Рішення № 94678878, 05.02.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/467/21

Справа № 235/8593/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про надання безоплатного вугілля на побутові потреби, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі – ДП «Мирноградвугілля» про надання безоплатного вугілля на побутові потреби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером. У період з 17.11.2008р. до 31.01.2015р. працював у відокремленому підрозділі «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Мирноградвугілля», звідки був звільнений. Шахта «Родинська» є його останнім місцем роботи. Він мешкає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який обладнаний пічним опаленням для обігріву приміщення та кухонним вогнищем для приготування їжі на твердому паливі та не є абонентом Красноармійського управління по газопостачанню і газифікації у приватному секторі на природному газі. 28.02.2020р. він звернувся до ДП «Мирноградвугілля» з приводу забезпечення його вугіллям на побутові потреби в розмірі 5,9 т на рік. 02.03.2020р. підписався під колективним зверненням колишніх працівників та пенсіонерів шахти «Родинська» щодо забезпечення них вугіллям на 2020 рік, а 06.10.2020р. подав до ДП «Мирноградвугілля» ще одну заяву з вимогою забезпечити його вугіллям на побутові потреби на 2020 рік, однак відповідачем було відмовлено у забезпеченні його вугіллям на побутові потреби на 2020 рік та у переліки вуглеотримувачів не включено. На підставі наведеного просив зобов`язати відповідача безоплатно надати йому вугілля на побутові потреби за 2020 рік.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив про причини неявки, у встановлений строк відзив не подав.

Згідно ст.281 ЦПК України по справі ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська» з 08.07.1983р. по 04.11.1983р., з 21.01.1986р. по 05.12.1994р., де працював на підземних роботах, після чого працював у ВП «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» з 17.11.2008р. по 31.01.2015р. на підземних роботах (а.с.12-19).

ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , виданого Пенсійним фондом України 06.08.2015р.(а.с.20).

Згідно довідки Комунальної установи Покровський координаційний комітет самоорганізації населення № 5477 від 07.10.2020р. ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має склад сім`ї – дружину ОСОБА_2 ; в будинку – пічне опалення й кухонне вогнище для приготування їжі, природного газу не має (а.с.22).

З довідки Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації № 810/03 від 06.10.2020р. вбачається, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не є абонентом Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації у приватному секторі по природному газу (а.с.21).

28.02.2020р. позивач звернувся до ДП «Мирноградвугілля» з приводу забезпечення його вугіллям на побутові потреби в розмірі 5,9 т на рік, 02.03.2020р. підписався під колективним зверненням колишніх працівників та пенсіонерів шахти «Родинська» щодо забезпечення них вугіллям на 2020 рік, а 06.10.2020р. подав до ДП «Мирноградвугілля» ще одну заяву з вимогою забезпечити його вугіллям на побутові потреби на 2020 рік, додавши до заяви копії трудової книжки та пенсійного посвідчення, довідки з газової служби та з місця проживання (а.с.11).

Відповідачем було надано позивачу відповідь № 12-2-129 від 27.11.2020р., в якій зазначено, що у відповідності до п.12.11 Галузевої угоди після ліквідації шахти обов`язок щодо забезпечення вугіллям на побутові потреби колишнім працівникам та пенсіонерам лягає на правонаступника ліквідованої шахти. Проте до теперішнього часу питання правонаступництва шахти не вирішено і рекомендовано звернутися до суду (а.с.25).

За змістом ст.43 Гірничого закону України від 06.10.1999 №1127-XIV підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, поряд з іншими, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов`язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Галузева угодам між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 в пункті 12.10.3 визначає, що безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше, складаються додаткові списки.

Ліквідація або консервація гірничого підприємства відповідно до вимог статті 45 Гірничого закону України здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов оцінку впливу на довкілля, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами. Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

Порядок і організація проведення ліквідаційних заходів відбувається відповідно до положень Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2002 № 938) (далі - Постанова).

Відповідно до пункту 4 Порядку рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міненерговугілля, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями.

За пунктом 9 Порядку Міненерговугілля видає не пізніше ніж за три місяці до початку робіт з ліквідації гірничого підприємства наказ про утворення ліквідаційної комісії. Ліквідаційна комісія відповідно до законодавства здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Міненерговугіллям розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Міненерговугіллям. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

За змістом п.17 Порядку підсумки фактичного виконання робіт з фізичної ліквідації гірничого підприємства та їх відповідність передбаченим у затвердженому проекті заходам розглядаються комісією, що утворюється замовником даного проекту ліквідації. Датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження замовником проекту ліквідації актів прийняття відповідних робіт. Після фізичної ліквідації гірничого підприємства визначається в установленому порядку правонаступник щодо соціального захисту категорій осіб відповідно до частини п`ятої статті 48 Гірничого закону України. Підсумки фактичного виконання робіт і заходів з ліквідації гірничого підприємства, у тому числі робіт з охорони довкілля та їх відповідність передбаченим у затвердженому проекті заходам, розглядаються комісією, що утворюється Міненерговугіллям. Датою виконання у повному обсязі робіт, передбачених проектом ліквідації, вважається дата затвердження Міненерговугіллям актів прийняття таких робіт, складених зазначеною комісією, та передачі в установленому порядку об`єктів, у тому числі відбудованих у процесі ліквідації гірничого підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються ліквідаційні баланси і закриваються кошториси.

Згідно із частиною п`ятою ст.48 Гірничого закону України після ліквідації або консервації гірничого підприємства надається субсидія на придбання твердого палива або на оплату житлово-комунальних послуг у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Національним стандартом України «Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб» ДСТУ 7146:2010 у пунктах 3.1-3.4 визначено, що для побутових потреб використовують вугілля марок Д, ДГ, Г, П, А та Ж згідно з ДСТУ 3472 Донецького та Львівсько-Волинського басейну, з розмірами кусків згідно з ГОСТ 19242, а також вугілля, що імпортують, якщо воно за класифікаційними показниками відповідає ДСТУ 3472, а за розміром кусків (крім 6-100 мм) - ГОСТ 19242. Для побутових потреб використовують збагачене розсортоване та незбагачене розсортоване вугілля. За якісними, технологічними та фізико-механічними показниками вугілля повинно відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1 Стандарту. За якісними показниками, що характеризують безпечність, вугілля повинно відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2 Стандарту.

З відомостей трудової книжки позивача вбачається, що він має відповідний стаж, передбачений частиною сьомою статті 43 Гірничого Закону. У зв`язку з виходом на пенсію позивач був звільнений 31.01.2015р. з Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля».

Правонаступником Державного підприємства «Красноармійськвугілля» є Державне підприємство «Мирноградвугілля», що є загальновідомим у регіоні фактом, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і не оспорюється сторонами у справі.

Враховуючи це, положення частини сьомої статті 43 Гірничого закону України, а також те, що будинок, в якому проживає позивач, обладнаний пічним опаленням, на підставі пунктів 12.10.3, 12.10.7 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 (яка є чинною), пункту 10.12 Колективного договору ДП «Красноармійськвугілля» на 2007 рік (який є також наразі чинним), позивач має право на безоплатне забезпечення вугіллям підприємством ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» по нормі 5,9 тони на рік на домоволодіння.

В той самий час відповідач свого обов`язку перед позивачем із забезпечення його вугіллям безкоштовно для побутових потреб не виконав.

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2015р. № 696-р «Про ліквідацію деяких збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» Шахта «Родинська» була включена до переліку шахт, що підлягають ліквідації і наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.08.2017р. № 551 затверджено перелік заходів з припинення роботи шахти (а.с.23-24).

Аналіз норм Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств дає підстави для висновку, що є дві стадії ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств: юридична та фізична. Юридична ліквідація підприємства регламентована пунктом 9 Порядку і полягає у затвердженні Міненерговугіллям розподільного балансу з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації і виключення ліквідованого підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Датою ж фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження замовником проекту ліквідації актів прийняття відповідних робіт. Після фізичної ліквідації гірничого підприємства визначається в установленому порядку правонаступник щодо соціального захисту категорій осіб відповідно до частини п`ятої статті 48 Гірничого закону України. Датою виконання у повному обсязі робіт, передбачених проектом ліквідації, вважається дата затвердження Міненерговугіллям актів прийняття таких робіт, складених комісією, утвореною замовником проекту ліквідації, та передачі в установленому порядку об`єктів, у тому числі відбудованих у процесі ліквідації гірничого підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються ліквідаційні баланси і закриваються кошториси (пункт 17 Порядку).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем повністю не виконані вимоги пунктів 9, 17 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим станом на 26.12.2020, вбачається, що відомості про ліквідацію ВП «Шахта «Родинська» ДП «Мирноградвугілля» до Реєстру не внесені (а.с.26).

Це свідчить про те, що а ні юридична, а ні фізична ліквідація Відокремленого підрозділу «Шахта «Родинська», яке є структурним підрозділом Державного підприємства «Мирноградвугілля», на час розгляду справи не відбулися, тому підстав для звільнення від юридичного обов`язку із забезпечення відповідних категорій осіб безоплатно вугіллям, передбаченого положеннями частини сьомої статті 43 Гірничого закону України, немає. До часу ліквідації у порядку, визначеному законодавством, всі права та обов`язки щодо діяльності підприємства, питань соціального забезпечення громадян, визначених законодавством, має нести підприємство відповідача, оскільки інше, на час ліквідаційної процедури, належний у цьому випадку орган - Кабінет Міністрів України, не визначав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому вугілля для побутових потреб, що має бути надано позивачеві, повинно відповідати вимогам Національного стандарту України «Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб» ДСТУ 7146:2010.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до статті 43 Гірничого закону України, пунктів 12.10.3, 12.10.7 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001, керуючись ст.ст.2-13, 81,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (м. Мирноград Донецької області, вулиця Соборна, будинок 1, код ЄДРПОУ 32087941) про надання безоплатного вугілля на побутові потреби задовольнити.

Зобов`язати Державне підприємство «Мирноградвугілля» безоплатно надати ОСОБА_1 вугілля на побутові потреби за 2020 рік у кількості 5,9 тон, яке має відповідати вимогам Національного стандарту України «Вугілля кам`яне та антрацит для побутових потреб» ДСТУ 7146:2010.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (восьмисот сорока) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В.Назаренко