Рішення № 94680316, 04.02.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7560/20

2/303/411/21 ряд.стат.звіту №41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого-судді Монич В.О. при секретарі Варга Н.В.

Справа №303/7560/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №32145 таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08 вересня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №32145 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованість у розмірі 1 1757,16 гривень за кредитним договором №001-06509-130913 від 13.09.2013 року, укладеним між ним та ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав та вимог за кредитними договорами 340/К від 23 березня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав та вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд”. Вважає, що існують підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що у нотаріуса під час винесення виконавчого напису був відсутній документ який підтверджував суму заборгованості, позивачу не надсилалось повідомлення – письмова вимога про усунення порушень та попередження про вчинення виконавчого напису та у зв`язку з відсутністю права вимоги до боржника із-за пропуску строків позовної давності. Окрім цього, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № 001-06509-130913 від 13.09.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі. Тому, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №32145, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованість у розмірі 11 757 грн. 16 коп. та стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Аланд» (адреса: 01033, м. Київ, вул.Саксаганського, буд.14, офіс 301, Код ЄДРПОУ 42642578 IBAN НОМЕР_1 в AT «ОТП Банк» МФО 300528) на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 безпідставно отримані кошти за виконавчим провадженням №63487466 у розмірі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 32 коп.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідачі — які належним чином повідомлялися про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, своїм

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження, своїм правом подати відзив на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Крім того, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.83 ч.3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Судом встановлено, що 08 вересня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №32145 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованість у розмірі 1 1757,16 гривень за кредитним договором №001-06509-130913 від 13.09.2013 року, укладеним між ним та ПАТ «Дельта Банк» правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав та вимог за кредитними договорами 340/К від 23 березня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “КРЕДИТ-КАПІТАЛ”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав та вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія “Аланд” (а.с.14). 04 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна винесено постанову №63487466 про відкриття виконавчого провадження, з примусового виконання виконавчого напису №32145 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (а.с.16-17).

В подальшому 13 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна винесено постанови №63487466 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання виконавчого напису №32145 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем (а.с.18-19, 20-21).

Як вбачається з виконавчого напису, заборгованість по несплаченим відсоткам, штрафам та пені нарахована станом на 17.08.2020 року, однак кредитний договір укладено 13.09.2013 року строком на 364 (календарні дні), тобто до 12.09.2014 року.

Право кредитедавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі №14- 154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №14-318цс18. Таким чином, враховуючи те, що право відповідача нараховувати проценти за користування кредитом, пеню та штраф припинилось із спливом строку кредитування - 12 вересня 2014 року, а тому відповідач не мав права здійснювати зазначені нарахування, а відтак вимоги про стягнення заборгованості за період з 12.09.2014 року по 17.08.2020 року є незаконними. Положенням ст.88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Кредитний договір №001-06509-130913 укладено 13.09.2013 року на термін до 12.09.2014 року (дата остаточного повернення кредиту згідно п. 2.4 Кредитного договору №001-06509-130913), отже, право вимоги у банка було до 12.09.2017 року, а виконавчий напис вчинено 08 вересня 2020 року, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Статтею 49 Закону України “Про нотаріат” та п. 31 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дй нотаріусами України” передбачено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо : вчинення такої дії суперечить законодавству України. Відповідно, нотаріус повинен був відмовити фінансовій установі у здійсненні виконавчого напису, адже такий виконавчий напис суперечить нормам законодавства.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист тії вільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року 2296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 надалі - «Порядок»). Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому анулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку. Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - «Перелік»). Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи : якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства петиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку). Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку. 26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року. Тобто, з 22 лютого 2017 року та по сьогоднішній дець редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 14 листопада 2019 року, після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Тобто, станом на 14 листопада 2019 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягненна заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору № 001-06509-130913 від 13.09.2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі. Судом, також встановлено, що на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 13 листопада 2020 року, здійснювались відрахування з доходів позивача у розмірі 20 % після вирахування утриманих податків, зборів на користь стятувача про що, бухгалтерією Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації складено звіт від 07 грудня 2020 року про здійснення відрахування та виплати із заробітної плати позивача у розмірі 2 128 грн. 32 коп. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400 грн. 00 коп., що становить разом 2 528 грн. 32 коп. (а.с.22).

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ПК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ПК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд під час розгляду справи №910/1531/18.

Беручи до уваги встановлені судом факти та відповідні правовідносини, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення. Керуючись ст.ст. 223, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №32145, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” заборгованість у розмірі 11 757 грн. 16 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “Аланд» (адреса: 01033, м. Київ, вул.Саксаганського, буд.14, офіс 301, Код ЄДРПОУ 42642578 IBAN НОМЕР_1 в AT «ОТП Банк» МФО 300528) на користь ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 безпідставно отримані кошти за виконавчим провадженням №63487466 у розмірі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 32 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_2 ;

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, м.Київ, вул.Саксаганського, 14, офіс 301, поштовий індекс — 01033;

Третя особа : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 35, поштовий індекс – 10008;

Третя особа : приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, м.Київ, вул.Окопної Раїси, 4, офіс 35А, поштовий індекс – 02002.

Головуючий В.О.Монич