Ухвала суду № 94680577, 02.02.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1168/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року м. Ужгород

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі:

слідчого судді - Дегтяренко К.С.,

секретаря судового засідання – Чейпеш В.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

слідчого – Меренич М.С.

прокурора – Лазаренко В.

підозрюваної – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного адвоката – Пачути О.М.,

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката Мухомедьянова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Меренич М.С. погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Лазаренко В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2020 року за № 12020070120000929, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, зі слів раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

Старший слідчий слідчого відділу розслідування Злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Меренич М.С., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Лазаренко В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 02.10.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070120000929, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури Лазаренко В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ..

У клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування з`ясовано, що 01 жовтня 2020 року близько 18 години 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Golf» реєстраційний номер Польської республіки НОМЕР_1 , рухаючись в населеному пункті м. Мукачево, Закарпатської області по автодорозі М-06 сполученням «Київ-Чоп» зі сторони с. Кольчино в бік м. Мукачево, діючи всупереч вимогам п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.3, 13.1. Правил дорожнього руху України, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним за умов видимості у напрямку руху, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, не вибрав безпечну дистанцію по відношенню до легкового автомобіля, який рухався попереду, в результаті чого допустив зіткнення в задню більше ліву частину автомобіля марки «Audi» моделі «80» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця с. Ракошино Мукачівського району Закарпатської області, разом з неповнолітнім пасажиром заднього пасажирського місця по заду водія ОСОБА_4 , 2013 року народження, та неповнолітнім пасажиром заднього пасажирського місця по заду переднього пасажира ОСОБА_5 , 2010 року народження, в результаті чого автомобіль останнього перебуваючи в аварійній обстановці в некерованому станів, викинуло на зустрічну смугу руху, де в подальшому відбулося зіткнення з автомобілем марки «BMW» моделі «530 DА» реєстраційний номер Чеської республіки НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_2 , разом з пасажиром переднього пасажирського місця ОСОБА_7 , 2004 року народження.

В результаті вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Audi» моделі «80» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження, які згідно правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яке керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого останньому, 29.01.2021 року старшим слідчим слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Меренич М.С. за погодженням прокурора Закарпатської обласної прокуратури було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Крім того, слідчий у клопотанні також зазначив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);

Слідчий зазначає, що у зв`язку з вищевикладеним, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , тяжкість злочину, можливість останнього користуючись своїми зв`язками та авторитетом впливати на потерпілого, свідків, експертів, подальше його перебування на волі, а не в умовах ізоляції, становить небезпеку для суспільства, а більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор – Лазаренко В. клопотання підтримав та просив його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Слідчий – Меренич М.С. у судовому засіданні своє клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому мотиви, та ще раз звернув увагу на наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, загострив увагу на тому, що підозрюваний ОСОБА_1 постійно змінював покази, чим вводив слідство в оману, змушуючи вчиняти додаткові слідчі дії, які затягували досудове розслідування, впливав на свідка ОСОБА_8 , який під час дорожньо-транспортної пригоди перебував з ним в автомобілі для надання останнім потрібних йому показів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні відносно клопотання заперечив, зазначив, що він від проведення слідчих дій не ухилявся, з`являвся за першою вимогою, своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, посилання слідства, щодо неправдивих показів, вважає не обґрунтованими.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Пачута О.М. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, зокрема з підстав відсутності ризиків, на які вказує слідство, зазначила, що її підзахисний не ухилявся, від слідства, був присутній на всіх процесуальних та слідчих діях куди був запрошений, посилання слідства, щодо постійної зміни показів не відповідає дійсності. Враховуючи викладене просила обрати підозрюваному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт у нічний час, у разі обрання судом запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою, просила визначити мінімальну заставу.

Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Мухомедьянов В.А. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого погоджене прокурором, погодився із вказаними слідством ризиками, просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. При цьому просив звернути увагу, що внаслідок подій, що відбулись та у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_3 , залишився живим, однак фактично існує, а не живе, без допомоги рідних, не може себе обслуговувати, йому вже визначена І група інвалідності. Крім того вказав, що потерпілий ОСОБА_3 , був єдиним працюючим членом сім`ї, на його утриманні було троє дітей і дружина, які на даний час втратили годувальника, дружина через постійний догляд за ним, влаштуватись на роботу не може. При цьому будь-яких дій зі сторони, ОСОБА_1 , щодо з`ясуваня стану здоров`я потерпілого, відшкодування шкоди не було.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні, вказала, що вона внаслідок дій у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , фактично втратила годувальника, її чоловік ОСОБА_3 обслуговувати себе самостійно не може та потребує постійного догляду. Вибачень та пропозицій, щодо відшкодування шкоди від ОСОБА_1 вона не отримала. У зв`язку з чим клопотання прокурора підтримує та просить обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020070120000929 від 02.10.20209 року за ч. 2 ст. 286 КК України.

29.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Частина перша статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у Кримінальному процесуальному кодексі України.

У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за ступенем тяжкості є тяжким кримінальним правопорушенням. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відноситься до тяжких кримінальних правопорушень, що передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні № 12020070120000929 від 02.10.2020 року.

Таким чином, є підстави вважати,що ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може незаконного впливати на експертів, спеціалістів, свідків, з метою надання ними необхідних показів. Зокрема орган досудового розслідування обґрунтовано підозрює спробу такого впливу на свідка ОСОБА_9 , який був присутнім при виникненні дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, ОСОБА_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема в матеріалах клопотання наявні відомості, які свідчать про зміну показів підозрюваним ОСОБА_1 , та надання відомостей які не відповідали дійсності, внаслідок чого слідство було введено в оману, що утруднювало встановлення фактичних обставин події.

Таким чином наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із триманням під варту, тому вважаю, що клопотання є підставним і підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на те, що обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України у даному кримінальному провадженні не має, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначення застави підозрюваному ОСОБА_1 .

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких випливає з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших характеризуючи даних про його особу і, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх обов`язків, передбачених КПК України, слід встановити в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181,183, 186, 193, 196, 197, 198, 309, 392,395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції Меренич М.С. погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Лазаренко В. у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2020 року за № 12020070120000929, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту негайно в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 02 лютого 2021 року до 02 квітня 2021 року включно.

Встановити строк дії ухвали до 02 квітня 2021 року включно.

На підставі ч. 3 ст.183, ч. 5 ст.182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 25 (двадцяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (25х2270).

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02 квітня 2021 року включно.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_1 що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 04.02.2021 року.

Слідчий суддя К.С.Дегтяренко