Рішення № 94674334, 29.01.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1371/20

Провадження № 2/645/172/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Бабкової Т.В.,

при секретарі судових засідань - Малій О.Л.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Міносяна Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить зняти арешт на майно, що належить ОСОБА_1 , накладний постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 27.08.2018 року в рамках виконавчого провадження № 10386792; зняти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , накладений постановою Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області від 30.09.2019 року в рамках виконавчого провадження №10386792.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.07.2005 року з нього стягнуто аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 13.06.2005 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення набрало законної сили. 15.12.2008 року Фрунзенським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ( далі Фрунзенським ВДВС ХМУЮ ) відкрито виконавче провадження № 10386792 з виконання вказаного рішення суду. На одному з етапів виконання зобов`язань внаслідок тяжкого матеріального становища у позивача виникла заборгованість по сплаті аліментів. 27.08.2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зибуновою Ю.О. винесено постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику. Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Андрус П.А. від 30.09.2019 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках. Також накладено арешт на 37/100 часток будинку АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що на теперішній час він не має постійного основного місця роботи, перебуває на обліку в центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. Крім того, позивач зазначає, що наразі його стан здоров`я знаходиться в гіркому стані, йому терміново необхідна хірургічна операція. В даній ситуації позивачу вкрай необхідні грошові кошти, які він зможе отримати від продажу належної йому частки будинку та зняття з банківських рахунків. Отриманої від цього суми буде достатньо на погашення заборгованості по аліментам у розмірі 93 067 грн. 74 коп. та оплату хірургічної операції.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Міносян Ю.Л. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву на позов.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В ст. 275 ЦПК України визначені строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання ЦПК України, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Будучи обізнаним про розгляд справи судом, відповідач відзиву та жодних доказів не подавла а тому розгляд справи здійснений судом на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву зі своїми запереченнями суду не надала.

Представник третьої особи, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщалися своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомили.

За наявності одночасного існування умов, передбачених положеннями ст.280 ЦПК України, суд вважав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.03.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.07.2020 року закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.07.2005 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 13.06.2005 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення набрало законної сили 22.08.2005 року.

У зв`язку із укладенням шлюбу з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 змінено прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 28.09.2013 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 337.

15.12.2008 року державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Бобришевою Ю.В. відкрито виконавче провадження № 10386792 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5121, виданого 23.08.2005 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 (після шлюбу ОСОБА_6 ) аліментів; боржнику запропоновано негайно добровільно виконати рішення суду.

Встановлено, що рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконується, згідно розрахунку заборгованості станом на 30.10.2017 року боржник має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 93 067,74 грн.

27.08.2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Зибуновою Ю.О. винесено постанову про накладення арешту на все майно в межах суми стягнення, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Так, матеріали справи свідчать, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 07.10.2006 року Лук`яновою Ю.Б., та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 31.08.2020 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 37/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у зв`язку з тим, що боржником ОСОБА_1 не виконується рішення суду та згідно розрахунку заборгованості станом на 30.10.2017 року боржник має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 93 067,74 грн., керуючись ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Андрус П.А. 30.09.2019 року було накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках боржника у банківських установах.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, заборгованість по сплаті аліментів станом на 30.10.2017 року становить 93 067,74 грн., що не заперечується з боку позивача.

На теперішній час виконавче провадження № № 10386792 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5121, виданого 23.08.2005 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів, перебуває на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, що також не оспорюється позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (утому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору ,витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості і сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Крім того, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже за загальним правилом, арешт, накладений в рамках виконавчого провадження, у випадках перелічених законом, знімається державним виконавцем.

Будь-яких з перелічених підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини позивач у позові не зазначає, на вчинення порушень порядку накладення арешту не посилається, із скаргами на дії державного виконавця в зв`язку з накладення арешту на майно та грошові кошти не звертався.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 316, 317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Отже, виходячи із змістовного аналізу ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту належить особі, відмінній від особи боржника, а саме особі, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

Як встановлено судом, арешт на майно та грошові кошти позивача накладений державним виконавцем правомірно, в межах відкритого виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення про стягнення аліментів.

Враховуючи, що заборгованість по сплаті аліментів позивачем не погашена, позивач офіційно не працює, у разі зняття арешту з майна виконання рішення суду не зможе бути забезпечено в інший спосіб ніж звернення стягнення на нерухоме майно позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судовий збір покладається на позивача у відповідності до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області - залишити без задоволення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄРДПОУ 41430641, адреса місцезнаходження: м.Харків, майдан Свободи, 5 (Держпром), 1 під`їзд, 6 поверх.

Повне судове рішення складено 05.02.2021 року.

Суддя Т. В. Бабкова