Ухвала суду № 94680722, 05.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/963/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Рак В.С., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – Кондратенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції Гельжинського Романа Любомировича, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700000000120 від 08.05.2020 року, –

ВСТАНОВИВ:

05.02.2021 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції Гельжинського Романа Любомировича, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700000000120 від 08.05.2020 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що починаючи з червня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів з незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вступив в організованому стійку злочинну групу як пособник, де організатором та співвиконавцем всіх злочинних дій був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , окрім того до складу групи увійшли як виконавці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Так, ОСОБА_2 , діючи у складі організованої ним злочинної групи, разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за попередньою змовою, будучи зорганізованими з метою незаконного збагачення з розподілом функцій кожного із учасників групи, згідно розробленого ним злочинного плану при невстановлених розслідуванням обставинах місці та часі, в період з червня 2020 року по лютий 2021 року, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, здійснював придбання у невстановленої слідством особи для подальшого збуту невстановлену кількість психотропної речовини - метамфетамін. В свою чергу ОСОБА_1 , після виготовлення наркотичного засобу «канабіс» забезпечував ним організатора ОСОБА_2 для подальшого збуту та особисто займався збутом цього засобу.

Після придбання психотропної речовини «метамфетамін» ОСОБА_2 згідно попередньо розробленого злочинного плану та визначених функцій, розфасував зазначену речовину для подальшого збуту та передав частину вказаної речовини учасникам групи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для подальшого їх продажу у роздріб.

Після виготовлення наркотичного засобу - сухої подрібненої речовини рослинного походження, ОСОБА_1 на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 який в подальшому зберігав в будинку за місцем свого проживання, при собі та в подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, 23.06.2020, близько 16.52 год. перебуваючи в гаражному приміщенні за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 (одну тисячу) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суху подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку №6/475 від 01.07.2020 є «канабісом», який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, загальною масою в перерахунку на суху речовину 8,38 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, перевезення, виготовлення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені організованою групою.

Окрім того, після виготовлення наркотичного засобу - сухої подрібненої речовини рослинного походження, ОСОБА_1 на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 який в подальшому зберігав в будинку за місцем свого проживання, при собі та в подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків,, 14.07.2020, близько 14.26 год. перебуваючи в гаражному приміщенні за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 в ході проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за 1000 (одну тисячу) гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суху подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку №6/544 від 20.07.2020 є «канабісом», який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, загальною масою в перерахунку на суху речовину 7,0519 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, перевезення, виготовлення, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені організованою групою.

05.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України.

Оголошена ОСОБА_1 підозра у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у систематичному та тривалому у часі збуті психотропних речовин у складі ретельно зорганізованої групи із значним обсягом поставки та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також широким колом осіб, що придбували наркотики, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Необхідно також врахувати, що ОСОБА_1 на даний час ніде офіційно не працевлаштований та не пов`язаний трудовими зобов`язаннями з жодним роботодавцем.

Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу підозрюваного, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, та просить слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без можливості внесення застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави з підстав зазначених у письмових запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні клопотання або визначити розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , зауваживши що тяжкість покарання не є визначальним фактором при обранні запобіжного заходу. Звернув увагу слідчого судді на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, на існуванні яких наполягає прокурор. Захисник також просив врахувати тяжку хворобу підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколі вручення грошових коштів від 23.06.2020 року, протоколі вручення технічних засобів від 23.06..2020 року, протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 23.06.2020 року, висновку експерта від 01.07.2020 року, протоколі вручення грошових коштів від 14.07.2020 року, протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 14.07.2020 року, висновку експерта від 20.07.2020 року, протоколі про результати НСРД від 15.09.2020 року, протоколі обшуку від 04.02.2021 року, протоколі обшуку від 04.02.2021 року, які на цей час розсекречені.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 3 ст. 307 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, стан здоров`я, які не перешкоджають триманню під вартою, наявність міцних соціальних зв`язків, оскільки останній є одруженим та має постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно ніде не працює, зі слів є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням та отримує виплати по інвалідності у розмірі 1380,00 грн., раніше притягувався до кримінальної відповідальністю, проте на цей час судимість є погашеною.

Слід зазначити, що наданою випискою з медичної карти підтверджується, що ОСОБА_1 був встановлений діагноз: цукровий діабет 2 типу, інсулінозалежного перебігу, важкої форми та призначено інсуліномісткі ліки із дозою від 24 до 32 одиниць на добу.

Проте, як вбачається з Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.201 року № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 року за № 990/25767, цукровий діабет є показанням для направлення хворих до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень). При цьому ПЕРЕЛІК хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання містить лише відомості про цукровий діабет, інсулінозалежний тип (доза інсуліну понад 60 од. на добу), важкий перебіг з нахилом до кетоацидозу і наявністю вираженої макроангіопатії, ретинопатії, полінейропатії.

З огляду на викладене, захворювання ОСОБА_1 не перешкоджає на цей час його триманню під вартою, а у разі необхідності його може направлено до спеціалізованих та багатопрофільних лікарень (відділень).

Слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на заявника, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як зазначено у ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 135 000 грн., що на думку слідчого судді є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у разі її внесення.

Слід зазначити, що такий розмір застави обумовлений високим ступенем суспільної небезпеки, оскільки ОСОБА_1 є пособником у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто займає другу за організатором позицію у організованій групі, та тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення, економіки та суспільства в цілому.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на строк протягом двох місяців наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та такого, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 04 лютого 2021 року з 11 год. 35 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 02 квітня 2020 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України – у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - а саме у розмірі п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 135 000 грн. 00 коп. (Один мільйон сто тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на строк протягом двох місяців наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова