи при собі без передбаченого законом дозволу знайдений ним саморобний по типу однозарядного пістолет під патрони кільцевого запалення калібру 5,6 мм та п`ять гвинтівкових патронів калібру 5,6 мм призначених до нарізної спортивної та промислово-мисливської вогнепальної зброї, маючи прямий умисел на незаконне носіння вогнепальної зброї та боєприпасів, пішов до себе додому за місцем мешкання, де поклав пістолет з трьома патронами в середині та два гвинтівкових патрони калібру 5,6 мм призначені до нарізної спортивної та промислово-мисливської вогнепальної зброї на кухні та зальній кімнатах, цим самим вчинивши незаконне носіння вогнепальної зброї.
За таких обставин, ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України, а також в порушення вимог Постанови Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" та Наказу МВС України № 622 від 21.08.1998, за вищевикладених обставин незаконно придбав, переніс та зберігав вогнепальну зброю.
27.05.2019 під час проведення обшуку будинку за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено:
- п`ять патронів, які є бойовими припасами, а саме 5,6 мм гвинтівковими патронами кільцевого запалення призначеними до нарізної спортивної та промислово-мисливської вогнепальної зброї - гвинтівок ТОЗ-8, ТОЗ-12, пістолетів Марголіна та інших калібру 5,6 мм, виготовлені промисловим способом та придатними до стрільби.;
- пістолет, який виготовлений саморобним способом по типу однозарядного пістолета під патрони кільцевого запалення калібру 5,6 мм та є вогнепальною зброєю та придатний до стрільби, та який відповідно до п. 4 Спільного наказу № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2017 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та Іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду» належать до предметів вилучених з обігу та на який відповідно до Постанови КМУ № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» ОСОБА_1 не було надано дозвіл. Однак, ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання у зв`язку з цим суспільно-небезпечних наслідків державним та громадським інтересам, у вигляді порушення встановленого законом порядку придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів та бажав настання цих суспільно-небезпечних наслідків, тобто діяв з прямим умислом.
Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім цього, в один із днів 2019 року, більш точної дати встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись на необроблюваній ділянці місцевості, розташованій в районі садового масиву «Любитель» (колишній район «Сільхозхімії») за м. Шостка, Сумської області, знайшов п`ять дикорослих кущів рослин коноплі. Після чого, розуміючи, що знайдені кущі є наркотичним засобом «канабісом», при вживанні якого можна отримати наркотичне сп`яніння, та маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання вказаного наркотичного засобу, для подальшого особистого вживання, без мети збуту, зірвав знайдені кущі, а таким чином незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі наркотичний засіб «канабіс» без мети збуту. Після чого, ОСОБА_1 , незаконно зберігаючи при собі знайдений ним наркотичний засіб «канабіс», переніс його до місця свого мешкання, а саме до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де принесені рослини коноплі залишив сушитись.
З цього часу по 27.05.2019 ОСОБА_1 частину незаконно придбаного та виготовленого, шляхом перетирання в руках «канабісу», декілька раз вживав шляхом викурювання, а решту продовжував зберігати для особистого вживання, без мети збуту.
27.05.2019 під час проведення обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору в сухому вигляді, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - «Канабісом», загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 129,38 г.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", (Таблиця 1, Список 1) « канабіс » відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Умисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, зазначив, що обставини, які викладені в обвинувальному акті, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Пояснив, що дійсно в 2019 році, перебуваючи біля автозаправки по вул. Шевченка в м. Шостка, знайшов у поліетиленовому пакеті саморобну зброю та 5 або 6 патронів. Після чого вставив один патрон до пістолета та здійснив вистріл. Далі взяв пістолет та патрони з собою і переніс за місцем проживання. В травні 2019 року ці речі були вилучені у нього під час обшуку працівниками поліції. Також пояснив, що незадовго до обшуку він в садовому масиві побачив декілька рослин дикорослої коноплі, яку зірвав та приніс додому, залишивши сушитись. Після того як вона висохла, використав частину наркотичного засобу, шляхом викурювання. З вилученим під час обшуку об`ємом наркотиків погоджується. Також зазначив, що розуміє, що вчинив протиправно, щиро кається у вчиненому.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого і захисника судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються. Наслідки такого об`єму дослідження доказів обвинуваченому роз`яснено.
Поряд з цим, суд в межах повноважень, визначених ст. 337 КПК України, дійшов висновку про необхідність змінити висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України, виходячи з наступного.
Стороною обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, діючи повторно.
Разом з цим 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року за № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким внесено зміни до ч. 2 ст. 309 КК України.
Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 309 КК України на даний час визнається незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.
До внесення змін в диспозиції ч.2 ст. 309 КК України було зазначено «ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах».
Внесені зміни до закону про кримінальну відповідальність призвели до пом`якшення кримінальної відповідальності, оскільки з диспозиції ч. 2 ст. 309 КК України виключено таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину повторно чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.ст. 307, 308, 310, 317 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Окремо слід зазначити, що кримінально-правова норма має зворотну дію в часі і у тих випадках, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак тощо.
Таким чином, враховуючи зазначене, суд вважає, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.1 ст.309 КК України, шляхом виключення такої кваліфікуючої ознаки як повторність.
Крім того, на час вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, диспозиція ч.2 ст. 309 КК України не містила таку кваліфікуючу ознаку як «вчинення злочину протягом року після засудження за цією статтею» і таке обвинувачення особі прокурором не висувалось і, відповідно, в межах даної справи і не могло бути висунуто.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх характер, наслідки, дані про особу обвинуваченого, а саме, те, що він не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, даних про негативну характеристику за місцем проживання немає, неодружений, не працює, утриманців не має, раніше судимий і дані кримінальні правопорушення ним вчинено під час іспитового строку.
Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
З урахуванням наведеного та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання за вчинення кримінальних правопорушень у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 309 КК України та позбавлення волі за ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, йому слід призначити покарання з урахуванням положень ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком до покарання призначеного за даним вироком таким чином, щоб остаточне покарання за сукупністю вироків, було більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Прохання сторони захисту про повторне призначення обвинуваченому покарання з випробуванням не ґрунтуються на законі.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", виходячи з положень ст. 75 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Питання про долю речових доказів та судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.309 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за:
Ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі;
Ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_1 цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2018 року у вигляді одного місяця позбавлення волі та остаточне покарання ОСОБА_1 визначити три роки один місяць позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення експертиз у розмірі 4022,16 грн.
Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Речові докази: саморобний пістолет, 3 патрони, 2 гільзи, протяжку з каналу ствола пістолета, речовину рослинного походження (канабіс, 4 пакети) - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області Т.В.Литвинко
Судове рішення № 94684404, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 04.02.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 589/2797/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: